Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 280/931/14-ц
Провадження № 2/280/17/15
Іменем України
12 січня 2015 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі :
головуючого судді Василенка Р.О.
при секретарі Бех І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в м.Коростишеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ,-
До Коростишівського районного суду звернувся позивач ОСОБА_1 з даним позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, у розмірі 860810 грн. 16 коп., що складається з матеріальної шкоди у розмірі 360810,16 грн. та моральної шкоди у розмірі 500000 грн. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що вироком апеляційного суду Житомирської області від 19.03.2014 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Внаслідок ДТП позивач отримав тяжкі тілесні ушкодження, на даний час є інвалідом першої групи, перебуває в безпорадному стані. Для лікування було витрачено кошти в сумі 480810,16 грн., які складаються з витрат на придбання медикаментів та медичного обладнання, лікування у клініці за кордоном. В ході розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути додатково 9278 грн. в якості відшкодування матеріальної шкоди. Крім того, позивач зазнав моральної шкоди, яку він оцінює в 500000 грн., оскільки став інвалідом, безповоротно втратив здоров'я, тяжкість отриманих травм фактично унеможливлює одужання. Позивач також зазначає, що відповідачем до постановлення вироку відшкодовано 120000 грн. Просить винести рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не з'явився, через канцелярію суду подав заяву, просить розглядати справу в його відсутність. В попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримував в повному обсязі, зазначав, що позивач, крім значних матеріальних витрат на лікування, зазнав тяжких моральних страждань, безповоротно втратив здоров'я, надії на одужання фактично не має, крім того, зауважує, що відповідач особисто жодного разу не відвідав позивача, не перепросив.
В судове засідання представник відповідача згідно доручення від 14.05.2014 року ОСОБА_4 не з'явилась, через канцелярію суду подала заяву, просить розглядати справу без її участі та без участі відповідача. В своїх письмових поясненнях позовні вимоги визнає частково, а саме: моральну шкоду у розмірі 5000 грн.; матеріальну шкоду у розмірі 1300,01 євро, що покривається сплаченими до винесення вироку по кримінальній справі 120000 грн. Звертає увагу суду на те, що позивач під час ДТП правил дорожнього руху не дотримався, оскільки був не пристебнутий ременем безпеки, що сприяло збільшенню отриманої травми, перебував в стані алкогольного сп'яніння. Крім того, зазначає, що квитанції про оплату придбаних медикаментів, які містяться в матеріалах справи, не підтверджують належним чином завдану позивачу матеріальну шкоду, оскільки не надано перелік ліків, які потребував позивач, згідно з призначеним лікуванням, квитанція від 20.05.2013 року на суму 499 грн. підтверджує лише сплату благодійного внеску. Окрім того, 12 чеків та квитанцій на загальну суму 11208,74 грн Васильківського райцентру ПМСД викликають сумнів, оскільки згідно відповіді зазначеного закладу, яка має місце в матеріалах цивільної справи, позивач не проходив лікування в даному медичному закладі.
Суд, дослідивши надані докази, в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні даного спору про відшкодування матеріальної шкоди підлягає: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, вироком Коростишівського районного суду від 24.12.2013 року, вироком апеляційного суду Житомирської області від 19.03.2014 року, ухвалою ВСС України з розгляду цивільних та кримінальних справ ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Оскільки вирок набрав законної сили, тому обставини, ним встановлені, в силу положень ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню. Отже, факт неправомірних дій відповідача - порушення правил дорожнього руху - встановлений вироком суду, а між вказаною шкодою та протиправними діями ОСОБА_2 наявний прямий причинний зв'язок та винність останнього у її заподіянні.
Так, відповідно до положень ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Відповідно до вимог п.п.3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» із змінами та доповненнями, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, а шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого - відшкодовується винним.
Відповідно до положень ст.1166 ЦК України матеріальна шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Визначаючи розмір матеріальної шкоди, судом враховуються надані позивачем чеки та квитанції про придбання медикаментів (а.с. 20-45, а.с.71-74) на загальну суму 51228,88 грн., При цьому суд враховує відповідь на запит, надану за підписом в.о.головного лікаря обласної клінічної лікарні ім.О.Ф.Гербачевського від 08.12.2014 року №2499, з переліком лікарських засобів та виробів медичного призначення, які були придбані для лікування позивача, та довідку від 07.11.2014 року надану лікарем-наркологом Васильківського районного центру первинної медико-санітарної допомоги, що підтверджують факт перебування ОСОБА_1 на лікуванні в зазначених закладах охорони здоров'я та понесених ним матеріальних витрат.
Суд не приймає до уваги квитанцію №BZR56.997670.1 від 20.05.2013 року про сплату Центральній міській лікарні №1 КУ 500 грн., в якості благодійного внеску (а.с. 19), як таку, що не стосується предмету спору, а також враховує, що рахунку-фактурі №КЗСГ-0059 від 30.05.2013 року на суму 8500 грн. відповідає квитанція про оплату зазначеної суми №2909.1132.2 від 30.05.2013 року (а.с.29), замовленню на надання медичних послуг від 19.05.2013 року на суму 4965 грн. відповідає фіскальний чек №1329 від 19.05.2013 року про сплату вказаної суми на рахунок ПРАТ «медичний центр «Добробут» (а.с.25).
Крім того, підлягає стягненню кошти витрачені на лікування у німецький клініці «Шмидер Алленсбах» у розмірі, що становить, відповідно наданих платіжного доручення в іноземній валюті №1 від 29.11.2013 року та свіфт-повідомлення про списання коштів з поточного рахунку на суму 25318 євро, рахунку №20140123 від 04.02.2014 року на суму 506,53 євро та рахунку №SR-2923 від 07.02.2014 року на суму 697,24 євро, а всього - 26521,77 євро, що згідно офіційного курсу валют, встановленого НБУ станом на день винесення рішення, тобто на 12.01.2015 року, - 493570,14 грн.
З огляду на зазначене, розмір завданої матеріальної шкоди в загальному становить 544799,02 грн., проте, з урахуванням сплачених відповідачем коштів в якості відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 120000 грн., згідно відповідної розписки від 15.08.2013 року (а.с. 81), розмір матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 424799,02 грн.
У відповідності з п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до положень п.п.3,9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами та доповненнями, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні права власності, нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законодавством.
При визначенні розміру завданої моральної шкоди суд, виходячи з засад розумності, виваженості, справедливості, враховує характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, стан здоров'я останнього, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Про наявність моральної шкоди, завданої позивачу, свідчить той факт, що ОСОБА_1 зазнав каліцтва, пережив та продовжує переживати сильний фізичний біль, порушився звичайний ритм його життя. Як вбачається з медичних висновків, які містяться в матеріалах справи (а.с. 105-111), позивач, маючи молодий вік, потребує постійного стороннього догляду, не може сам себе обслуговувати, має низький реабілітаційний потенціал, що свідчить про безповоротну втрату здоров'я, отримання травм такої тяжкості, які фактично унеможливлюють одужання. Згідно ксерокопії довідки МСЕК від 14.10.2013 року ОСОБА_1 встановлено першу групу інвалідності.
З огляду на зазначене, виходячи з принципів розумні та виваженості суд визначає розмір завданої моральної шкоди 150000 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, з огляду на положення ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 10,11,58,60,174,212-215 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1167, 1188 ЦК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 424799 (чотириста двадцять чотири тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 02 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 3897 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Р.О.Василенко