Справа № 166/1489/14-к Провадження №11-кп/773/56/15 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:ч.1 ст.309, ч.2 ст.15 с.2 ст.305 КК України Доповідач: ОСОБА_2
12 лютого 2015 року м. Луцьк
Апеляційний суд Волинської області в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 02 грудня 2014 року щодо ОСОБА_8 ..
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд Волинської області, -
Даним вироком обвинувачений ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, з професійно-технічною освітою, уродженець та житель АДРЕСА_1 , працював дублер машиніста котельних установок ВП «Санаторій Шахтар», неодружений, не судимий, засуджений:
- за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді одного року позбавлення волі,
- за ч.2 ст.15 ч.2 ст.305 КК України до покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з конфіскацією наркотичного засобу та ? (однієї другої) частини належного йому на праві приватної власності майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі з конфіскацією наркотичного засобу та ? частини належного йому на праві приватної власності майна.
Запобіжний захід обвинуваченому змінено з домашнього арешту на тримання під вартою, взято ОСОБА_8 під варту в залі судового засідання.
Строк відбування покарання обвинуваченому постановлено рахувати з часу його затримання - 02 грудня 2014 року.
Вироком вирішено долю судових витрат та речових доказів.
ОСОБА_8 визнаний винним у тому, що він 20 вересня 2014 року у м.Нововолинськ Волинської області на території першого мікрорайону незаконно придбав для подальшого власного споживання за грошові кошти в сумі 800 грн. 18, 27 грамів канабісу, який є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено. У подальшому ОСОБА_8 зберігав вказаний наркотичний засіб за місцем фактичного проживання, де помістив його під обшивку власної дорожньої сумки червоного кольору з фронтальної лівої сторони, поклавши після цього у сумку свої особисті речі з метою приховати її справжній вміст.
21 вересня 2014 року об 11 год. 30 хв., ОСОБА_8 прибув на автовокзал у м.Нововолинську Волинської області, звідки автобусом сполученням «Нововолинськ-Ковель» перевіз у згаданій дорожній сумці вказаний наркотичний засіб у м.Ковель Волинської області, де о 13 год. 30 хв. помістив її у багажне відділення автомобіля марки «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Цього ж дня, близько 17 години ОСОБА_8 , рухаючись автомобілем марки «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з України в Республіку Білорусь, в зоні діяльності митного поста «Доманове» Ягодинської митниці в якості пасажира цього автомобіля, намагався перемістити через державний кордон України з приховуванням від митного контролю способом, що утруднював виявлення, вказаний наркотичний засіб, який у ході проведення огляду 21 вересня 2014 року було виявлено та вилучено.
В поданій апеляції захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого просить вирок суду змінити, застосувавши ст.75 КК України та звільнивши ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням.
Вказує, що судом не в повній мірі враховано особу засудженого, щире каяття та повне визнання своєї вини. Просить врахувати, що ОСОБА_8 на момент проголошення вироку був працевлаштований, налагодив соціальні зв'язки, надає матеріальну допомогу своєму брату, який являється інвалідом 2 групи.
Вислухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника, які подану апеляцію підтримали і просили в судових дебатах, а засуджений і в останньому слові, вирок суду змінити, звільнивши ОСОБА_8 на підставі ст.75 КК України від відбування покарання, прокурора, який заперечив проти апеляції, перевіривши її доводи, апеляційний суд вважає, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вчинення ОСОБА_8 злочинів, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст.15 ч.2 ст.305 КК України, відповідає фактичним обставинам справи, які ніким не оспорюються.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст.15 ч.2 ст.305 КК України, крім визнання ним своєї винуватості, доведена у судовому засіданні та підтверджується доказами, зібраними на досудовому слідстві, які судом були належним чином дослідженні.
Згідно ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому воно повинно бути необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», вирішуючи питання про вид і розмір покарання в кожному конкретному випадку, суд повинен визначати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, виходячи із сукупності всіх обставин вчинення злочину (форми вини, мотивів, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, ступеня участі кожного із співучасників у вчиненні злочину та ін.).
Як вбачається з вироку, судом було дотримано вказані вимоги закону. При призначенні ОСОБА_8 покарання судом враховано обставини, на які посилається у своїй апеляційній скарзі апелянт.
Так, до обставин, що пом'якшують покарання, суд відніс щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Крім того, суд, призначаючи покарання ОСОБА_8 , фактично врахував і обставини, на які посилається у своїй апеляції захисник, та призначив покарання нижче від найнижчої межі, передбачене санкцією відповідної статті, та призначив покарання із застосуванням ст.69 КК України.
Однак, поруч із пом'якшуючими покарання обставинами та позитивними характеризуючими даними апеляційний суд звертає увагу на наявність обтяжуючих покарання обставин - вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння, вчинені кримінальні правопорушення за ступенем тяжкості відносяться відповідно до середніх та тяжких, обвинувачений страждає хронічним алкоголізмом, що негативно його характеризує, а тому його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов до висновку про неможливість досягнення мети покарання без ізоляції ОСОБА_8 від суспільства, а призначене покарання у виді позбавлення волі на певний строк є необхідним і достатнім для його виправлення і запобігання вчинення нових злочинів в майбутньому.
Підстав для зміни вироку та застосування щодо ОСОБА_8 ст.75 КК України з мотивів, наведених в апеляції, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд Волинської області, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Ратнівського районного суду від 02 грудня 2014 року щодо ОСОБА_8 - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий:
Судді: