Апеляційний суд Житомирської області
Справа №279/6007/14-ц Головуючий у 1-й інст. Загуменнова Н. М.
Категорія 2, 58 Доповідач Кочетов Л. Г.
12 лютого 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого-судді Кочетова Л.Г.,
суддів: Худякова А.М., Матюшенка І.В.,
при секретарі: Гарбузюк Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, відділу державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції, публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" про визнання права власності, виключення майна з опису та звільнення майна з-під арешту за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 грудня 2014 року, -
У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та в обгрунтування вимог зазначив, що 18.04.2011 року між ним та ОСОБА_2, за згодою ОСОБА_3, був укладений письмовий договір купівлі-продажу автомобільного причепу вартістю 50500.00 грн. За умовами цього договору сторони зобов»язалися протягом 10 днів нотаріально посвідчити вказаний договір, продавець зобов»язувався передати придбане майно.
У подальшому ОСОБА_2 свої зобов»язаня не виконав, у зв»язку з чим позивач звернувся до суду.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 02.11.2011 року вказаний договір купівлі-продажу був визнаний дійсним.
У березні 2012 року позивачу стало відомо, що державною виконавчою службою накладено заборону відчуження всього майна ОСОБА_2, зокрема і вказаного напівпричепу.
Оскільки на момент винесення постанови про арешт майна відповідача, причеп належав йому, просив визнати за ним право власності на вказаний транспортний засіб, виключити його з опису та звільнити з-під арешту.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, постановити нове - про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 18 квітня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за згодою ОСОБА_3, у письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу автопричепу марки "SCHMITZ" модель Carqobull, 2002 року випуску; сірого кольору, номер шассі (кузова, рами): НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 6-7).
Згідно рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 2 листопада 2011 року, зазначений договір був визнаний дійсним (а.с.113).
Дане рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили.
Згідно з положеннями ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 334 ЦК, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 затверджено Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів.
Цими правилами встановлено єдину на території України процедуру державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, яка передбачає особливий порядок відчуження транспортних засобів, визначений цими Правилами, і які є обов"язковими для всіх юридичних та фізичних осіб, що є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Норми вказаних Правил підлягають обов'язковому застосуванню до правовідносин, пов'язаних з відчуженням транспортних засобів, в тому числі і купівлі-продажу транспортних засобів.
Пунктами 7, 8 Правил передбачено, що власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи або їх представники (далі-власники) зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, підтверджують правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості; правомірність придбання транспортних засобів, вузлів і агрегатів, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами - виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах.
Відповідно абз. 11 п. 8 Правил, перед відчуженням транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.
Згідно абз. 12. п. 8. Правил, реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків, а також внесення в установленому порядку платежів за огляд транспортних засобів, реєстрацію, перереєстрацію та зняття їх з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
Із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що спірний напівпричеп, в порушення вказаного Порядку не був знятий з обліку в органах ДАІ та залишається зареєстрованим за ОСОБА_2 (а.с. 15).
Оскільки суду не надано доказів того, що позивачем вживались заходи щодо зняття спірного напівпричепу з обліку та реєстрації цього тарнспортного засобу за ним, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що укладання договору купівлі - продажу спірного майна та наступне визнання судом вказаного договору дійсним не має наслідком безумовного набуття позивачем права власності, а є підставою для набуття права власності за умови належного його оформлення та реєстрації.
При цьому посилання апелянта на ту обставину, що реєстрація причепу не має правового значення, не грунтується на законі.
За таких обставин, судом обгрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині визнання права власності, оскільки останнім не були дотриманні вимоги закону щодо обов"язкової реєстрації спірного майна.
Згідно постанови державного виконавця ВДВС Коростенського МРЮ про відкриття виконавчого провадження від 19.01.2012 року накладено арешт на все майно ОСОБА_2 у зв"язку з примусовим виконанням рішення суду про стягнення з останнього в солідарному порядку на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за кредитом в сумі 1013513.81 грн. (а.с. 9). У вказаній постанові не містяться будь-які посилання на спірний напівпричеп.
Суду не надано доказів того, що державним виконавцем складався акт опису майна, та що на спірний причеп був накладений арешт, а тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про безпідставність задоволення позовної вимоги про виключення майна з акту опису та зняття арешту.
Крім того, на час винесення судового рішення, позивач не набув у встановленому законом порядку право власності на вказаний причеп, а тому судом обгрунтовано відмовлено в задоволенні цієї позовної вимоги.
Щодо посилання апелянта на процесуальний статус ВДВС Коростенського МРУЮ у даному судовому процесі, колегія суддів вважає, що участь ВДВС в якості відповідача при розгляді справи, на права інших учасників процесу та правильність висновків суду не випливає, а тому не є підставою для скасування судового рішення.
Викладені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді