номер провадження справи 8/124/14
29.01.2015 Справа № 908/4247/14
За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, вул.. Б.Хмельницького, 6)
до відповідача Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, Донецька область, м.Краматорськ)
про стягнення 41922021 грн. 40 коп. основного боргу за договором № 055/14-ПР від 18.12.2013 р., 1675294 грн.11 коп. пені, 3914541 грн. 50 коп. штрафу, 279670 грн. 62 коп. річних процентів, 2882744 грн. 55 коп. втрат від інфляції грошових коштів
Суддя І. А. Попова
Представники:
Від позивача: Остапенко В.М., дов. № 14-109 від 18.04.2014 р.
Від відповідача: Харитонова М.І., дов. від .02.2013 р.
Никитенко М.О., дов. № 17/60 від 27.01.2015 р.
Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 41922021 грн. 40 коп. основного боргу за договором № 055/14-ПР від 18.12.2013 р., 1675294 грн.11 коп. пені, 3914541 грн. 50 коп. штрафу, 279670 грн. 62 коп. річних процентів, 2882744 грн. 55 коп. втрат від інфляції грошових коштів.
В судовому засіданні, відкритому 13.11.2015 р., оголошувалися перерви до 17.12.2014р., до 15.01.2015 р., розгляд справи відкладався до 29.01.2015 р. Строк вирішення спору продовжено відповідно до ст.. 69 ГПК України. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 29.01.2015 р.
Позивач підтримує позовні вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст.ст. 525, 526, 599, 611, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання умов договору № 055/14-ПР, укладеного з відповідачем 18.12.2013 р., в січні - травні 2014 р. позивач передав, а відповідач отримав природній газ на суму 93835757 грн. 07 коп. Факт приймання природного газу підтверджується актами приймання-передачі природного газу. Відповідно до п. 6.1 договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти в якості оплати поставленого природного газу в сумі 51913553 грн. 67 коп., що підтверджується довідкою по операції та довідкою про сальдо. Таким чином, відповідач не повністю виконав зобов'язання з оплати поставленого природного газу. Сума заборгованості на час пред'явлення позову складала 41922021 грн. 40 коп. В судовому засіданні 29.01.2015 р. позивач заявив про сплату відповідачем заявленої до стягнення суми основного боргу в розмірі 41922021 грн. 40 коп. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у відповідності до п. 7.2 договору № 055/14-ПР від 18.12.2013 р. позивачем заявлено до стягнення 1675294 грн. пені, нарахованої за період з 14.02.2014 р. до 15.07.2014 р., та 3914541 грн. 50 коп. штрафу. Також, у відповідності до ст. 625 ЦК України до стягнення заявлено 279670 грн. 62 коп. річних процентів, нарахованих за період з 14.02.2014 р. по 15.07.2014 р., та 2882744 грн. 55 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з січня 2014 р. по травень 2014 р.
Відповідач підтвердив сплату заявленої до стягнення суми основного боргу, в частині нарахування штрафних санкції позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов вказує, що в зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, а саме внаслідок проведення на території Донецької області антитерористичної операції, у відповідача з'явилися труднощі з виконання зобов'язань за договором. Згідно п. 8.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків по цьому договору, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Строк виконання зобов'язання відкладається на строк дії форс-мажорних обставин відповідно до п. 8.2 договору. Згідно п. 8.3 договору настання обставин форс-мажору підтверджується Торгово-промисловою палатою України, в тому числі і висновками інших суб'єктів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати обставини форс-мажору. Відповідач зазначає, що в червні 2014 р. ним отримано висновок Донецької торгово-промислової палати по факту невиконання зобов'язань за договором № 055/14-ПР від 18.12.2013 р., Донецька ТПП прийшла до висновку, що вказане невиконання зобов'язань виникло в період дії антитерористичної операції на території Донецької області, при наявності фактів озброєних зіткнень на вказаній території, відсутності можливості вільного та небезпечного пересування та здійснення поставок на територію Донецької області, блокування органів влади, озброєного захвату території аеропорту та іншого, та по своєму характеру не залежало від волевиявлення ПАТ «ЕМСС», інших сторін та третіх осіб, в зв'язку з чим дані обставини визнані форс-мажорними, тобто непередбаченими та такими, що знаходяться зовні контролю та перешкоджають своєчасному виконанню договірних обставин. Згідно п. 8.4 договору сторони зобов'язані негайно повідомити про обставини форс-мажору та протягом 14-ти днів з моменту їх виникнення надати відповідні підтверджуючі документи. В зв'язку з цим, листом від 23.06.2014 р. за №17/890 ПАТ «ЕМСС» повідомило ПАТ «НАК «Нафтогаз» України про виникнення форс-мажорних обставин та направило контрагенту висновок Донецької торгово-промислової палати. ПАТ «НАК «Нафтогаз» даний висновок не був оскаржений, в зв'язку з чим вважається дійсним. При цьому, відповідач не відмовляється від виконання своїх зобов'язань за договором по закінченню існування обставин форс-мажор. Відповідач зазначає, що на теперішній час антитерористична операція на території Донецької області продовжується, внаслідок чого момент припинення дії форс-мажорних обставин не наступив.
