ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/25265/13 22.12.14
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочнік"
про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 року по справі № 910/25265/13 за нововиявленими обставинами
У справі № 910/25265/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочнік"
до Антимонопольного комітету України
про скасування рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 20.09.2013 р. № 20-р/тк
Суддя Гумега О.В.
Представники:
від позивача (заявника): Кравченко М.В. за довіреністю № б/н від 07.04.2014 р.
від відповідача: Максименко А.П. за довіреністю № 300-122/01-1680 від 28.02.2014 р.
Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Гавриловська І.О.) від 03.02.2014 р. у справі № 910/25265/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2014 р. у справі № 910/25265/13, у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочнік" до Антимонопольного комітету України про скасування рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 20.09.2013 р. № 20-р/тк відмовлено повністю.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.09.2014 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочнік" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2014 р. у справі № 910/25265/13 повернуто.
01.12.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Молочнік" (надалі - заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 р. по справі № 910/25265/13.
Відповідно до наведеної заяви заявник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 р. та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 20.09.2013 р. № 20-р/тк.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 15.08.2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 р. у справі № 12/318 за позовом Приватного акціонерного товариства "Пирятинський сирзавод" до Державної служби інтелектуальної власності, компанії "Солаеро Глобал Алтернатів Фанд Лімітед", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Відкрите акціонерне товариство "Промислове підприємство "Пищепром", про визнання недійсним свідоцтва України № 48734 на знак для товарів і послуг "ДРУЖБА", яке набрало законної сили, було відмовлено в задоволенні позову та, зокрема, встановлено факт того, що "ДРУЖБА" не є позначенням сиру плавленого визначеного складу, а є торгівельною маркою і може наноситись на будь-який вид молочного продукту.
В свою чергу, ТОВ "Молочнік", випускаючи власну продукцію, використовує знак "ДРУЖБА" виключно на підставі ліцензійного договору з власником свідоцтва України № 48734 , починаючи з 01.01.2011 р.
Таким чином, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.08.2014 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 р. у справі № 12/318 було спростовано твердження про те, що ДРУЖБА" є традиційною назвою сиру плавленого, а відтак заявник вважає, що рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 20.09.2013 р. № 20-р/тк повинно бути істотно переглянуте, оскільки згідно цього рішення одним із ключових аргументів у вирішенні питання наявності/відсутності у діях ТОВ "Молочнік" ознак порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" було маркування продукту молоковмісного сирного плавленого позначенням "ДРУЖБА", зокрема, зазначалося, що позначення "ДРУЖБА" є традиційною назвою ще з часів Союзу Радянських Соціалістичних Республік для плавленого сиру, а відтак, не може бути використана на іншій продукції, окрім сиру плавленого.
З дотриманням порядку, передбаченого ч.ч. 2, 3 ст. 2-1 ГПК України, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочнік" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 р. по справі № 910/25265/13 була передана на розгляд судді Гумезі О.В.
Відповідно до частини 1 ст. 112 ГПК, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Підстави для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами визначені частиною 2 наведеної статті Господарського процесуального кодексу України. Однією з підстав такого перегляду є наявність істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Господарським судом міста Києва встановлено, що заявником відповідно до приписів статті 113 ГПК України дотримано порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, а відтак, дана заява підлягає призначенню до розгляду.
Згідно з частиною першою статті 1131 ГПК України про прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду заяви чи подання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2014 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочнік" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 р. по справі № 910/25265/13 прийнято до розгляду, призначено розгляд даної заяви на 22.12.2014 р. на 10 год. 00 хв.
22.12.2014 р. представник відповідача подав відзив на заяву ТОВ "Молочнік" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 р. у справі № 910/25265/13 за нововиявленими обставинами, відповідно до якого просив суд відмовити ТОВ "Молочнік" у задоволення наведеної заяви.
В судове засідання, призначене на 22.12.2014 р., з'явилися представники позивача (заявника) та відповідача.
В судовому засіданні 22.12.2014 р. представник позивача (заявника) підтримав заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 р. у справі № 910/25265/13 за нововиявленими обставинами.
Представник відповідача в судовому засіданні 22.12.2014 р. заперечував проти заяви позивача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з підстав, викладених у відзиві, поданому 22.12.2014 р. через відділ діловодства суду.
З матеріалів справи вбачається, що позивач (заявник) звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 р. по справі № 910/25265/13.
Підставою перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 р. по справі № 910/25265/13 позивач вважає встановлений рішенням Господарського суду міста Києва від 15.08.2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 р. у справі № 12/318, факт того, що "ДРУЖБА" не є позначенням сиру плавленого визначеного складу, а є торгівельною маркою і може наноситись на будь-який вид молочного продукту, а отже наведеними судовими рішеннями було спростовано твердження про те, що "ДРУЖБА" є традиційною назвою сиру плавленого, а відтак, на думку заявника, рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 20.09.2013 р. № 20-р/тк повинно бути істотно переглянуте, оскільки згідно цього рішення одним із ключових аргументів у вирішенні питання наявності/відсутності у діях ТОВ "Молочнік" ознак порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" було маркування продукту молоковмісного сирного плавленого позначенням "ДРУЖБА", зокрема, зазначалося, що позначення "ДРУЖБА" є традиційною назвою ще з часів Союзу Радянських Соціалістичних Республік для плавленого сиру, а відтак, не може бути використана на іншій продукції, окрім сиру плавленого.
Відповідно до положень частини 1 статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (ч. 2 ст. 112 ГПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2, 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (далі - постанова пленуму ВГСУ № 17 від 26.12.2011 року), перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і
допустимими доказами.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни.
Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК України (п. 5 постанови Пленуму ВГСУ № 17 від 26.12.2011 року).
Відповідно до приписів статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
17.07.1997 року було прийнято Закон України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції".
Відповідно до частини першої статті 1 цього Закону Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Водночас, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та практику Суду як джерело права.
Відповідно до § 1 ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з практикою Суду одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).
В Рішенні Європейського суду з прав людини, від 25.07.2002 (п. 72 "В. Оцінка Суду") у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено наступне: "Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів ("Брумареску проти Румунії", § 61)".
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ст. 112 ГПК України та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами встановлених ст. 113 ГПК України.
Судом встановлено, підставами для відмови у задоволенні позову у справі № 910/25265/13 стало пропущення ТОВ "Молочнік" встановленого частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строку для оскарження рішення Тимчасової адміністративної колегії Комітету від 20.09.2013 № 20-р/тк "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції".
Так, відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Як зазначено в абзаці п'ятому пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.
Також, відповідно до абз. 1, 2 другого пункту 2 вищенаведеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, у застосуванні припису частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також частини другої статті 47 цього Закону господарським судам слід враховувати, що за цими приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 р. у справі № 910/25265/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2014 р. у справі № 910/25265/13, було встановлено, що позовна заява про скасування рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 20.09.2013 р. № 20-р/тк "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" була подана позивачем до суду з пропуском встановленого ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячного строку для оскарження до господарського суду рішення органу Антимонопольного комітету України, який не може бути відновлено. Отже ті обставини, на які посилається заявник у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 р. по справі № 910/25265/13 не є нововиявленими в розумінні статті 112 ГПК України.
Враховуючи вищенаведене, заява ТОВ "Молочнік" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2014 р. у справі № 910/25265/13 за нововиявленими обставинами не містить доказів наявності нововиявлених обставин та не спростовує факти, які було покладено в основу судового рішення у справі № 910/25265/13.
В п.п. 8.6. постанови Пленуму ВГСУ № 17 з від 26.12.2011 року зазначено, що прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином, судом встановлено відсутність нововиявлених обставин в розумінні ст. 112 ГПК України, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 р. у справі № 910/25265/13 слід залишити без змін.
Відповідно до положень ст. 114 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, у разі залишення рішення без змін приймається ухвала.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 86, 112-114 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочнік" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 р. у справі № 910/25265/13 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 р. у справі № 910/25265/13 залишити без змін.
Суддя Гумега О. В.