24 квітня 2014 р. Справа № 804/2896/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЦарікової О.В.,
секретаря судовогоь засіданняБезрученко К.В.,
за участю:
представника позивача Савчук Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області про скасування постанови від 30.01.2014 № 3,
20 лютого 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» (далі - ТОВ «АЛЛО», позивач) до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області (далі - Інспекція, відповідач), в якому позивач просить суд скасувати постанову від 30.01.2014 № 3 про накладення штрафних санкцій, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 09.01.2014 Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Полтавській області в магазині ТОВ «АЛЛО», що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Шевченка, буд. 29, була проведена планова перевірка дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, якості продукції, додержання обов'язкових вимог безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, за результатами якої складено акт № 000001 від 09.01.2014. В означеному акті встановлено порушення позивачем ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», п.п. 17, 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою КМУ від 15.06.2006 № 833. На підставі зазначеного акту, Інспекцією було винесено постанову від 30.01.2014 № 3 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України « Про захист прав споживачів» у розмірі 2907,00 грн. Враховуючи порядок проведення перевірки та фактичні обставини справи. позивач вважає винесену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Відповідачем було порушено строк повідомлення суб'єкта господарювання та не дотримано вимог законодавства про порядок проведення планових заходів із державного нагляду. Перевірка магазину та підписання акту перевірки відбулося в перший день, відведений для такого заходу, що свідчить про поспішний, необґрунтований та передчасний висновок про наявність порушення зі сторони позивача. Окрім того, 08.01.2014 вже був перевірений суб'єкт господарської діяльності ТОВ «АЛЛО», а саме: магазин, за адресою м. Суми, вул. Набережна Стрілки, буд. 10-А. Таким чином, перевірка ТОВ «АЛЛО», як суб'єкта господарювання в поточному році вже здійснювалася, що підтверджує неправомірність дій відповідача щодо проведення перевірки 09.01.2014 та складання акту перевірки. Щодо встановлених в ході перевірки порушень, позивачем було зазначено, що відсутність передбаченої законом інформації на маркуванні товару не суперечить вимогам чинного законодавства, коли така інформація зазначена в супровідній документації, а також не позбавляє права споживача на одержання необхідної, доступної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Окрім того, позивачем було продубльовано на етикетку товарів інформацію з гарантійних талонів та з етикеток товарів, проте, Інспекцією проігноровано наведені дії позивача.
Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов. Відповідач зазначив, що позаплановий контрольний захід магазину «Алло», за адресою: м. Полтава, вул. Шевченка, 29, який належить ТОВ «АЛЛО» проведено Інспекцією з питань захисту прав споживачів відповідно до наданих повноважень, згідно затвердженого плану перевірок, зі згоди Держспоживінспекції України на підставі наказу та направлення. В ході перевірки зазначеного магазину складено акт, в якому зафіксовано виявлене порушення законодавства про захист прав споживачів, яке вчинене перевіряємим суб'єктом господарювання, а саме: суб'єкт господарювання має в реалізації продукцію (вісімнадцять одиниць), на якій відсутня інформація про дату виготовлення на українській мові згідно із законодавством про мови. На підставі акту перевірки позивачу було надано припис про усунення порушень, на виконання якого суб'єктом господарювання було надано лист з повідомленням про усунення встановлених порушень. Таким чином, на підставі акту перевірки було винесено постанову № 3 від 30.01.2014 про накладення штрафних санкцій, відповідно до якої до ТОВ «АЛЛО» правомірно було застосовано штраф у розмірі 2907,00 грн. Щодо проведення перевірки у той самий період, того самого суб'єкта господарювання відповідач зауважив, що у січні було здійснено перевірку окремого торгового суб'єкта, який здійснював свою діяльність за окремою адресою, під керівництвом окремого керівника, при наявності окремо укладених договорів поставки товару, регістрації касових апаратів, але який належить одному суб'єкту господарювання. Таким чином, всі контролюючі заходи Інспекціями здійснені в один період і в правовому полі, відповідно до затвердженого плану їх проведення, на територіях підконтрольних його територіальним підрозділам. Також відповідач в письмових запереченнях звернув увагу на те, що на момент перевірки суб'єктом господарювання не було надано для ознайомлення або обстеження фахівців Інспекції будь-яку супровідну документацію, що додається до товару, на якій би була нанесена інформація щодо дати його виготовлення на українській мові. З огляду на вищевикладене, відповідач вважає оскаржувану постанову правомірною та такою, що відповідає правовим актам.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2014 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду. Останнє судове засідання було призначено на 24.04.2014.