Заслухавши представників, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз» (продавець, позивач у справі) та ПАТ «Енергомашспецсталь» (покупець, відповідач у справі) укладено договір № 055/14-ПР купівлі-продажу природного газу, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ, на умовах цього договору. Пунктом 2.1 договору сторони погодили обсяги газу, що планується передати.
Згідно пункту 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.
Відповідно до п. 3.4 договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Ціна газу визначена сторонами в розділі 5 договору (з урахуванням змін, внесених додатковими угодами № 1 від 27.01.2014 р., № 2 від 15.04.2014 р., № 3 від 22.05.2014 р., № 4 від 10.06.2014р.).
Згідно пункту 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку: оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводить не пізніше, ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу; оплата в розмірі 35% ввід вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15 числа поточного місяця поставки; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місцем поставки газу.
Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 Договору).
Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору № 055/14-ПР позивач передав відповідачу протягом січня - травня 2014 року імпортований природний газ на загальну суму 93835575 грн. 07 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2014 р., від 28.02.2014 р., від 31.03.2014 р., від 30.04.2014 р., від 31.05.2014 р., підписаними уповноваженими особами сторін та скріплені печатки підприємств. Зазначені акти, відповідно до договору, є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Положеннями ст.ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно представленого позивачем розрахунку внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті отриманого природного газу на час пред'явлення позову за останнім склалася заборгованість в розмірі 41922021 грн. 40 коп. за період січень-травень 2014 р.
В судовому засіданні 21.01.2015 р. судом встановлено, що після порушення провадження по даній справі відповідачем здійснено оплату заявленої до стягнення заборгованості за природний газ в розмірі 41922014 грн. 40 коп. за період січень травень 2014 р., про що свідчать надані сторонами платіжні документи. Суд вважає за необхідне в частині стягнення з відповідача 41922014 грн. 40 коп. основного боргу провадження у справі припинити внаслідок врегулювання спору в добровільному порядку.
Вимоги про стягнення пені в розмірі 1675294 грн. пені, нарахованої за період з 14.02.2014 р. до 15.07.2014 р., та 3914541 грн. 50 коп. штрафу позивач обґрунтовує п. 7.2 договору, яким передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.
Відповідач вважає, що строк виконання зобов'язань згідно договору купівлі-продажу природного газу № 055/14-ПР від 18.12.2013 р. не настав в зв'язку з наявністю форс-мажорних обставин, які підтверджуються висновком Донецької торгово-промислової палати, тому відповідач відповідно до п. 8.1 договору має бути звільнений від відповідальності за невиконання зобов'язань по вказаному договору.
Згідно з частиною першою статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно з частиною другою статті 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до частини четвертої статті 219 Господарського кодексу України сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
Отже, підставою для звільнення від господарсько-правової відповідальності, на відміну від цивільно-правової, є обставина, яка характеризується одночасно як ознакою надзвичайності, так і ознакою невідворотності.
Розділом 8 договору № 055/14-ПР купівлі-продажу природного газу сторонами узгоджено умови застосування наслідків обставин форс-мажору. Пунктом 8.1 договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків по цьому договору, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Під форс-мажорними обставинами розуміються обставини, які виникли внаслідок непередбачених сторонами подій надзвичайного і невідворотного характеру, включають вибухи на газопроводі, пожежі, землетруси, повені, оповзні, інші стихійні лиха, війн або військові дії, відсутність ресурсу природного газу, зазначеного в п. 1.1 договору. Строк виконання зобов'язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (п. 8.2). Настання обставин форс-мажору підтверджується рішенням президента про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, пожежі та інших видів стихійного лиха, Торгово-промисловою палатою України, висновками інших суб'єктів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати обставини форс-мажору (п. 8.3). Сторони зобов'язані негайно повідомити про обставини форс-мажору та протягом 14 днів з момент їх виникнення надати відповідні підтверджуючі документи (п. 8.4).
