Справа № 382/1630/14-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/193/15 Доповідач у 2 інстанції Свінціцька
Категорія 5 10.02.2015
Іменем України
10 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі :
головуючого- судді : - ОСОБА_2
суддів : - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі : - ОСОБА_5
за участю прокурора : - ОСОБА_6
потерпілого : - ОСОБА_7
захисника : - ОСОБА_8
обвинуваченого : - ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014110320000239 за апеляційними скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Яготинського районного суду Київської області від 26 листопада 2014 року, яким,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, має на утриманні малолітню дитину 2014 року народження, працюючого помічником комірника у ТОВ «Кондитерська Волконського», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: вироком Яготинського районного суду Київської області від 19.04.2007 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, постановою Яготинського районного суду Київської області від 15 жовтня 2008 року іспитовий строк скасовано та направлено для відбування призначеного покарання у виді 3 років позбавлення волі, звільненого 14 жовтня 2011 року з Піщанської ВК Вінницької області №59 по відбуттю строку покарання,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначено йому покарання у виді виправних робіт на строк 1 (один) рік 10 (десять) місяців із відрахуванням 10% із суми його заробітку в доход держави.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_9 на користь потерпілого ОСОБА_7 5234 (п'ять тисяч двісті тридцять чотири) гривні 14 (чотирнадцять) копійок матеріальної шкоди та 20000 (двадцять) тисяч гривень моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_9 в доход держави 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 (двадцять) копійок судового збору,
За вироком суду ОСОБА_9 визнано винуватим в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
10 червня 2014 року, близько 22 години 30 хвилин, ОСОБА_9 знаходився на АДРЕСА_1 . В цей час до останнього підійшов ОСОБА_7 та на грунті особистих неприязних відносин між ними виникла сварка. Під час сварки ОСОБА_9 , з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_7 один удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя та два удари кулаком лівої в праву частину обличчя, від чого останній впав на землю.
Згідно висновку експерта №134/д від 18 липня 2014 року у ОСОБА_7 виявлено перелом тіла нижньої щелепи в області 12, 13 зубів, перелом суставного відростку зліва, видалення 13 зуба, які характерні для дії тупого твердого предмета, або при ударі об такий, та за давністю можуть відповідати подіям, які відбулись 10 червня 2014 року, та відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою розладу здоров'я понад 21 добу.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини справи, правову кваліфікацію, та міру покарання вважає, що вирок Яготинського районного суду Київської області від 26 листопада 2014 року необхідно змінити в частині цивільного позову, оскільки суд першої інстанції під час розгляду справи та постановлення вироку зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до незаконного задоволення відшкодування частини матеріальної шкоди та невиправданого присудження моральної шкоди в завищеному обсязі. Зазначає, що сплату вартості набору для остеосинтезу в сумі 2540 гривень не підтверджено належним чином, а, отже, не можна стверджувати, що потерпілий поніс витрати на придбання набору для остеосинтезу, оскільки немає належних доказів. Вважає висновок суду про те, що недотримання належного оформлення розрахункових операцій не може бути підставою для відмови в відшкодуванні фактично понесених витрат потерпілим є хибним. На думку захисника, необхідно зменшити розмір відшкодування матеріальної шкоди на суму 2540 гривень, і задовольнити позов лише на суму 2694,14 гривень. Просить врахувати, що обвинувачений ОСОБА_9 одружений, має на утриманні малолітню дитину, дружину, яка не працює, перебуваючи в декретній відпустці, а виплата моральної шкоди в розмірі 20 тисяч гривень є надто великою для нього, майна, на яке можна звернути стягнення у молодої сім'ї немає, а тому, необхідно призначити відшкодування моральної шкоди потерпілому в розмірі 10 тисяч гривень.
В своїх запереченнях на апеляційну скаргу потерпілий ОСОБА_7 вважає, що вирок Яготинського районного суду Київської області від 26 листопада 2014 року є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга захисника обвинуваченого не підлягає задоволенню та просить залишити вирок без змін. Вказує, що посилання захисника на той факт, що присуджений розмір моральної шкоди є занадто великим для його сім'ї не можна приймати до уваги, так як це не є істотною обставиною при визначенні розміру моральної шкоди. Зазначає, що витрати фактично були ним понесені, операція проведена, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Заслухавши доповідь судді, думку сторін кримінального провадження: захисника, який підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, обвинуваченого, який також подану захисником апеляційну скаргу підтримав, потерпілого ОСОБА_7 , який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та просив вирок суду залишити без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, зазначених у вироку суду першої інстанції, підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, викладених у вироку і належно оцінених судом. Діям обвинуваченого дана правильна юридична оцінка. Рішення суду в частині доведеності вини ОСОБА_9 , правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст. 122 КК України та в частині призначеного йому покарання учасниками судового розгляду не оспорюється.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника обвинуваченого про необхідність зміни вироку в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_7 , то колегія суддів вважає їх безпідставними виходячи з наступного.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого завдано шкоду здоров'ю потерпілого. Сума матеріальної шкоди, яка була понесена останнім на лікування становить 5234 грн. 14 коп. Внаслідок чого, у обвинуваченого виник обов'язок відшкодувати потерпілому матеріальну шкоду у такому розмірі. Тому, рішення суду першої інстанції про стягнення із обвинуваченого ОСОБА_9 матеріальної шкоди в розмірі 5234 грн. 14 коп. є обґрунтованим та законним.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги захисника щодо того, що потерпілим не підтверджено належним чином сплату вартості набору для остеосинтезу в сумі 2540 грн., оскільки сплата вартості вказаного набору стверджується, крім іншого, заявою ФОП ОСОБА_10 про те, що він дійсно отримав від ОСОБА_7 вказану суму коштів за набір остеосинтезу (т.2 а.с.62).
Також необґрунтованими є доводи захисника обвинуваченого в частині необхідності зменшення розміру моральної шкоди. що була стягнута з обвинуваченого, оскільки розмір моральної шкоди в сумі 20000 грн. визначено з урахуванням характеру вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, глибини душевних та фізичних страждань потерпілого та виходячи з вимог розумності і справедливості. З правильністю такого рішення колегія суддів погоджується.
Таким чином, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції відповідає вимогам закону, є обґрунтованим і належним чином мотивованим, підстав для його зміни чи скасування не вбачає, а тому залишає апеляційну скаргу захисника обвинуваченого без задоволення, а вирок - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Вирок Яготинського районного суду Київської області від 26 листопада 2014 року щодо ОСОБА_9 залишити без змін.
Касаційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді