Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
Від "05" лютого 2015 р. Справа № 906/1569/14
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Ляхевич А.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Сіндряков О.В., довіреність №14-Ю4 від 18.04.2014 р.,
від відповідача: Бабич Н.В., довіреність 31 від 02.01.2015 р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м.Київ)
до Комунального підприємства "Озерне" Новогуйвинської селищної ради (Житомирська обл., смт.Озерне)
про стягнення 122564,22 грн.
з перервою в судовому засіданні, оголошеною згідно зі ст.77 ГПК України,
з 21.01.2015 р. до 05.02.2015 р.,
Публічне акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м.Київ) звернулося до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Озерне" Новогуйвинської селищної ради (Житомирська обл., смт.Озерне) про стягнення 122564,22 грн.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 27.11.2014р. порушено провадження у справі №906/1569/14, розгляд справи призначено на 23.12.2014р.
22.12.2014р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вих.№548 від 22.12.2014р.), згідно з яким, останній, зокрема, повідомляє, що на виконання договору купівлі-продажу природного газу №13/2625/-БО-10 від 28.12.2012р. КП "Озерне" повністю виконало зобов'язання та здійснило оплату за газ 27.03.2014р., що підтверджується довідками та розрахунками, наданими позивачем. Щодо нарахованої пені в сумі 90767,97грн., відповідно до ст.83 ГПК України відповідач просить зменшити розмір нарахованої пені до 10% (до суми 9076,79 грн.), посилаючись на те, що невчасні розрахунки пов'язані зі збитковою діяльністю підприємства (на підтвердження чого подано фінансовий звіт підприємства за 2013р.), а також те, що КП "Озерне" збитків позивачу внаслідок несвоєчасної оплати коштів не завдало, оскільки підприємством повністю виконані зобов'язання та здійснена 100% оплата за газ по вказаному договору. Згідно з відзивом, відповідач просить відмовити у задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 90767,97грн., задовольнивши позов в частині стягнення 9076,79 грн. пені; відмовити у задоволенні позову в частині нарахованих інфляційних за жовтень, листопад 2013р. взагалі, а за грудень 2013р. відмовити у задоволенні позову по розрахункам стягувача, а задовольнити вказані нарахування згідно розрахунків наданих КП "Озерне", з врахуванням вимог зазначених у відзиві. До відзиву додано додатки згідно переліку. Отримані документи судом долучено до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні 23.12.2014р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, просила суд врахувати складне фінансове становище відповідача, та ту обставину, що КП "Озерне" Новогуйвинської селищної ради повністю здійснило оплату за газ.
В судовому засіданні представник позивача заперечив проти зменшення пені та зазначив, що у позовній заяві викладено правильний розрахунок інфляційних згідно вимог чинного законодавства. Представник пояснив, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" також знаходиться в складному фінансовому становищі та є збитковим, докази чого можуть бути надані в наступне судове засідання.
За таких обставин, враховуючи необхідність подання додаткових доказів, господарський суд ухвалою суду від 23.12.2014р. відклав розгляд справи на 21.01.2015р., зобов'язавши сторони подати суду додаткові докази в обґрунтування своїх доводів, вимог та заперечень.
17.01.2015р. через діловодну службу суду надійшло клопотання Комунального підприємства "Озерне" Новогуйвинської селищної ради про долучення додаткових письмових пояснень (вх.№562, а.с.59-60), з додатками згідно з переліком (а.с.61-79).
В засіданні суду 21.01.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд врахувати, в т.ч. важкий фінансовий стан ПАТ "НАК" Нафтогаз України" та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, відмовивши відповідачу в задоволенні клопотання про зменшення розміру пені. Водночас, витребуваних ухвалою суду документів позивач суду не надав.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, та просила задовольнити клопотання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 10%, а саме, до суми 9076,79 грн. Як встановлено судом, вимоги ухвали суду від 23.12.2014р. відповідачем виконано не у повному обсязі.
За наведених обставин, представник позивача подав суду клопотання (вх.№02-44/50/15) про відкладення розгляду справи (оголошення перерви в судовому засіданні) та продовження строку розгляду спору у відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України, у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів по даній справі.
З врахуванням викладеного та положень ст.77 ГПК України, у зв'язку з необхідністю подання сторонами додаткових доказів по справі, з метою забезпечення повного та об'єктивного розгляду справи, господарський суд оголосив перерву в судовому засіданні до 05.02.2015 р., продовживши строк розгляду спору у відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України за обґрунтованим клопотанням позивача, про що виніс ухвалу від 21.01.2015 р.
В засіданні суду представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та подав письмові заперечення на відзив, з додатками (вх.№1535/15, а.с.92-105).
Представник відповідача підтримала доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, та просила задовольнити клопотання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
28.12.2012р. між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та Комунальним підприємством "Озерне" укладено договір №13/2625-БО-10 купівлі-продажу природного газу, відповідно до умов п.1.1. якого, продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.
