Справа № 369/12345/14-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/143/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Категорія 18 12.02.2015
Іменем України
12 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_3 ,
суддів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
при секретарі: ОСОБА_6 ,
за участю прокурора: ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 грудня 2014 року, яким:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначено йому покарання у вигляді 240 (двохсот сорока) годин громадських робіт.
Даним вироком затверджено угоду про примирення, укладену 28 листопада 2014 року між потерпілою ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 12014110200003471 від 07.11.2014 року.
Відповідно до вироку суду, 04 листопада 2014 року о 08 годині 00 хвилин, ОСОБА_10 , з корисливих мотивів, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи в Київському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей «Отчий дім», який розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрівське, вул. Петрівського, 118, скориставшись відсутністю поблизу себе сторонніх осіб, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу зайшов до вітальної кімнати та таємно викрав мобільний телефон марки , вартістю 3 473 грн., що належав неповнолітній потерпілій ОСОБА_11 .
Після чого, із викраденим майном з місця вчинення злочину зник. Викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав неповнолітній потерпілій ОСОБА_11 матеріального збитку на суму 3 473 грн.
Прокурор не оспорюючи доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його дій, просить вирок суду скасувати в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність та повернути кримінальне провадження в суд першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 314-316 КПК України.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що судом не було належним чином перевірено угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_10 на відповідність вимогам кримінального процесуального закону. Вказує, що покарання призначено неповнолітньому ОСОБА_10 з порушенням вимог ст.65, 100 КК України, а саме призначено 240 (двісті сорок) годин громадських робіт тоді як згідно вимог кримінального закону неповнолітньому у віці від 16 до 18 років громадські роботи можуть бути призначені на строк не більше 120 годин.
Вислухавши доповідь судді, пояснення прокурора в підтримку апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого та його захисника, які просили скасувати вирок та ухвалити новий вирок, яким призначити покарання Шаньку 120 годин громадських робіт, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції крім іншого є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно вимог кримінального закону України суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та у відповідності до положень Загальної частини даного кодексу.
Відповідно до ч.7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК України та/або закону і відмовляє в її затвердженні крім іншого у разі якщо умови угоди суперечать вимогам КПК України та/або закону, порушують права сторін або очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, на час вчинення кримінального правопорушення та розгляду справи в суді обвинувачений ОСОБА_10 не досяг віку 18 років і є неповнолітнім, а тому при призначенні йому міри покарання суд мав керуватися вимогам статті 100 КК України якими визначено, що громадські роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин.
Однак суд даних вимог закону не дотримався чим допустив призначення обвинуваченому покарання, яке суперечить вимогам КПК України та кримінального закону, порушує його права і дане покарання є неможливим для виконання обвинуваченим.
Таким чином, судом при винесені вироку допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
За змістом ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і за клопотанням учасників судового провадження, зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушенням та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Проте судом першої інстанції вирок було ухвалено на підставі угоди про примирення без з'ясування обставин, які б дали змогу апеляційному суду переглянути справу та призначити покарання у відповідності до вимог кримінального та кримінального процесуального законів.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищевказані порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, що перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а суд апеляційної інстанції позбавлений можливості їх усунути, в зв'язку з чим вирок суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 грудня 2014 року щодо ОСОБА_10 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Головуючий: підпис
Судді: підписи