У судовому засіданні представник позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача до суду не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за відсутності повноважного представника Інспекції.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, вивчивши заперечення відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» зареєстроване 10.08.1998 Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Барикадна, будинок 15-А.
Судом встановлено, що 09.01.2014 посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області на підставі наказу № 1-п від 31.12.2014, повідомлення на проведення перевірки від 31.12.13 № 2 та направлення на проведення перевірки від 09.01.2014 № 002, відповідно до ст. ст. 5, 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності», ст.ст. 5, 26 Закону України «Про захист прав споживачів», постанов КМУ від 27.12.2008 № 1164 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської, пов'язаної з виробництвом, випуском і реалізацією продукції, та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)» та від 31.10.2007 № 1280 «Про затвердження Порядку відбору зразків продукції для визначення її якісних показників та форми акта відбору зразків продукції» проведено планову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів в магазині ТОВ «АЛЛО», що знаходиться, за адресою: м. Полтава, вул. Шевченка, буд. 29, за результатами якої складено акт № 000001 від 09.01.2014.
В ході перевірки встановлено порушення позивачем ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», п.п. 17, 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою КМУ від 15.06.2006 № 833, а саме: в реалізації знаходиться продукція, на яку відсутня інформація про дати виготовлення на українській мові згідно із законодавством про мови (додаток № 7, рядки 1-18).
На підставі результатів перевірки та з метою припинення порушень законодавства про захист прав споживачів суб'єкту господарювання наданий припис до акта, яким зобов'язано ТОВ «АЛЛО» доповнити продукцію доступною, достовірною, необхідною та своєчасною інформацією. Про виконання припису зобов'язано письмово повідомити державний орган з питань захисту прав споживачів до розгляду матеріалів справи - до 21.01.2014.
20.01.2014 ТОВ «АЛЛО» на виконання припису до акту № 000001 від 09.01.2014 надало відповідачу лист (копія листа із вхідним штемпелем Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області міститься в матеріалах справи), в якому на виконання припису письмово повідомило, що у відповідності до вимог ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» товари було доповнено необхідною, доступною, достовірною та своєчасною інформацією щодо дати виготовлення продукції. Дана інформація подана у відповідності з вимогами законодавства про мови. В якості документального підтвердження виконання припису було надано фото товарів. Вищенаведені факти також підтвердив відповідач в письмових запереченнях, які містяться і матеріалах справи.
На підставі акту № 000001 від 09.01.2014, Інспекцією було винесено постанову № 3 від 30.01.2014, відповідно до якої до ТОВ «АЛЛО» було застосовано штраф у розмірі 2907,00 грн. за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.
Суд не погоджується із застосуванням до позивача штрафу у розмірі 2907,00 грн. за встановлені в ході перевірки порушення, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007, планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення повинно містити:
дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;
найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
найменування органу державного нагляду (контролю).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.
Судом встановлено, що ТОВ «АЛЛО» про проведення перевірки було повідомлено 31.12.2013, що підтверджується повідомленням № 2 від 31.12.2013 (копія міститься в матеріалах справи), перевірку було проведено 09.01.2014.