Як встановлено, листом № 17/890 від 23.06.2014 р. відповідач направив позивачу висновок Донецької торгово-промислової палати від 19.06.2014 р., яким встановлено, що невиконання зобов'язань виникло в період дії антитерористичної операції на території Донецької області, при наявності фактів збройних сутичок на вказаній території, відсутності можливості вільного та безпечного пересування та здійснення поставок на територію Донецької області, блокування органів влади, збройного захвату території аеропорту та т.д та по своєму характеру не залежало від волевиявлення ПАТ «ЕМСС», інших сторін та третіх осіб, обставини можуть бути форс-мажорними, тобто непередбачуваними, знаходяться поза зоною контролю та перешкоджають своєчасному виконанню договірних зобов'язань.
Висновок Донецької регіональної Торгово-промислової палати від 19.06.2014 р. про настання обставин непереборної сили суд не вважає належним та допустимим доказом в розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки в силу ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" (станом на дату складання висновку), регіональні торгово-промислові палати не наділені повноваженнями щодо засвідчення обставин форс-мажору у даному виді правовідносин.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Перевіривши розрахунок суми заявленої до стягнення пені, суд вважає його невірним, а саме при розрахунку позивачем допущено нарахування пені на день фактичної оплати та не враховано, що за умовою договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місцем поставки газу, тобто нарахування штрафних санкцій має починатися з 15 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до постанови Пленуму ВГС України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Судом здійснено перерахунок пені, відповідно до якого правомірно нарахованою є пеня в розмірі 1591385 грн. 90 коп. Розрахунок суми штрафу в розмірі 3914541,50 грн., заявленого до стягнення, є вірним.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок заявленої до стягнення суми річних процентів в розмірі 279670 грн. 62 коп., нарахованих з 14.02.2014 р. по 15.07.2014 р. за кожним актом відповідно, судом перевірено. Суд вважає розрахунок заявлених позивачем до стягнення річних процентів помилковим. За перерахунком правомірною є сума річних процентів в розмірі 264245 грн. 59 коп., нарахованих за період з 15.02.2014 р. по 14.07.2014 р., з урахуванням того, що позивачем неправомірно здійснено нарахування на день фактичної оплати та без врахування терміну виконання зобов'язань (до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу).
Щодо розрахунку втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 2882744 грн. 55 коп. за період з лютого 2014 р. по червень 2014 р. суд зазначає, що відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальністю за порушення грошових зобов'язань» розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць, у якому мала місце інфляція. Судом встановлено, що відповідачем допускалися порушення строку оплати за отриманий природний газ, але в певні періоди на останній день місяця, в якому мав бути здійснений платіж, заборгованості не існувало або заборгованість була частково сплачена, що не враховано позивачем при здійсненні розрахунку втрат від інфляції грошових коштів. Крім того, при розрахунку судом враховано рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р.
Судом здійснено розрахунок, відповідно до якого розмір втрат від інфляції грошових коштів складає 1865411 грн. 14 коп. Суд вважає вимоги про стягнення втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 2882744 грн. 55 коп. такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 1865411 грн.14 коп.
Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, при цьому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість.
Суд вважає за необхідне скористатися наданим п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України правом та зменшити на 50% розмір пені та штрафу. Судом враховуються обставини того, що, по-перше, м.Краматорськ Донецької області, де розташовується ПАТ «Енергомашспецсталь», входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р (на час винесення рішення дію Розпорядження зупинено), що значною мірою утруднювало діяльність підприємства. По-друге, суд зважає на факт повної оплати на час винесення рішення вартості спожитого природного газу, що свідчить про намагання підприємства виконувати зобов'язання, вести господарську діяльність та зберегти робочі місця. Таким чином, підлягає стягненню з відповідача 795692 грн. 95 коп. пені та 1957270 грн. 75 коп. штрафу.
Позовні вимоги задовольняються частково.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 551 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 80 п. 1-1, ст. ст. 82-84 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
В частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 41922021 грн. 40 коп. провадження по справі припинити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306, Донецька обл., м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) 795692 (сімсот дев'яносто п'ять тисяч шістсот дев'яносто дві) грн. 95 коп. пені, 1865411 ( один мільйон вісімсот шістдесят п'ять тисяч чотириста одинадцять) грн.. 14 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 264245 (двісті шістдесят чотири тисячі двісті сорок п'ять) грн. 59 коп. річних процентів, 1957270 (один мільйон дев'ятсот п'ятдесят сім тисяч двісті сімдесят) грн.. 75 коп. штрафу, 71475 (сімдесят одна тисяча чотириста сімдесят п'ять) грн.. 24 коп. судового збору. Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Повне рішення складено 09 лютого 2015 року.
Суддя І.А. Попова