"04" лютого 2015 р. Справа № 920/1468/14
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.
при секретарі Цвірі Д.М.
за участю представників сторін:
позивача - Казак М.В. за довіреністю б/н від 01.08.2014 р.
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСВІТ-7" м. Суми (вх. №4226 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 29.10.14 р. у справі № 920/1468/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСВІТ-7" м. Суми
до Державної архітектурної-будівельної інспекції України
про визнання постанови незаконної та її скасування
Рішенням господарського суду Сумської області від 29.10.14 р. по справі № 920/1468/14 ( головуючий суддя Ю.О. Зражевський, суддя Б.І. Лиховид, суддя П.І Левченко) в задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області в доход державного бюджету (отримувач коштів: УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37970593, код банку отримувача (МФО): 837013, рахунок отримувача: 31218206783002, код класифікації доходів бюджету: 22030001) штраф у розмірі 1700 грн.
Позивач з рішенням господарського суду Сумської області не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Сумської області та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити, визнати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області № 45 від 26.12.12 р. про накладання штрафу в розмірі 102060 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності незаконною та скасувати її.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 розгляд справи відкладено на 04.02.2015.
03.02.2015 відповідач звернувся до суду з клопотанням про заміну процесуального правонаступника в порядку ст. 25 ГПК України, в якому просив замінити Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Сумській області на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України. Відповідач посилається на те, що відповідно до п. 1 постанови Кабінету міністрів України від 23.04.2014 № 150 «Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції», територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області перебуває в стані припинення.
Відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України «Щодо діяльності Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області» від 31.10.2014 № 368, Управління забезпечує здійснення функцій та повноважень територіального органу, утвореного. Як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції, покладених на нього Положенням про Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області, затвердженого наказом № 233 від 01.10.2014, на території Сумській області.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне провести процесуальне правонаступництво на підставі ст. 25 ГПК України, здійснивши заміну Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Сумській області на його правонаступника - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.
Крім того, відповідач просив розглянути справу без участі представника, у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноваженого представника позивача, колегія суддів встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи, 26.12.2012р. відповідачем - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області була прийнята постанова № 45 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якій визнано позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсвіт-7" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 4 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 90 мінімальних заробітних плат в сумі 102060 грн. Підставою накладення такого штрафу є проведення відповідачем робіт по реконструкції Комбікормового заводу по вул. Транспортній, 34, м. Кролевець без ліцензії, що є порушення відповідачем п. 2 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури постанови Кабінету Міністрів України № 1396 від 05.12.2007 року "Про ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури".
Позивач вважає постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області № 45 незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позапланову перевірку позивачем розпочато за заявою без підпису та без зазначення адреси проживання заявника; відповідно до ст. 8 Закону України "Про звернення громадян" письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає. Крім того, позивач посилається на те, що він не отримував ні протоколу про правопорушення, ні акту, що складаються за результатами перевірки, ні припису, на підставі яких була винесена постанова, а тому вважає, що такі взагалі не складались. Таким чином, позивач вважає, що оскаржувана постанова № 45 від 24.10.2011 прийнята на підставі акту, припису, постанови, які не стосуються перевірки діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСВІТ-7", тобто за відсутності підстав та доказів.
Вказані обставини стали підставою звернення позивача з даним позовом до господарського суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції беручи до уваги обставини, встановлені під час розгляду адміністративної справи № 818/8073/13-а, виходив з того, що позивачем не спростовується сам факт порушення - факт виконання позивачем будівельних робіт після закінчення строку дії ліцензії на виконання будівельних робіт та в момент, коли нова ліцензія не була отримана. В зв'язку з чим суд визнав позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають за їх необґрунтованістю.
Проте, колегія суддів вважає такі висновки суду помилковими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.
Так, згідно ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
З огляду на приписи ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та вимоги ст.ст. 1, 4-1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи, в порядку позовного провадження, коли склад учасників відповідає ст. 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
За змістом пункту 1 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім, зокрема, спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Суб'єктом владних повноважень, згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 КАС України, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватись відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Здійснення державного архітектурно-будівельного контролю згідно з приписами пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок), покладено на Держархбудінспекцію та її територіальні органи.
У відповідності до Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011 (далі - Положення), Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.
Державна архітектурно-будівельна інспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи (пункт 6 Положення).
Основними завданнями Державної архітектурно-будівельної інспекції, згідно з пунктом 3 Положення є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури; внесення Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України пропозицій щодо формування політики із відповідних питань.
Згідно з приписами Порядку та Положення для виконання покладених на неї завдань Державна архітектурно-будівельна інспекція має право в установленому порядку розглядати справи про правопорушення у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства з прийняттям відповідних рішень; складати акти перевірок у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства; складати протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства, накладати штрафи відповідно до законодавства.
Статтею 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (із внесеними змінами та доповненнями) визначено, що постанову центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.
З огляду на викладене Державна архітектурно-будівельна інспекція України є суб'єктом владних повноважень у розумінні статті 3 КАС України, спір у даній справі виник у зв'язку з оскарженням рішення Інспекції як територіального органу, тому ця справа підвідомча суду адміністративної юрисдикції (відповідний висновок вбачається, зокрема й зі змісту постанови Верховного Суду України від 27.05.2014 у справі № 21-126а14, а також підтверджений позицією Вищого господарського суду України в постанові від 13.01.2015 у справі № 910/9912/13).
На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що даний спір є публічно-правовим та на нього поширюється юрисдикція адміністративних судів і зазначений спір не підвідомчій господарським судам, згідно вимог ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Враховуючи викладене, рішення господарського суду Сумської області від 29.10.14 р. у справі № 920/1468/14 підлягає скасуванню а провадження у справі - припиненню згідно з приписами пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.
Керуючись ст. 12, п.1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 99, 101, п.4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСВІТ-7" м. Суми залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 29.10.14 р. у справі № 920/1468/14 скасувати, провадження у даній справі припинити.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Повний текст постанови складено та підписано 09.02.2015 року.
Головуючий суддя Слободін М.М.
Суддя Гончар Т. В.
Суддя Гребенюк Н. В.