Справа № 159/6930/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Бондар В.М.
Провадження № 22-ц/773/210/15 Категорія: 27 Доповідач: Свистун О. В.
12 лютого 2015 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Свистун О.В.,
суддів - Завидовської-Марчук О.Г., Федонюк С.Ю.,
при секретарі - Губарик К.А.,
з участю: представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,
за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду від 04 грудня 2014 року,
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду від 04 грудня 2014 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики постановлено вважати неподаною та повернуто позивачеві для подання до належного суду за місцем проживання відповідача.
В поданій на ухвалу суду апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2, покликаючись на незаконність ухвали суду із-за порушення норм процесуального права та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Покликається на те, що виконання зобов'язання за договором повинно бути виконано в місті Ковелі Волинської області згідно умов договору позики, а тому суд першої інстанції безпідставно повернув позивачеві позовну заяву для подання до належного суду за місцем проживання відповідача.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.
Позивач та відповідач в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання. Відповідач апеляційну скаргу підтримує, просить розгляд справи провести без його участі.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір позики від 23 січня 2012 року з терміном повернення позики до 01.06.2012 року. Згідно умов договору, місцем виконання зобов'язання за договором має бути виконано готівкою в межах міста Ковель Волинської області за адресою місця проживання або перебування позикодавця, або за іншою адресою, визначеною позикодавцем.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно відомостей Ковельського РВ УДМС України у Волинській області, реєстрація місця проживання чи перебування позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 у м. Ковелі чи Ковельському районні не здійснювалась. Згідно копій паспортів громадянина України, які містяться у матеріалах позовної заяви, реєстрація місця проживання позивача ОСОБА_2 здійснена за адресою:АДРЕСА_1 реєстрація місця проживання відповідача ОСОБА_3 здійснена за адресою: АДРЕСА_2
Відповідно до ч. 8 ст. 110 ЦПК України позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 39 постанови "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" від 01 березня 2013 року № 3, позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів (частина восьма статті 110 ЦПК). Правила визначення місця виконання зобов'язання передбачено статтею 532 ЦК України. При цьому слід ураховувати, що правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена (наприклад, пункт 4 частини першої статті 532 ЦК) і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.
За загальним правилом підсудності, відповідно до вимог ст. 109 ч. 1 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановлені ухвали прийшов до вірного висновку про доцільність розгляду даного позову за місцем реєстрації та проживання сторін по справі, зокрема боржника.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, ухвала постановлена з додержанням вимог закону, підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Ковельського міськрайонного суду від 04 грудня 2014 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді: