Справа: № 826/248/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.
Іменем України
03 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Оксененка О.М.,
суддів - Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,
при секретарі - Пономаренко О.В.,
за участю представника позивача - Васютовича О.В., представника відповідача - Вільгельм А.Д., представника третьої особи - Горболиса О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Восток» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, третя особа: Спільне українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Кершер» про визнання протиправним та скасування припису,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправним та скасування припису від 11.12.2013 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2014 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Крім того, в апеляційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про заміну сторони, у зв'язку з реорганізацією, із Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на правонаступника - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.
Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Постановою Кабінету Міністрів України «Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» від 23 квітня 2014 р. № 150 ліквідовано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.
Згідно з пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України» від 09 липня 2014 р. № 294 Державній архітектурно-будівельній інспекції забезпечити здійснення її територіальними органами, що ліквідуються, функцій та повноважень, покладених на ці органи, до утворення її територіальних органів як структурних підрозділів апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
На виконання вказаної постанови Державною архітектурно-будівельною інспекцією України прийнято наказ «Щодо діяльності деяких підрозділів Державної архітектурно-будівельної інспекції» від 10 жовтня 2014 року № 272, відповідно до пункту 1 якого наказано Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві забезпечити здійснення функцій та повноважень територіального органу, утвореного як структурний підрозділ апарату Держархбудінспекції, на території міста Києва з 10 жовтня 2014 року.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для заміни Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві її правонаступником - Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Восток» на автозаправочному комплексі «ТНК» на вул. Братиславській, 9-а у Деснянському районі м.Києва, за наслідком чого складено акт від 11.12.2013.
Перевіркою встановлено, що автозаправочний комплекс (комплекс будівель) за вказаною адресою належить СП ТОВ «Кершер» на підставі свідоцтва про право власності від 22.06.2005 №990-В. Експлуатує автозаправочний комплекс ТОВ «Восток» на підставі договору оренди №111002 від 01.10.2012. За вказаною вище адресою експлуатується самовільно реконструйований автозаправочний комплекс (в частині влаштування перегородки в літ. «В» нежитлової будівлі автомийки) без отримання дозволу на виконання будівельних робіт та без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, чим порушено ч. 1 ст. 34, ст. 37, ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
У зв'язку із встановленими порушеннями відповідачем 11.12.2013 винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким з 11.12.2013 заборонено експлуатацію зазначеного об'єкта до усунення порушень.
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що роботи з влаштування перегородки в літ. «В» нежитлової будівлі автомийки в приміщенні будівлі "В" на автозаправній станції СП ТОВ "Кершер", що знаходиться за адресою: вул. Братиславська, 9-а у Деснянському районі міста Києва, не належать до робіт із реконструкції автозаправочного комплекс, а тому позивач не був зобов'язаний отримувати дозвіл на виконання будівельних робіт та вчиняти заходи з прийняття об'єкта в експлуатацію.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При цьому, відповідно до п.1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затверджену Указом Президента України №439/2011 від 08.04.2011 р. (надалі - Положення №439/2011) Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.
Згідно із п.3 Положення №439/2011, основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, зокрема, здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань.
При цьому, в п.4 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
Таким чином, на відповідача покладається обов'язок контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із питань державного архітектурно-будівельного контролю.
В той же час, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, затверджено в Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 р. (надалі - Порядок №553).
Пунктом 2 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
В ч.3 п.11 Порядку №553 (аналогічна позиція викладена в п.3 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності») визначено, що посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
- усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
- припинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачц винесено припис у зв'язку з тим, що ТОВ «Восток» експлуатується самовільно реконструйований автозаправочний комплекс (в частині влаштування перегородки в літ. «В» нежитлової будівлі автомийки), по вул. Братиславській, 9-а у Деснянському районі м.Києва, без отримання дозволу на виконання будівельних робіт та без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, чим порушено ч. 1 ст. 34, ст. 37, ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»
Перевіряючи наявність вказаних порушень, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст. 34, 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забороняється виконання будівельних робіт без отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно з ч.8 ст.39 Закону, експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до п. 1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів №461, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 13 квітня 2011 р. № 461, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.
Відповідно до ДБН А.2.2 - 2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", "реконструкцією" є перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри).
