Іменем України
Справа № 285/4311/14-ц
провадження у справі № 2/0285/136/15
19 січня 2015 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Коцюби О.М.,
за участю секретаря Прач А.Ю.,
позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Новоград-Волинський справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житлом -
встановив:
06.11.2014 року ОСОБА_1 звернулася до Новоград-Волинського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2, про усунення перешкод у користуванні житлом, а саме будинком АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В її будинку зареєстрована і проживає ОСОБА_2, котра не є членом її сім'ї. Даний будинок необхідний їй для проживання її членів сім'ї, однак, ОСОБА_2 договір найму житла оформляти не бажає і в той же час не підтримує в належному стані житло та використовує його для проживання осіб, які не є членами її сім'ї, і виселятися не бажає. Тому ОСОБА_1 змушена звернутися до суду з даним позовом та просить попередити ОСОБА_2 про розірвання договору найму житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні права користування житловим будинком і зобов'язати укласти з позивачем договір найму житла на визначений термін та у разі не виконання зазначених вимог припинити право ОСОБА_2 і членів її сім'ї на користування спірним житловим будинком.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити позовні вимоги.
Відповідач заперечила щодо позовних вимог, просила відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що вона зареєстрована у даному будинку і має право на проживання в ньому.
Суд, заслухавши позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, дійшов наступного висновку.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3. Спадкоємцями після її смерті є: чоловік - ОСОБА_4 в ? частки спадкового майна, син - ОСОБА_5 в ? частки спадкового майна, доньки - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по ? частки кожній. Із свідоцтва про право на спадщину за законом випливає, що ОСОБА_2 відмовилась від ? на користь сестри ОСОБА_1 (а.с. 3).
За результатами договору про поділ спадкового майна від 07.12.2012 року ОСОБА_1 отримала у приватну власність житловий будинок та земельну ділянку, площею: 0,0916 га., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9-11).
У судовому засіданні позивачу неодноразово роз'яснювались права щодо уточнення позовних вимог, збільшення чи зменшення їхнього розміру. До початку розгляду справи по суті роз'яснювались права щодо зміни підстави чи предмету позову.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Однією із позовних вимог ОСОБА_1 є прохання до суду попередити ОСОБА_2 про розірвання договору найму житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Звертаючись до суду із вищевказаною позовною вимогою ОСОБА_1 вибрала не вірний спосіб захисту. Позивач ОСОБА_1 не надала суду обґрунтування стосовно того які були порушення її права та які її права будуть відновлені у разі задоволенні вищевказаної позовної вимоги.
Відповідно до п. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
На підставі вищевикладеного у задоволенні позовної вимоги позивача щодо попередження ОСОБА_2 про розірвання договору найму житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 слід відмовити.
Крім цього, як встановлено у судовому засіданні із пояснень позивача та відповідача, між сторонами договору найму житлового будинку не укладалося.
Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 зобов'язати відповідача ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні нею права користування житловим будинком суд також вирішив відмовити, оскільки позивачем не наведено суду доводів, що ОСОБА_2 чинить перешкоди позивачу у користуванні.
Позивачем не уточнено позовних вимог які дії та у який спосіб суд повинен зобов'язати відповідача ОСОБА_2 їх вчинити.
Жодних доказів на підтвердження власних доводів позивачем не надано. Навпаки, відповідач ОСОБА_2 надала копії квитанцій за сплату комунальних послуг, позивачем не оспорено факт щодо відсутності будь-яких заборгованостей за сплату комунальних платежів.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Ч. 1 ст. 57 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ч. 1 ст. 60 ЦПК України зазначає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Крім цього, також слід відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов'язання ОСОБА_2 укласти з нею договір найму житла на визначений термін.
Зобов'язання або схиляння будь-яким способом учасників правочину до його укладання порушує вимоги ч. 3 ст. 203 ЦК України, яка вказує, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Також, позивач не обґрунтувала та не надала доказів щодо позовних вимог припинити право ОСОБА_2 і членів її сім'ї на користування житловим будинком.
Із пояснень сторін випливає, що між ними виник конфлікт щодо проживання у вказаному будинку співмешканця відповідача ОСОБА_2. Однак, ОСОБА_1 жодних вимог до цього співмешканця не заявляє, позову до суду про його виселення не подала доказів не надала.
На підставі вищевикладеного, та враховуючи те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження позовних вимог суд вирішив відмовити у задоволенні позову повністю.
В силу ст. 88 ЦПК України судові витрати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 не стягуються.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 208, 209, 211-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позовних вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житлом відмовити.
Вступна та резолютивна частини рішення суду складено у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 19.01.2015 року.
Повний текст рішення суду складено 23.01.2015 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуючий: О.М. Коцюба