10 лютого 2015 року м. Київ К/800/60064/14
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Єрьоміна А.В.(головуючий);
Кравцова О.В., Цуркана М.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» до Дніпровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення і розпорядження, що переглядається за касаційною скаргою Дніпровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2014 року,
У грудні 2013 року публічне акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі - позивач) звернулося до суду першої інстанції з позовом до Дніпровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним і скасувати постанову від 20 листопада 2013 року № 409-ДН-1-Е та розпорядження від 20 листопада 2013 року № 190-ДН-1-Е.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню, оскільки відповідач зробив помилковий висновок про порушення позивачем вимог частини третьої статті 68 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо обов'язкового викупу акцій акціонера, який голосував проти прийняття загальними зборами рішення про вчинення значного правочину.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2014 року, адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Дніпровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 409-ДН-1-Е від 20 листопада 2013 року.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Дніпровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про усунення порушень законодавства про цінні папери № 190-ДН-1-Е від 20 листопада 2013 року.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідач просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши доповідача, перевіривши оскаржувані рішення судів та матеріали справи в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що в порядку денному загальних зборів акціонерів позивача, які відбулися 25 квітня 2013 року, пунктом 6 визначено питання "Про вчинення значних правочинів". Однак, як зазначалось вище, Наглядовою радою позивача 11 березня 2013 року був затверджений проект рішення по питанню № 6 порядку денного загальних зборів "Вопрос 6: О предварительном согласовании значительных сделок", що українською - "Питання 6: Про попереднє схвалення значних правочинів". До того ж, саме таке питання - "Вопрос 6: О предварительном согласовании значительных сделок" - було затверджене Наглядовою радою позивача для голосування на загальних зборах у відповідному бюлетені та містилось у такому бюлетені, яким уповноважений представник товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВІТІБРОК" проголосував проти прийняття загальними зборами саме рішення про попереднє схвалення значних правочинів.
Розбіжність у визначенні шостого питання порядку денному загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» позивач пояснив помилкою, яка була допущена під час перекладу протоколу Наглядової ради позивача з російської на українську мову.
26 липня 2013 року відповідачем на підставі статті 9 Закону України "Про державне регулювання на ринку цінних паперів в Україні" прийнята постанова про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.
20 листопада 2013 року, за наслідками розгляду справи, порушеної відносно позивача за правопорушення на ринку цінних паперів, відповідачем прийняті постанова № 409-ДН-1-Е про накладення на позивача санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, у вигляді попередження, а також розпорядження № 190-ДН-1-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери, яким відповідач вимагав від позивача, у термін до 20 лютого 2014 року, усунути порушення законодавства про цінні папери та проінформувати про виконання цього розпорядження.
Своє рішення про накладення на позивача санкції за правопорушення на ринку цінних паперів відповідач обґрунтував тим, що позивач не здійснив дій, передбачених приписами частиною третьою статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 року № 514-VI (далі - Закон № 514-VI), тим, що голосування проти прийняття Загальними зборами рішення про схвалення значних правочинів відповідно до пункту другого частини першої статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства" є підставою для здійснення обов'язкового викупу належних акціонерові акцій, якщо він цього вимагає протягом 30 календарних днів після отримання такої вимоги.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій правильно виходили з того, що пунктом 2 частини першої Закону № 514-VI передбачено, що кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про вчинення товариством значного правочину. Згідно з частиною третьою цієї статті у такому випадку акціонерне товариство зобов'язане викупити належні акціонерові акції.
Згідно із частиною третьою статті 70 Закону № 514-VI, якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться акціонерним товариством у ході поточної господарської діяльності, загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятися товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості.
Законодавець розмежовує поняття "рішення про вчинення значного правочину", а також "рішення про попереднє схвалення значних правочинів". Прийняття загальними зборами акціонерів рішення про вчинення значного правочину кореспондує виконавчому органу товариства обов'язок вчинити конкретний значний правочин. Прийняття загальними зборами акціонерів рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть ним вчинятися протягом року, означає лише згоду на можливість вчинення значних правочинів у майбутньому, що не має наслідком реального настання юридичного факту, з яким закон пов'язує виникнення в акціонерного товариства обов'язку здійснити викуп акцій акціонера.
Відповідно до частин першої, другої статті 51 Закону № 514-VI, наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.
В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій 10 осіб і більше створення наглядової ради є обов'язковим. У товаристві з кількістю акціонерів - власників простих акцій 9 осіб і менше у разі відсутності наглядової ради її повноваження здійснюються загальними зборами.
Передбачені цим Законом повноваження наглядової ради з підготовки та проведення загальних зборів здійснюються виконавчим органом, якщо інше не встановлено статутом акціонерного товариства.
Відповідно до п. 2 частини першої статті 52 Закону № 514-VI до виключної компетенції наглядової ради належить підготовка порядку денного загальних зборів, прийняття рішення про дату їх проведення та про включення пропозицій до порядку денного, крім скликання акціонерами позачергових загальних зборів.
Згідно із частиною першою статті 37 Закону № 514-VI порядок денний загальних зборів акціонерного товариства попередньо затверджується наглядовою радою товариства, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають.
Відповідно до частини шостої статті 42 Закону № 514-VI загальні збори не можуть приймати рішення з питань, не включених до порядку денного.
Голосування на загальних зборах акціонерного товариства з питань порядку денного відповідно до частини першої статті 42 Закону № 514-VI може проводитися з використанням бюлетенів для голосування.
У товаристві, що здійснило публічне розміщення акцій, голосування з питань порядку денного загальних зборів проводиться тільки з використанням бюлетенів для голосування.
У товаристві з кількістю акціонерів - власників простих акцій товариства понад 100 осіб голосування з питань порядку денного загальних зборів проводиться тільки з використанням бюлетенів для голосування.
Частиною третьою цієї статті визначено, що форма і текст бюлетеня для голосування затверджуються наглядовою радою не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення загальних зборів, щодо обрання кандидатів до складу органів товариства - не пізніше ніж за чотири дні до дати проведення загальних зборів, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають. Акціонери мають право до проведення загальних зборів ознайомитися з формою бюлетеня для голосування в порядку, визначеному статтею 36 цього Закону.
За підсумками голосування складається протокол, що підписується всіма членами лічильної комісії акціонерного товариства, які брали участь у підрахунку голосів (частина перша статті 45 Закону № 514-VI).
Суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про те, що оскільки виключно до компетенції наглядової ради акціонерного товариства віднесена підготовка порядку денного загальних зборів, а тому відсутні підстав вважати, що на загальних зборах позивача, які відбулися 25 квітня 2013 року, акціонери голосували по питанню № 6 у іншій редакції ніж та, що була затверджена Наглядовою радою товариства.
Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що визнавши прийняття рішення позивачем про вчинення значного правочину, відповідач фактично покладає на позивача обов'язок вчинення значного правочину, що є неприпустимим, оскільки відноситься до виключної компетенції загальних зборів акціонерів позивача.
Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що постанова № 409-ДН-1-Е від 20 листопада 2013 року про накладення на позивача санкції за правопорушення на ринку цінних паперів та розпорядження № 190-ДН-1-Е від 20 листопада 2013 року про усунення цих порушень прийняті відповідачем не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття цих рішень.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Тому висновки суду про задоволення цього позову є правильними, а доводи, викладені в касаційній скарзі, зазначених висновків не спростовують та не дають підстав вважати судові рішення такими, що ухвалені з порушеннями норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Дніпровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді :