20 січня 2015 р.м.ОдесаСправа № 522/29570/13-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Донцов Д.Ю.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Потапчука В.О.,
- Семенюка Г.В.,
при секретарі - Курмановій І.І.,
за участі: позивач - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 03 червня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення заборгованості,-
ОСОБА_2 (далі - позивач, або ОСОБА_2.) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, або ГУПФУ в Одеській області), в якому позивач просив стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на свою користь заборгованість по виплаті пенсії в сумі 8263,02 грн.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 03 червня 2014 року вказаний адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про залишення адміністративного позову без задоволення. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, попередньо звернувшись з заявою про розгляд справи за його відсутності.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, позивач, знаходиться на обліку в ГУПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2011 року по справі № 2-а/1522/5842/11 зобов'язано ГУПФУ в Одеській області поновити позивачу виплату раніше призначеної пенсії з 05 липня 2011 року з урахуванням 200% від мінімальної пенсії за віком як ветерану війни - інваліду війни, поновити позивачу виплату раніше призначеної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю з 05 липня 2011 року з урахуванням 50% від мінімальної пенсії за віком, врахувати при обчислені пенсії позивача з 05 липня 2011 року премію у розмірі 33,3% місячного фонду грошового забезпечення.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2013 року залишено без змін постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2011 року по справі № 2-а/1522/5842/11.
Згідно листів ГУПФУ в Одеській області від 01.10.2013 року № 1315/С-11 та від 28.10.2013 року № 14925/С-4 на підставі зазначеного рішення суду останнім позивачу було здійснено перерахунок пенсії, проте відповідні суми перерахованої пенсії на підставі вказаного судового рішення здійснено не було, мотивуючи це відсутністю коштів на здійснення таких виплат.
Не погоджуючись з такими діями ГУПФУ в Одеській області позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення суми пенсії згідно судового рішення по справі № 2-а/1522/5842/11.
Вирішуючи спірне питання та стягуючи з ГУПФУ в Одеській області заборгованість перед позивачем по виплаті пенсії згідно рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність коштів у відповідача не є підставою для відмови сплати пенсійних виплат позивачу.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення заявлених позивачем вимог з огляду на викладене.
Як вже зазначалось вище, постановою Приморського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2011 року по справі № 2-а/1522/5842/11 зобов'язано ГУПФУ в Одеській області поновити позивачу виплату раніше призначеної пенсії з 05 липня 2011 року з урахуванням 200% від мінімальної пенсії за віком як ветерану війни - інваліду війни, поновити позивачу виплату раніше призначеної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю з 05 липня 2011 року з урахуванням 50% від мінімальної пенсії за віком, врахувати при обчислені пенсії позивача з 05 липня 2011 року премію у розмірі 33,3% місячного фонду грошового забезпечення.
В свою чергу, в даній справі позивач ставить питання про стягнення з ГУПФУ в Одеській області на його користь нараховану та не невиплачену пенсію за період з 05 липня 2011 року з урахуванням її підвищення у розмірі 200% від мінімальної пенсії за віком як ветерану війни - інваліду війни та з урахуванням додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком, та премії у розмірі 33,3% місячного фонду грошового забезпечення.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що як в даній справі, так і в справі № 2-а/1522/5842/11 йдеться про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а саме - право ОСОБА_2 на отримання пенсії за період з 05 липня 2011 року з урахуванням її підвищення у розмірі 200% від мінімальної пенсії за віком як ветерану війни - інваліду війни та з урахуванням додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком, та премії у розмірі 33,3% місячного фонду грошового забезпечення.
Отже, спір про право позивача на отримання вказаних пенсійних виплат за період з 05 липня 2011 року вже вирішений у справі № 2-а/1522/5842/11.
Позивач у даній справі фактично просить суд зобов'язати відповідача виконати рішення суду, що набрало законної сили.
Разом з тим, колегія суддів наголошує, що відповідно до ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Статтею 257 КАС України встановлюється порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Так, вказаною статтею передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Звернення судових рішень в адміністративних справах до примусового виконання регулюється статтею 258 КАС України та передбачає можливість отримання виконавчого листа та його пред'явлення для виконання до відповідного органу виконавчої служби, про що вірно було вказано судом першої інстанції.
Також, слід зазначити, що відповідно до ч. 9 ст. 267 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
У разі відповідності заяви вказаним вище вимогам вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
Крім того, ст. 263 КАС України передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо) діючим Кодексом адміністративного судочинства України передбачена також можливість відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, слід зазначити, що діюче законодавство надає можливість позивачу виконати рішення суду в рамках провадження, в результаті якого і було прийнято вказане рішення, яке, в свою чергу, набрало законної сили та частково виконується боржником.
Тобто, у відповідності до наведених норм чинного процесуального закону невиплата ГУПФУ в Одеській області нарахованої, проте невиплаченої пенсії позивачу є підставою для звернення останнього до суду з відповідними заявами в порядку, встановленому ст.ст. 263, 267 КАС України у справі № 2-а/1522/5842/11, а не підставою для звернення до суду з новим позовом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Згідно вимог ст. 203 КАС України, - постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при розгляді даної справи повинен був застосувати положення п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України.
Аналогічна позиція викладена Вищим адміністративним судом України, зокрема, у рішеннях №№ К/800/54600/13, К/800/31099/14, К/800/50042/14.
Крім того, колегія суддів наголошує, що вирішуючи спірне питання, судом першої інстанції не було враховано, що станом на момент прийняття оскаржуваного судового рішення постанова Приморського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2011 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2013 року по справі № 2-а/1522/5842/11, на виконання фактично яких судом стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по виплаті пенсії, скасовані постановою Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2014 року та заявлені позивачем вимоги задоволені частково, зобов'язано ГУПФУ в Одеській області нараховувати та виплачувати ОСОБА_2 щомісячну додаткову пенсію як особі, постраждалій від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду ІІІ групи згідно статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 50% від мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 04 липня 2011 року по 23 липня 2011 року, з урахуванням проведених виплат, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
За таких обставин, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми процесуального права, не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення згідно вимог ст.ст. 198, 203 КАС України підлягає скасуванню та провадження у справі закриттю.
Керуючись ст.ст. 157, 197, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 03 червня 2014 року - задовольнити частково.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 03 червня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення заборгованості - скасувати.
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення заборгованості - закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний колегією суддів 23 січня 2015 року.
Головуючий суддя: /М.П. Коваль/
Суддя: /В.О. Потапчук/
Суддя: /Г.В. Семенюк/