Справа № 159/528/15-к
Провадження № 1-кп/159/58/15
м. Ковель 10 лютого 2015 року
Ковельський міськрайонний суд Волинськоі області під головуванням
судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014030110001164 від 23 грудня 2014 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, тимчасово безробітного, фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимість за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 08 травня 1985 року, згідно якого обвинуваченого визнано винним і засуджено за ст. 140 ч.2, 42, 208 КК України (в редакції 1960 року) погашена на підставі п.3-1 ст. 55 КК України (в редакції 1960 року); судимість за вироком військового трибуналу Орджонікідзевського гарнізону від 06.09.1989 року, згідно якого обвинуваченого визнано винним і засуджено за ст.ст. 244 “Б”, 244 “В”, 40 КК РСФСР, зміненим висновком військового трибуналу Північно-Кавказького військового округу, погашена на підставі п.5 ст. 55 КК України (в редакції 1960 року); такого, що має судимість за вироком Київського міського суду від 17 квітня 2000 року, згідно якого обвинуваченого визнано винним і засуджено за ст. 142 ч.3, ст. 93 п а., г., ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна; звільненого згідно ухвали Сарненського районного суду Рівненської області, на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на строк 5 місяців 19 днів; обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,
Будучи раніше судимим за вчинення корисливого злочину, судимість за який не знята і не погашена у встановленому законом порядку, обвинувачений ОСОБА_5 повторно, 20 грудня 2014 року, близько 22 години 00 хвилин, знаходячись у кімнаті АДРЕСА_3 , скориставшись відсутністю власника житла, потерпілого ОСОБА_4 , умисно, з корисливих спонукань таємно викрав належні потерпілому ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 634 грн., які знаходились на поверхнях скляного столу та дерев'яної меблевої тумби, заподіявши потерпілому майнової шкоди на вказану суму
Своїми умисними діями, що виразились у таємному викрадені чужого майна, вчиненому повторно, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України.
Допитаний у ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 винуватим себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому розкаявся і прохає його суворо не карати. Показав, що 20 грудня 2014 року в м. Ковелі познайомився з потерпілим ОСОБА_4 . Відгукнувшись на запрошення потерпілого, продовжили знайомство за місцем проживання потерпілого, в кімнаті гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_4 . Близько 22 години потерпілий ненадовго відлучився з кімнати. Очікуючи на потерпілого, помітив гроші, частина з яких лежала на поверхні скляного столу, а інша частина на дерев'яній меблевій тумбі. Скориставшись відсутністю потерпілого забрав належні потерпілому гроші, після чого залишив кімнату потерпілого.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні (злочині), погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь, а інші учасники кримінального провадження не мають жодних заперечень щодо встановлених обставин, при цьому позиція учасників кримінального провадження є добровільною, суд вважає недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення і винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину).
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 185 КК України.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, обвинувачений ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст. 185 КК України.
Призначаючи покарання суд враховує суспільну небезпеку вчиненного обвинуваченим кримінального правопуршення та особу винного у їх сукупності.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд відносить щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження нових злочинів є покарання призначене у межах санкції ч.2 ст. 185 КК України у виді арешту.
Підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. 373-375 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді арешту строком на 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - особисте зобов'язання.
Речові докази у кримінальному провадженні - відрізок паперу, вилучений з місця події, залишити у матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити засудженій, потерпілому і прокурору.
Головуюча: ОСОБА_1