Справа № 370/2281/14-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/176/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Категорія 18 12.02.2015
Іменем України
12 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_3 ,
суддів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5
при секретарі: ОСОБА_6 ,
за участю прокурора: ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Макарівського районного суду Київської області від 25 листопада 2014 року, яким: ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, останнього разу 16.03.2011 року Бородянським районним судом Київської області за ст.309 ч.2, ст. 307 ч.2. ст. 70 KK України до позбавлення волі строком на 5 років, звільненого 12.02.2014 року на підставі ст. 81 KK України від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік, не відбутий термін покарання 1 рік 5 місяців 30 днів, -
засуджено за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, обвинуваченому ОСОБА_8 за сукупністю вироків призначено остаточне покарання у вигляді 4-х років позбавлення волі.
Відповідно до вироку суду ОСОБА_8 будучи раніше судимим, останнього разу 16.03.2011 року Бородянським районним судом Київської області за ст.309 ч.2, ст. 307 ч.2. ст. 70 KK України до позбавлення волі строком на 5 років, звільненого 12.02.2014 року на підставі ст. 81 KK України від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік, не відбутий термін покарання 1 рік 5 місяців 30 днів на шлях виправлення не став і знову вчинив нове умисне кримінальне правопорушення, а саме: 07 вересня 2014 року близько 19 години, ОСОБА_8 перебуваючи на території господарства ОСОБА_9 в АДРЕСА_1 , маючи на меті заволодіти чужим майном проник до підсобного приміщення, де з корисливих мотивів, таємно викрав тример марки «PARTNER-T265CPS”, бу, вартістю 750 гривень та бензопилу марки «PARTNER-P340S”, бу, вартістю 850 гривень.
На вирок суду обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити та пом'якшити призначене йому покарання, на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
Вважає, що призначене судом покарання за своїм розміром є надто суворим та несправедливим та судом не були враховані всі пом'якшуючі покарання обставини.
Вислухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважає рішення суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про винність ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, за яке його засуджено ґрунтується на доказах зібраних в установленому законом порядку і досліджених в судовому засіданні в порядку ч.3 ст.349 КПК України.
Оскільки фактичні обставини кримінального провадження ніким не оспорюються, то суд не проводить їх детальний аналіз та відповідно до ст.404 КПК України перевіряє вирок лише в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання ОСОБА_8 , суд першої інстанції виходив із загальних засад призначення покарань та врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, вчинення злочину в період іспитового строку, наявність таких пом'якшуючих покарання обставин як щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину, наявність обтяжуючої обставини - рецидив злочину.
За таких обставин, доводи апелянта щодо неврахування судом при призначенні покарання всіх обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_8 є необґрунтованими і суперечать матеріалам справи.
Крім того, за змістом п.26 Постанови Пленуму ВССУ №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» у разі, коли особа була засуджена до арешту або позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням або була звільнена від відбування покарання умовно-достроково і в період іспитового строку або строку умовно-дострокового звільнення вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м'які види покарання
Враховуючи наведене, посилання обвинуваченого в апеляційній скарзі про можливість застосування при призначенні покарання до нього положень ст. 75 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком є безпідставними, оскільки обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового строку і його повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є недоцільним.
За таких обставин, на думку апеляційного суду, при призначенні ОСОБА_8 покарання враховані всі пом'якшуючі покарання обставини та обґрунтовано призначено покарання пов'язане з позбавленням волі, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирок суду є законним і обґрунтованим, в зв'язку з чим залишає цей вирок без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Вирок Макарівського районного суду Київської області від 25 листопада 2014 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін.
Головуючий: підпис
Судді: підписи