11.02.2015 Провадження по справі № 2-а/380/42/15
Справа № 380/195/15-а
11 лютого 2015 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Кравець О.А., розглянувши в м. Тетієві в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі Позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації Київської області (далі Відповідач) з вимогами визнати дії Відповідача неправомірними та зобов'язати його зробити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення, встановленої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон України № 796-XII) в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, стягнути 4782 гривень такої допомоги за 2104 рік та звернути постанову суду до негайного виконання.
Позивач зазначає, що вона є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи, а тому згідно ст.48 Закону України № 796-XII має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, розмір якої визначається на момент виплати. Проте Відповідач порушує вимоги Закону та у 2014 році виплатив таку допомогу у значно нижчому розмірі, а саме в сумі 90 гривень.
Ухвалою суду від 29.01.2015 року в справі відкрито скорочене провадження. Заперечення на адміністративний позов надійшли до суду 10.02.2015 року, в яких Відповідач позовних вимог не визнав, зазначив, що дії Управління соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації Київської області повністю відповідають чинному законодавству України, виплата щорічної допомоги на оздоровлення проводилася відповідно до постанови КМУ № 562 «Про щорічну допомогу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 року, а тому просить в позові відмовити.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Так, судом встановлено, що Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії (посвідчення серії НОМЕР_1), інвалідом 3 групи, а тому згідно ст.48 Закону України № 796-XII має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення, яка нараховується та виплачується за його зверненням. Позивач звернувся до Відповідача з заявою про нарахування та виплату їй такої допомоги за 2014 рік, яка була нарахована їй 30.09.2014 року та виплачена 14.11.2014 року в сумі 90 гривень згідно постанови КМУ № 562 «Про щорічну допомогу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 року.
20.01.2015 року Позивач звернулася до Відповідача з письмовою заявою, в якій просила перерахувати їй суму щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до Закону України № 796-XII в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, на що Відповідачем 21.01.2015 року була надана відповідь, в якій зазначено, що щорічна допомога на оздоровлення призначена у відповідності до чинного законодавства України, а тому підстави для перерахунку та виплати Позивачу щорічної допомоги в іншому розмірі відсутні.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч.2 ст.95 Конституції України, будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування визначаються виключно законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 87 Бюджетного кодексу України визначено, що до видатків, які здійснюються з Державного бюджету України, належать, зокрема, видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Верховною Радою України 31.07.2014 року до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» були внесені зміни Законом України № 1622-VII, зокрема: доповнено Прикінцеві положення п.67, відповідно до якого встановлено, що у 2014 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закон України № 796-XII із наступними змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Зазначені зміни набрали законної сили з 03.08.2014 року.
У відповідності до ч.3 ст.116 Конституції України, Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.
Статтею 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено гарантований мінімальний розмір розрахункової величини для видів виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зміни до вищевказаної постанови в частині збільшення сум компенсації не вносились, внаслідок чого розмір щорічної допомоги залишився незмінним.
Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік (рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №3-рп/2012, справа №1-11/20).
Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції України та законів України, виходячи з фінансових можливостей держави.
Як вбачається із матеріалів справи, Позивач звернулася до Відповідача з заявою про нарахування та виплату їй допомоги на оздоровлення за 2014 рік, яка була нарахована 30.09.2014 року і виплачена 14.11.2014 року в сумі 90 гривень, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 року № 1622-VII, а тому щорічна допомога їй була виплачена у відповідності до ст. 48 Закону України № 796-XII.
Таким чином, в ході судового розгляду не встановлено протиправності дій Відповідача, які полягали у відмові Позивачу в проведенні нарахувань, перерахунку та виплати сум щорічної допомоги на оздоровлення в іншому розмірі, ніж визначено Конституцією України, Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік». Натомість, з урахуванням письмових заперечень Відповідача та проведеного системного аналізу законодавства України, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного позову.
На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Бюджетним кодексом України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №3-рп/2012, ст.ст. 2, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме зробити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення, встановленої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2014 рік - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О. А. Кравець