Справа № 359/117/15-к
Провадження №1-в/359/16/2015
Іменем України
12 лютого 2015 р. Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2 ,
за участю представника кримінально-виконавчої інспекції ОСОБА_3 ,
за участю засудженого ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання інспектора Бориспільського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції УДПтСУ в м.Києві та Київської області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням стосовно засудженого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Носівка Чернігівської обл., українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 25.03.2014 року вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України, до 4 років позбавлення волі, та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, -
Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.03.2014 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі, та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Контроль за поведінкою засудженого покладено на органи кримінально-виконавчої системи за місцем проживання ОСОБА_4
13.01.2015 року Бориспільський районний підрозділ кримінально-виконавчої інспекції УДПтСУ в м. Києві та Київської області, відповідно до ч. 2 ст. 166 КВК України, звернувся до суду з поданням про скасування засудженому звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення його для відбування призначеного покарання, мотивуючи його тим, що ОСОБА_4 систематично порушує покладений судом на нього обов'язок та вісім разів не з'явився на реєстрацію без поважних причин, хоча неодноразово попереджався про наслідки невиконання обов'язків суду.
Засуджений в судове засідання з'явився, пояснивши, що він дійсно не з'являвся на реєстрацію, оскільки знаходився на тимчасових заробітках.
Засуджений також пояснив, що він не з'являвся для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції, тому що він перебував на тимчасових заробітках, та не мав фізичної можливості приїхати до інспекції, бо боявся втратити роботу. Також зазначив, що проживає разом з хворою матір'ю (після інсульту), бабусею та братом. Тому він вимушений постійно працювати, щоб утримувати свою родину. Також зазначив, що мати хворіє та потребує постійного стороннього догляду, у зв'язку з чим він допомагає вести домашнє господарство.
Засуджений щиро розкаявся та обіцяв вчасно з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. ОСОБА_4 просив суд відмовити в задоволенні подання про скасування звільнення від покарання.
В судовому засіданні представник кримінально-виконавчої інспекції подання підтримав та просив його задовольнити.
Прокурор, з урахуванням обставин зазначених засудженим в судовому засіданні, та систематичної неявки останнього до кримінально-виконавчої служби, просив задовольнити подання інспектора кримінально-виконавчої служби і скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, та направити ОСОБА_4 для відбування реального покарання.
Заслухавши представника кримінально-виконавчої інспекції, прокурора, засудженого, дослідивши письмові матеріали особової справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування покарання згідно з вироком суду.
Судом встановлено, що 30 травня 2014 року у засудженого відібрано підписку щодо обов'язків, покладених на нього судом, та згідно постанови інспекції встановлено дні явки для реєстрації (І та ІІІ вівторок кожного місяця), яку доведено йому під підпис (а.с.16). Засуджений систематично не з'являвся на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої інспекції, за що йому виносилось три письмові попередження.
Як вбачається з матеріалів особової справи, засуджений на реєстрацію не з'являвся вісім разів без поважної причини. До адміністративної відповідальності не притягувався.
Разом з тим, у судовому засіданні засуджений повідомив, що 03.06.2014 р., 07.10.2014 р., 21.10.2014 р., 04.11.2014 р., 18.11.2014 р. та 02.12.2014 р. він перебував на тимчасових заробітках, однак знав, що це не повинно бути перешкодою для явки на реєстрацію. На роботу останній влаштувався не офіційно, оскільки необхідні кошти для забезпечення своєї родини. З матеріалів особової справи вбачається, що 02.09.2014 р. та 16.09.2014 р. він не з'явився на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції, у зв'язку з тим, що їздив у гості до рідної тітки, яка проживає в с. Тальське Бородянського р-ну Київської обл. (а.с.37).
Неявки засудженого 02.09.2014 р. та 16.09.2014 р. на реєстрацію були з неповажних причин.
Таким чином, на протязі строку з випробуванням ОСОБА_4 дійсно 8 разів не з'явився, з яких шість рази, у зв'язку з перебуванням на заробітках, що підтверджується його поясненнями.
З цього приводу, суд вважає за можливе відмовити у задоволенні подання та надати можливість виправитись останньому.
Так, неявки ОСОБА_4 до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації, вчинені ним дійсно без поважних причин, оскільки останній працював неофіційно.
Зворотного суду ні прокурором, ні інспектором КВІ не доведено в судовому засіданні, клопотань з цього приводу не заявлялось.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що вчинені засудженим не з'явлення для реєстрації не є систематичними, зважаючи на періодичність неявок засудженого та його бажання виправитись, заявлене в суді.
Суд також бере до уваги, що зазначені засудженим обставини неможливості явки до КВІ у вказані дні працівниками кримінально-виконавчої інспекції не перевірялись, а тому матеріалами справи на засудженого не спростовуються його пояснення щодо працевлаштування та зайнятості на роботі у день визначений для реєстрації.
Суд також враховує, що ОСОБА_4 проживає у сім'ї з хворою матір'ю та старенькою бабусею, вимушений багато працювати, щоб допомагати своїй родині. З наданої довідки-характеристики Гніденської сільською радою Бориспільського району вбачається, що ОСОБА_4 проживає з хворою (після інсульту) та недієспосібною матір'ю, бабусею та старшим братом. Допомагає вести домашнє господарство. Постійної роботи він не має, інколи заробляє тимчасовими заробітками (а.с.33). Таким чином, позбавлення волі ОСОБА_4 призведе до погіршення стану утримання його родини, а також може поставити їх існування під загрозу.
Крім того, відповідно до довідки-перевірки ДІМ Бориспільського МВ ГУМВС України в Київській області майора міліції ОСОБА_6 від 22.09.2014 р., ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується посередньо, громадський порядок не порушує, спиртними напоями не зловживає, насильство в сім'ї не вчиняє (а.с.40).
В судовому засіданні 12.02.2015 року засуджений зобов'язувався виконувати покладені на нього судом обов'язки та з'являтися до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.
Також судом не встановлено достатніх даних для висновку про небажання засудженого стати на шлях виправлення, а також особисте ставлення засудженого до вчинених ним порушень.
Як вбачається з матеріалів особової справи засуджений раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, та жодного разу не був притягнутий до адміністративної відповідальності.
В даному випадку судом не встановлено, що засудженого характеризують як легковажну та безвідповідальну особу, яка систематично порушує покладений судом на нього обов'язок та не бажає ставати на шлях виправлення, про що свідчить матеріали особової справа засудженого ОСОБА_4 та його особисті пояснення в судовому засіданні.
Також при прийняття рішення слід врахувати, що засудженого ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік (залишок іспитового строку становить більше одного місяця).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що засуджений бажає стати на шлях виправлення, у зв'язку з цим, суд вважає подання недостатньо вмотивованим, винесеним без врахування обставин, встановлених в судовому засіданні, а тому таким, що не підлягає задоволенню.
Крім того, у разі відмови у задоволенні подання про скасування звільнення від покарання з випробуванням, таке подання може бути направлено повторно, якщо будуть встановлені для цього підстави, визначені ч. 2 ст. 78 КК України, і указані обставини є достатніми для повторного подання.
З урахуванням викладеного, на підставі ст. 78 КК України, ст. 166 КВК України та керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд, -
В задоволенні подання Бориспільського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції УДПтСУ в м. Києві та Київської області про скасування звільнення від покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Матеріали особової справи ОСОБА_4 , повернути до Бориспільського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції УДПтСУ в м. Києві та Київської області для подальшого виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом 7 діб з моменту її оголошення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_1