Офіційне тлумачення терміну капітальний ремонт надано Державним комітетом України з будівництва та архітектури у листі від 30.04.2003 року № 7/7-401 року, відповідно до якого, капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних, робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).
Крім того, в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.04.2003 року №7/7-401 року надано офіційне тлумачення терміну поточний ремонт, відповідно до якого, поточний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об'єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).
Як вбачається з матеріалів справи, в 2010-2011 році на автозаправній станції СП ТОВ "КЕРШЕР" на вул. Братиславській, 9-а у Деснянському районі міста Києва, після її введення в експлуатацію в 2004 році, що підтверджується актом від 29.10.2004р. №149, здійснено поточний ремонт, що виконувався силами залученої будівельної організації ТОВ "Комплекс Інженерінг" на підставі договору підряду №1609-10/У від 01.12.2010р.
Виконання на автозаправній станції саме поточного ремонту підтверджується, зокрема Висновком спеціаліста "Щодо визначення виду робіт, які проводились ТОВ "КОМПЛЕКС ІНЖЕНЕРІНГ" на автозаправній станції на вул. Братиславській, 9-а у Деснянському районі міста Києва, в 2010-2011 році" №1397.12 від 31.12.2013 року (зазначений висновок підготований Головним інженером проектів ТОВ "Комплекс Інженерінг", що має відповідний Сертифікат інженера-проектувальника АР №000005).
Крім того, Висновком експерта за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи від 04.09.2014р. №2790/14-43 Київського науково - дослідного інституту судових експертиз встановлено, що враховуючи результати натурного обстеження та вимоги нормативних документів, можливо стверджувати, що результати проведення робіт по влаштуванню перегородки в приміщені №6 будівлі автомийки, що входить до складу АЗК СП ТОВ «Кершер» по вул. Братиславській, 9-а у Деснянському районі м. Києва, є локальними будівельно-монтажними роботами, які, в тому числі, могли виконуватись у складі ремонтно-будівельних робіт з поточного ремонту приміщень будівлі автомийки автозаправного комплексу СП ТОВ «Кершер» по вул. Братиславській, 9-а у Деснянському районі м. Києва.
Також у вказаному висновку зазначено, що відповідно до аналізу результатів та наслідків влаштування перегородки в приміщені №6 будівлі автомойки на АЗК по вул. Братиславській, 9-а у Деснянському районі м. Києва, можливо стверджувати наступне:
- влаштування перегородки в приміщені будівлі автомийки за вказаною адресою не є новим будівництвом, адже об'єкт був вже фактично створений та введений в експлуатацію до проведення робіт;
- влаштування перегородки в приміщені будівлі автомийки за вказаною адресою не є реконструкцією, адже за результатами проведення робіт не була поліпшена якість послуг, змінені основні техніко-економічні показники об'єкту (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо);
- влаштування перегородки в приміщені будівлі автомийки за вказаною адресою не є капітальним ремонтом, адже встановлена перегородка не є несучою та капітальною, а технологія її влаштування виключає можливість втручання в несучі конструкції будівлі автомийки;
- влаштування перегородки в приміщені будівлі автомийки за вказаною адресою не є поточним ремонтом, адже встановлена перегородка є новоствореною річчю.
Разом з тим, такі роботи як влаштування та демонтаж перегородок, влаштування та закладання дверних і віконних прорізів розглядаються як роботи з перепланування приміщень, що можуть виконуватись в комплексі робіт з реконструкції чи капітального ремонту об'єкту або локально як окремі будівельні роботи.
У даному випадку, класифікувати роботи по влаштуванню перегородки, тобто перепланування, як складову комплексу робіт з реконструкції чи капітального ремонту об'єкту некоректно, адже результати проведення вказаних робіт, як зазначено вище, не містять ознак того чи іншого виду будівництва».
Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, підрядні роботи, які проведенні ТОВ "Комплекс Інженерінг" на автозаправній станції по вул. Братиславській, 9-а у Деснянському районі м. Києва не підпадають під визначення "реконструкція", а відносяться до категорії "поточний ремонт".
За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ «Восток».
Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість прийнятих ним рішень, а тому суд першої інстанції дійшов правильних висновків про обґрунтованість позовних вимог.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Оксененко
Судді: Ю.А. Ісаєнко
І.В. Федотов
Ухвалу в повному тексті виготовлено 09.02.2015 року.
.
Головуючий суддя Оксененко О.М.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Федотов І.В.