За умовами п.3.3. договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлі обліку газу покупця.
Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1 договору).
За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором (п.7.1. договору).
За змістом п.7.2. договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором та поставив відповідачу у 2013 році (протягом січня-квітня) та жовтня-грудня 2013 року) природний газ в обсязі 738,498 тис.куб.м. на загальну суму 3423851,21 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.
Судом встановлено та вище вже зазначалось, згідно пункту 7.1. договору на постачання природного газу, оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Згідно з матеріалами справи та поясненнями сторін, наведені умови договору щодо своєчасного здійснення розрахунків були порушені відповідачем, оскільки останній не здійснив своєчасної оплати за отриманий природний газ. З розрахунку позивача станом на 27.03.2014р. (а.с.22-25) та останнім підтверджується, заборгованість за переданий природний газ у вказаний період за договором погашена повністю 27.03.2014 р.
Проте, відповідно до встановлених обставин справи підтверджується порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором №13/2625-БО-10 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 р.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до зазначеної норми за прострочення відповідачем виконання зобов'язання по оплаті переданого у січні-квітні та жовтні-грудні 2014 року природного газу, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача 3% річних в загальній сумі 19120,39 грн. та інфляційні у розмірі 12675,86 грн. (розрахунок, а.с.22-25).
Перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення 19120,39 грн. 3% річних, господарський суд встановив його правильність, та, відповідно, обґрунтованість заявленого позову в частині стягнення 19120,39 грн. 3% річних. Позов в цій частині підлягає задоволенню.
Разом з тим, перевіряючи здійснений позивачем розрахунок інфляційних, господарський суд приймає до уваги викладені у відзиві на позовну заяву заперечення (а.с.47-49) щодо нарахувань інфляційних та визнає їх обґрунтованими.
У відповідності до п.3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р.
При цьому, в названому листі Верховного Суду України зазначено також про те, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. При цьому, умовно враховується, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.
З розрахунку інфляційних, здійсненого позивачем, вбачається, що останнім не враховано вищевикладених приписів при здійсненні нарахувань на суму зобов'яння за жовтень 2013 року в розмірі 213334,80 грн., оскільки вказана сума мала бути сплачена до 14.11.2013р., а була сплачена відповідачем вже 25.11.2014р., тобто, станом на останній день місяця, в якому мав бути здійснений платіж, заборгованість за отриманий в жовтні 2013 року природний газ вже була погашена, а тому підстави для нарахування інфляційних за період з 14.11.2013 р. до 25.11.2013 р. відсутні.
З таких же причин є неправомірним нарахування позивачем інфляційних на суму зобов'язань за листопад 2013 року, окільки вартість отриманого в листопаді природного газу - 357703,91 грн., мала бути сплачена 14.12.2013р., була сплачена 26.12.2013р., а за вказаний період індексація боргу не здійснюється.
Нарахування інфляційних за зобов'язаннями грудня 2013 року, з врахуванням вищевикладених приписів та умов договору (щодо оплати отриманого в грудні природного газу до 14.01.2014р.), має бути здійснено наступним чином:
- за січень 2014 року на суму боргу 551116,56 грн. (станом на останній день місяця, 31.01.2014р.), виходячи з індексу інфляції 100,2%, інфляційні становлять 1102,23 грн.;
- за лютий 2014 року на суму боргу 551116,56 грн., виходячи з індексу інфляції 100,6%, інфляційні становлять 3306,69 грн.;
- за березень 2014 року на суму 251116,56 грн. (станом на 27.03.2014р., дату остаточного розрахунку), виходячи з індексу інфляції 102,2%, інфляційні становлять 5524,56 грн. Тобто, всього сума інфляційних, нарахованих за прострочення оплати природного газу, отриманого в грудні 2013 року, складає 9933,48 грн.
Враховуючи нараховані позивачем інфляційні за прострочення грошового зобов'язання з оплати природного газу, отриманого в лютому 2013 року, в сумі 423,41грн., загальна сума інфляційних, правомірно заявлених позивачем до стягнення з відповідача за даним позовом, становить 10356,89 грн. В цій частині суд позов задовольняє; щодо стягнення решти від заявлено до стягнення суми інфляційних - 2318,97 грн. - у позові суд відмовляє.
Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
У відповідності до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В даному випадку, пунктом 7.2. договору на постачання природного газу, сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.
Згідно з позовною заявою позивач нарахував за прострочення виконання зобов'язань з оплати отриманого природного газу 90767,98 грн. пені (а.с.22-25). Розрахунок позивача судом перевірено та встановлено його правомірність.
