Справа № 357/15455/14-ц
2/357/228/15
Категорія 26
(ЗАОЧНЕ)
05 лютого 2015 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Антко О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Біла Церква, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 12.12.2012 року надала відповідачу позику в сумі 22780 грн.05 коп., на період до 01.05.2013 року, що підтверджено розпискою, але у встановлений термін відповідач не повернув борг в повному обсязі, та залишився винний 157802 грн. 68 коп., що і просила позивач стягнути з відповідача.
В судовому засіданні представник позивача, згідно довіреності, уточнила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача заборговані кошти, з урахуванням 3% річних та інфляційних витрат, штрафних санкцій, судових витрат на загальну суму 38229 грн. 66 коп., додала розрахунок боргу.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, подано оголошення в ЗМІ з повідомленнм про виклик до суду. А тому, на підставі ст. ст.224, 225 ЦПК України, та враховуючи думку представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 10.12.2012 року відповідач взяв у позивача в борг кошти в сумі 3000 доларів США та зобов'язався повернути борг в строк до 01.05.2013 року та сплатити відсотки за користування коштами в розмірі 18 % річних від суми залишку. Дане підтверджується розпискою від 10.12.2012 р. (а.с.3).
В судовому засіданні встановлено, що позивач неодноразово вимагала добровільного виконання відповідачем умов договору, але відповідач борг повернув частково в різних сумах та з урахуванням нарахованих відсотків на суму залишку, залишився борг в розмірі 26 379,40 грн. Наведене підтверджується розрахунком (а.с.36-37).
Крім того, позивач привела розрахунок збитків, завданих інфляцією за період прострочення на суму5750 грн. 71 коп. та позивач нарахувала 3 % річних, що склало 2720,56 грн.
В судовому засіданні представник позивача пояснила, що відповідач отримав кошти в доларах США та зобов'язався повертати в доларах, але на даний час позивач визначила суму боргу відповідно до курсу долара НБУ станом на 15.12.2014 рокцу, тобто на час звернення до суду з даним позовом. Відповідач почав уникати спілкування, а позивач на даний час, потребує коштів і вимушена звертатися до суду, нести додаткові витрати.
При вирішенні даного позову суд виходив з наступного.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона /позикодавець/ передає у власність другій стороні /позичальникові/ грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно п.2 вказаної статті на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди.
Хоча, надана суду розписка від 10.12.2012 року в підтвердження отримання відповідачем від позивача коштів і не є належною письмовою формою договору позики, але згідно законодавства може прийматися до уваги і приймається судом для підтвердження укладення договору позики між сторонами.
А тому проаналізувавши всі надані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно мав місце договір позики, умови якого відповідач належно не виконав. Жодних достовірних доказів, які б спростовували цей висновок, суду не було надано, а тому підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача сума залишку заборгованості з нарахованими відсотками відповідно до умов договору позики - 26379,40 грн. Відповідачем не надано суду заперечень розрахунку боргу, а тому суд приймає до уваги надані позивачем докази та розрахунок боргу.
Однак, суд вважає, що не підлягає до задоволення позовна вимога про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань, оскільки такі нарахування не узгоджуються з положеннями ч.2 ст. 625 ЦК України де зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положення ст. 1048 ЦК України чітко визначає, що розмір і порядок процентів встановлюється договором і, лише, якщо не встановлений розмір процентів договором, - їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, витрат пов'язаних з явкою до суду, витрат на правову допопомогу, витрат, пов'язаних з викликом відповідача до суду на розгляд даної справи, - на загальну суму 3 378,98 грн.
Однак, дана вимога підлягає до часткового задоволення, оскілки представником позивача не надано жодного доказу в підтвердження суми сплаченої позивачем за правову допомогу в розмірі 2500 грн .
Так, підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, підтверджена відповідними квитанціями та квитками сума витрат пов'язаних з явкою позивача до суду на суму 640 грн., сума судового збору 382,30 грн., кошти витрачені на повідомлення відповідача телеграмою і рекомендованим листом ( 58 грн. + 13,96 грн.) ; всього судові витрати, які підлягають до стягнення, у відповідності до ст. 79,88 ЦПК України , становлять 1094,26 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 526,611, 625, 1046, 1047,1048 ЦК України, ст.ст. 10,59,60,88, 212-215,224-226, 296 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ід.номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики в сумі 26 379 грн. 40 коп. (двадцять шість тисяч триста сімдесят дев'ять гривень сорок копійок) та судові витрати по справі в сумі 1094 грн. 26 коп. (тисяча дев'яносто чотири гривні двадцять шість копійок).
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення .
Суддя О. Я. Ярмола