Посилання позивача на те, що відповідачем в порушення вищенаведеної норми було повідомлено суб'єкта господарювання про плановий захід з державного нагляду (контролю) несвоєчасно, а саме: за дев'ять днів до її початку, тоді як повинен був повідомити не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу не беруть судом до уваги, з огляду на те, що допуск до проведення перевірки відбувся, а тому предметом розгляду в даній справі є лише суть виявлених порушень законодавства про захист прав споживачів, дотримання яких контролюється Інспекцією, оскільки правові наслідки дій Інспекції щодо призначення та/або проведення перевірки є вичерпаними та визнання їх протиправними не може призвести до відновлення порушених прав позивача.
Що стосується суті виявлених відповідачем порушень законодавства про захист прав споживачів суд зазначає наступне.
В ході перевірки відповідачем було встановлено, що перевіряємий суб'єкт господарювання має в реалізації продукцію (вісімнадцять одиниць), на яку відсутня інформація про дату виготовлення на українській мові згідно із законодавством про мови.
Як вбачається з наданих до суду документів, в ході перевірки контролюючим органом були досліджені безпосередньо етикетки товару, розміщені на упаковці товару.
Проте, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-XII від 12.05.1991, споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).
Інформація про продукцію повинна містити:
1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;
2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;
3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;
4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;
5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів;
6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;
6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності;
7) дату виготовлення;
8) відомості про умови зберігання;
9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);
10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;
11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Частиною 2 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.
Аналізуючи положення вищенаведеної норми, суд приходить до висновку, що законодавцем надано альтернативний спосіб нанесення, зазначення інформації, яка має бути доведена до відома споживача. Обов'язкова інформація про продукцію згідно з нормами діючого законодавства, зокрема, дата виготовлення товару, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі). Відсутність дати виготовлення товару на етикетці товару не позбавляє споживача можливості отримати необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію з іншої супровідної документації до такого товару, що забезпечує можливість свідомого і компетентного вибору покупця.
Супровідною документацією до товару є зокрема гарантійний талон, з яким будь-який споживач ознайомлюється в момент придбання товару, коли у гарантійному талоні заповнюються відомості щодо дати продажу продукції.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, в гарантійних талонах по кожному товару, щодо якого Інспекцією були встановлені порушення, міститься дата виготовлення товару на українській мові згідно із законодавством про мови. В ході перевірки посадовими особами відповідача гарантійні талони товарів взагалі не досліджувалися, про що зазначив представник позивача в судовому засіданні, що також не заперечував відповідач в письмових запереченнях наданих до суду.
Окрім того, на виконання припису Інспекції, позивачем було продубльовано на етикетки товарів (по всім позиціям, щодо яких були виявлені порушення) інформацію з гарантійних талонів про дату виготовлення. Фотознімки із зображеннями інформації з гарантійних талонів та етикеток товарів, з нанесеною інформацією про дату виготовлення були надані відповідачу у термін, встановлений Інспекцією, для усунення виявлених порушень. Зазначені фотознімки також були надані до суду та містяться в матеріалах справи.
Усунення встановлених в ході перевірки порушень не були прийняті до уваги Інспекцією, з огляду на що, до позивача було застосовано штрафні санкції.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд не вбачає порушень законодавства про захист прав споживачів, встановлених в ході перевірки в магазині ТОВ «АЛЛО», що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Шевченка, буд. 29, а тому і підстави для застосування до позивача штрафних санкцій відсутні.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваної постанови, в той час як докази, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, є законними, допустимими, обґрунтованими та такими, що відповідають дійсним обставинам справи.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови від 30.01.2014 № 3 про накладення штрафних санкцій, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. На підставі вказаної норми процесуального законодавства, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача з Державного бюджету України судові витрати з оплати судового збору, понесені позивачем у сумі 182, 70 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 8, 10-12, 69, 71, 86, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області про скасування постанови від 30.01.2014 № 3 задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області від 30.01.2014 № 3 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 25 квітня 2014 року
Суддя О.В. Царікова