Разом з тим, як уже зазначалось, відповідачем заявлено по справі клопотання про зменшення розміру пені (відзив на позовну заяву, а.с.47-49; клопотання про долучення додаткових письмових пояснень, а.с.59-60). Відповідач, посилаючись на положення ст.233 ГК України, ст.551 ЦК України та ст.83 ГПК України, просив суд зменшити розмір нарахованої пені до суми 9076,79 грн., тобто, до 10%.
Розглядаючи дане клопотання, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
З поданих до справи матеріалів справи вбачається, що підприємство відповідача знаходиться у скрутному фінансовому становищі.
Суд також враховує статус відповідача - Комунального підприємства "Озерне", яке є єдиним постачальником по наданню послуг на постання теплової енергії в смт.Озерне Житомирського району Житомирської області і займає монопольне становище на даній території, що підтверджується, зокрема, ліцензіями №065516, №065517 від 24.10.2012р. про виробництво та постачання теплової енергії, а також, довідкою №1099/02-23 від 22.12.2014р., виданою виконавчим комітетом Новогуйвинської селищної ради.
Отже, відповідач є теплопостачальною організацією для задоволення потреб усіх категорій споживачів в смт.Озерне (бюджетних установ (гімназія, дитячий садочок, лікарська амбулаторія, військові частини), населення жителів територіальної громади та інших споживачів) у невідкладних послугах з централізованого опалення; тобто, отриманий за договором природний газ відповідач використовував для виробництва теплової енергії, яка споживається в т.ч. населенням та організаціями. Водночас, відповідно до п.3.4. Статуту відповідача, підприємство діє за принципом повного госпрозрахунку, самофінансування, самоокупності. Тобто, підприємство є повністю залежним від вчасних оплат за надані послуги з теплопостачання усіма споживачами; виникнення заборгованості споживачів перед відповідачем безпосередньо впливає на вчасне виконання зобов'язань по договору купівлі-продажу природного газу, в діях же відповідача відсутній будь-який умисел щодо несплати заборгованості, при цьому, зобов'язання за укладеним з позивачем договором, не завжди з дотриманням строків, проте, виконувались боржником.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що, в даному випадку, сплата пені у повному обсязі вплине не тільки на майнові інтереси відповідача, а й на можливість безперебійного постачання теплової енергії до усіх категорій споживачів смт.Озерне Житомирського району.
Також, суд приймає до уваги ступінь виконання зобов'язання, а саме, повне погашення основної суми боргу відповідачем до звернення з даним позовом до суду, а отже, повне усунення порушення відповідачем.
За наведених обставин, суд вважає даний випадок винятковим, оскільки: по-перше, зобов'язання порушувались з об'єктивних причин, зокрема, у зв'язку з важким фінансовим становищем відповідача внаслідок невиконання споживачами зобов'язань за надані послуги; по-друге, відповідачем у повному обсязі виконані зобов'язання по сплаті одержаного газу за договором купівлі-продажу природного газу №13/2625-БО-10 від 28.12.2012р., що підтверджується матеріалами справи та не оспорюється позивачем, тобто повністю усунено порушення шляхом повного погашення основної суми боргу; по-третє, судом приймається до уваги соціальна значущість підприємства, від господарської діяльності якого залежить безперебійне постачання теплової енергії на території смт.Озерна Житомирського району.
Разом з тим, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан обох сторін, зокрема, враховує зазначені позивачем доводи та подані на їх підтвердження докази щодо складного фінансового стану підприємства позивача (а.с.92-102, звіт про фінансові результати за 2013р., а.с.103-104).
З огляду на викладене, оцінивши співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з можливими збитками кредитора, враховуючи інтереси обох сторін, в т.ч. майнові, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, що підлягають стягненню з відповідача до 40%. Суд вважає, що таке зменшення, враховуючи нарахування та стягнення, крім пені, також інфляційних втрат і трьох відсотків річних, співрозмірним в контексті інтересів обох сторін, а не лише відповідача, як зазначав представник позивача в засіданні.
Таким чином, клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені задовольняється судом частково. На розсуд суду, заявлений до стягнення у даній справі розмір пені підлягає зменшенню до 36307,19 грн. В решті позову слід відмовити.
Відповідно до п.3.16.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки.
З урахуванням викладеного, вимог ст.49 ГПК України та відмови в позові також в частині стягнення 2318,97 грн. інфляційних, судові витрати, пов'язані із розглядом даної справи, покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Озерне" Новогуйвинської селищної ради, 12443, Житомирська область, Житомирський район, смт.Озерне, вул.Авіаційна, 57, ідентифікаційний код 35185011 на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,6 ідентифікаційний код 20077720:
- 36307,19 грн. пені;
- 19120,39 грн. 3% річних;
- 10356,89 грн. інфляційних;
- 2404,91 грн. витрат по сплату судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 11.02.15
Суддя Ляхевич А.А.
віддрук.прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (реком.)
3 - відповідачу (реком.)