Справа № 375/1555/14-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/64/15 Доповідач у 2 інстанції Рудніченко
Категорія Розділ 2 10.02.2015
Іменем України
10 лютого 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
представника потерпілого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_7 на вирок Рокитнянського районного суду Київської області від 06 листопада 2014 року, яким,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, із повною загальною середньою освітою, працюючого слюсарем-ремонтником в в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн., цивільний позов про стягнення заподіяної злочином шкоди задоволено частково, стягнуто 2000,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 7 000.00 (сім тисяч) грн., -
За вироком суду, 03.08.2014 близько 14:00 години на території в/ч НОМЕР_1 , що в АДРЕСА_2 , під час розмови між потерпілим ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_8 на ґрунті неприязних стосунків виникла сварка, в ході якої ОСОБА_8 умисно наніс потерпілому 2 удари кулаком правої руки в область обличчя. Внаслідок таких протиправних дій потерпілий отримав легкі тілесні ушкодження, що спричинили розлад здоров'я на строк більше шести днів, у вигляді закритого перелому кісток носа зі зміщенням, струсу головного мозку, крововиливів на повіках очей.
Таким чином, своїми діями, що виразились в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, ОСОБА_8 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.
Не погоджуючись з висновками суду ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, просив вирок суду скасувати в частині призначення покарання, стягнення моральної шкоди та судових витрат, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 призначити покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України, стягнути завдану моральну шкоду у розмірі 15000 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що вирок суду підлягає скасуванню в частині призначеного покарання у зв'язку із невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого та збільшенню суми стягнення завданої моральної шкоди. Також зазначив, що судом не було взято до уваги, що в результаті злочинних дій ОСОБА_8 він отримав фізичний біль та психологічний стрес, тілесні ушкодження були нанесені в присутності сторонніх осіб, що призвело до додаткових негативних емоцій. Також зазначив, що судом першої інстанції не було взято до уваги та не стягнено з ОСОБА_8 витрати за роботу адвоката із урахуванням його переїздів у розмірі 1000 грн.
Заслухавши доповідача, пояснення потерпілого, який апеляційну скаргу підтримав, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, обвинуваченого, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом з точки зору належності, допустимості та достовірності. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні та достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вимоги вказаної норми закону, на думку колегії суддів, дотримані судом першої інстанції при постановленні вироку щодо обвинуваченого ОСОБА_8 .
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, апеляційний суд переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги. У зв'язку з цим, апеляційний суд не наводить доводів на підтвердження тих висновків суду першої інстанції, які не оскаржено в апеляційній скарзі.
Вирок суду першої інстанції в частині доведеності вини ОСОБА_8 та кваліфікація його дій, учасниками судового розгляду не оскаржується.
Як свідчить аналіз матеріалів кримінального провадження, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України, ґрунтується на сукупності зібраних у справі, та належним чином оцінених і наведених у вироку доказів.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд першої інстанції врахував ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, особу винуватого та його відношення до скоєного, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, в зв'язку з чим суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_8 покарання визначеного санкцією ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу.
Тому твердження апелянта, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення, є безпідставним та не ґрунтується на положеннях кримінального закону.
Підстав для застосування більш суворого покарання колегія суддів не вбачає.
Суд першої інстанції відповідно вимог цивільного і кримінального процесуального законодавства прийняв законне і обґрунтоване рішення в частині вирішення цивільного позову. Висновки суду з приводу заявлених цивільних вимог є законними і обґрунтованими, вони відповідають зібраним доказам і обставинам справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 120 КПК України, витрати на правову допомогу, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Висновки суду про відсутність судових витрат та речових доказів по справі є помилковими.
Тому колегія суддів вважає за можливе задовольнити вимоги апеляційної скарги щодо вирішення питання про стягнення з ОСОБА_8 витрат на правову допомогу у розмірі 1000 грн., які підтверджуються наявними в матеріалах кримінального проваження доказами: договором на представництво інтересів потерпілого (а.с. 15); копією квитанції до прибуткового касового ордера №34 (а.с. 26).
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Істотних порушень вимог кримінального чи кримінального процесуального закону, які б давали безумовні підстави для скасування вироку, не встановлено.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 120, 124, 392, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Вирок Рокитнянського районного суду Київської області від 06 листопада 2014 року щодо ОСОБА_8 - змінити в частині цивільного позову.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 витрати на правову допомогу у розмірі 1000 (одної тисячі) грн.
В решті вирок залишити без змін.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, а обвинуваченим - у той же строк з дня вручення йому копії судового рішення.