20 січня 2015 року м. Київ В/800/6069/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
судді-доповідача Маринчак Н.Є.,
суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Муравйова О.В., Рибченка А.О.
перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві
про допуск до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2014 року
у справі №810/3654/14
за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосталь»
про надання дозволу, -
Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві звернулась до Вищого адміністративного суду України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2014 року у справі №810/3654/14 за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосталь» про надання дозволу.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2014 року у справі №810/3654/14 було відмовлено у відкритті касаційного провадження та, відповідно, оскаржувані судові рішення до касаційного перегляду судом касаційної інстанції не допущені.
Відмовляючи у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач виходив з того, що касаційна скарга не містить обґрунтування помилкового застосування судами норм матеріального та/або процесуального права і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
В обґрунтування вимог заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2014 року Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві вказує на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
На підтвердження мотивів перегляду податковий орган посилається на постанову Вищого адміністративного суду України від 04 червня 2014 року (К/9991/37715/12), в якій Вищий адміністративний суд України на підставі наявних матеріалів справи дійшов до висновку, що достатньою умовою для звернення до суду, за якою можливо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів.
Також, на підтвердження мотивів перегляду, податковий орган посилається на постанову Верховного Суду України від 24 червня 2014 року, якою скасовано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 07 лютого 2014 року, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Вивчивши заяву Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві та додані до неї матеріали, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України виходячи з наступного.
Відповідно до статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, а з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 237 цього Кодексу, - безпосередньо до Верховного Суду України.
Згідно ч.1 п.1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Разом з тим, постанова Вищого адміністративного суду України від 04 червня 2014 року (К/9991/37715/12), на яку посилається ДПІ, обґрунтовуючи наявність підстав для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2014 року, ухвалена цим судом за інших обставин справи, встановлених судом, що не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Щодо посилання податкового органу на постанову Верховного Суду України від 24 червня 2014 року, слід зазначити, що направлення справи на новий розгляд виключає можливість формулювання судом касаційної інстанції остаточної правової позиції у справі, оскільки застосування норм матеріального права можливе лише на підставі повного і всебічного встановлення обставин справи. Водночас, неповне встановлення обставин справи виключає можливість ствердження того факту, що матеріальні норми були по-різному застосовані саме в подібних відносинах, оскільки зміст цих відносин у такому разі не є остаточно встановленим.
Таким чином, підстави для допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2014 року відсутні.
Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Відмовити Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві в допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2014 року у справі №810/3654/14.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: ___________________Н.Є. Маринчак
___________________ Г.К. Голубєва
___________________ М.І. Костенко
___________________О.В. Муравйов
___________________А.О. Рибченко