ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
03 лютого 2015 року 12:09 № 826/14346/14
Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі колегії суддів: головуючого судді Добрянської Я.І., суддів: Мазур А.С., Бояринцевої М.А., секретаря судового засідання Корніюк А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:
за позовомПриватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України»
до відповідача Державної авіаційної служби України (Департаменту авіаційних перевезень та аеропортів)
провизнання протиправним та скасування протоколу «Про правопорушення у галузі цивільної авіації» серії АА № 002534 від 05.08.2014 р.
за участю представників сторін:
від позивача: Дідурик А.А. (довіреність № 1.7-3/1 від 27.05.2013 р.)
від відповідача: Миргородська О.С. (довіреність № 1.29-14973 від 25.12.2014 р.)
Відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 03.02.2015 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Позивач Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до відповідача Державної авіаційної служби України (Департаменту авіаційних перевезень та аеропортів) про визнання протиправним та скасування протоколу «Про правопорушення у галузі цивільної авіації» серії АА № 002534 від 05.08.2014 р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2014 р. головуючим суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/14346/14 (яка буде розглядатися по суті колегією суддів під головуванням судді Добрянської Я.І.) та призначено справу до попереднього судового розгляду.
У попередньому судовому засіданні 02.10.2014 р. представник позивача заявлені у позовній заяві позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити з підстав, визначених у адміністративному позові.
Натомість представник відповідача у попереднє судове засідання 02.10.2014 р. не прибув та не скерував свого представника, хоча останній належним чином був повідомлений про дату, час та місце попереднього судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.
Дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи № 826/14346/14 документи, та заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що спір не може бути врегульовано в порядку, визначеному ч. 3 ст. 111 КАС України.
Зважаючи на таке, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2014 р. було закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу № 826/14346/14 до судового розгляду колегіальним складом суду під головуванням судді Добрянської Я.І.
Також, іншою ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2014 року було продовжено строк розгляду адміністративної справи № 826/14346/14.
У судовому засіданні 03.02.2015 р. представник позивача заявлені у позовній заяві позовні вимоги підтримав повністю та в судових дебатах просив суд:
- визнати протиправним Протокол серії АА № 002534 від 05.08.2014 року «Про правопорушення у галузі цивільної авіації» Державної авіаційної служби України за № 14.18-8789 від 07.08.2014 року відносно ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України», і прийняти постанову Окружного адміністративного суду міста Києва про скасування зазначеного Протоколу.
В обґрунтування наведених позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем було необґрунтовано та протиправно складено оскаржуваний Протокол «Про правопорушення у галузі цивільної авіації» серії АА № 002534 від 05.08.2014 р., оскільки Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» не було допущено жодних порушень під час розгляду претензії заявниці ОСОБА_4 щодо втрати багажу під час здійснення повітряного перевезення, та під час надання обґрунтованої відповіді на вказане звернення і виплати максимально можливої компенсації.
Відповідачем, у свою чергу, до матеріалів справи були надані письмові заперечення проти позову, в яких Державна авіаційна служби України (Департамент авіаційних перевезень та аеропортів) зазначає про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки, по-перше, відповідно до наявних у справі доказів, позивачем було порушено вимоги пункту 5 глави 1 розділу XXVIII (не було проінформовано заявника про строки розгляду його претензії) та пункту 2 глави 5 розділу XXVII (межі відповідальності за втрачений багаж) Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 30 листопада 2012 року за № 735, та зареєстрованих в Міністерстві юстиції 28 грудня 2012 р. за № 2219/22531, на підставі чого було складено оскаржуваний Протокол «Про правопорушення у галузі цивільної авіації» серії АА № 002534 від 05.08.2014 р., та по-друге, оскаржуваний протокол є тільки фіксацією виявленого правопорушення, проте як рішенням щодо застосування фінансової санкції до правопорушника у галузі цивільної авіації є саме постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації (яка в даному випадку не виносилася), а отже у судовому порядку може бути оскаржена саме постанова у справі про правопорушення, а оскарження протоколу законодавством України не передбачено.
У судовому засіданні 03.02.2015 р. представник відповідача проти позовних вимог також заперечив та в судових дебатах просив суд у позові відмовити повністю.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Як вбачається з наявних матеріалів справи, 15.08.2014 року із супровідним листом Державної авіаційної служби України, оформленого Департаментом авіаційних перевезень та аеропортів за № 14.18-8789 від 07.08.2014 року, позивачем було отримано Протокол серії АА № 002534 від 05.08.2014 року «Про правопорушення у галузі цивільної авіації».
Згідно вказаного Протоколу серії АА № 002534 від 05.08.2014 року, Державна авіаційна служба України виявила вчинення Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» правопорушення, а саме: пункту 5 глави 1 розділу XXVIII та пункту 2 глави 5 розділу XXVII «Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу», затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 735 від 30.11.2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28.12.2012 р. за № 2219/22531.
Відповідач у вказаному Протоколі зазначив, що згідно з Повітряним кодексом України та Порядком накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, що затверджений наказом Міністерства інфраструктури України за № 637 від 26.12.2011 р. та зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 73/20386 від 19.01.2012 р., позивач може бути притягнутим до відповідальності.
Однак, як підтверджується наявними у справ доказами, в даному випадку постанови про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації відповідачем стосовно позивача не виносилося.
З даного приводу, як вбачається з наявних матеріалів справи, оскаржуваний Протокол «Про правопорушення у галузі цивільної авіації» серії АА № 002534 від 05.08.2014 р. був складений відповідачем за порушення позивачем вимоги пункту 5 глави 1 розділу XXVIII (не було проінформовано заявника про строки розгляду його претензії) та пункту 2 глави 5 розділу XXVII (межі відповідальності за втрачений багаж) Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, за наслідками розгляду звернення пасажирки позивача ОСОБА_4 від 17.07.2014 року стосовно висунутої претензії останньої до Авіакомпанії щодо втрати багажу під час здійснення повітряного перевезення.
Проте, вважаючи зазначений Протокол «Про правопорушення у галузі цивільної авіації» серії АА № 002534 від 05.08.2014 р. таким, що є необґрунтованим та складеним безпідставно, позивач звернувся за захистом своїх порушених, на його думку, прав та інтересів у судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та вивчивши норми чинного законодавства з приводу даного спору, а також заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.
Відповідач Державна авіаційна служба України (Департамент авіаційних перевезень та аеропортів) діє відповідно до Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2014 р. № 520 та керується у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства інфраструктури України, іншими актами законодавства України.
Відповідно до вищезазначеного Положення та Повітряного кодексу України, одним з основних завдань Державіаслужби є здійснення державного контролю та нагляду за безпекою цивільної авіації.
Так, відповідно до наявних матеріалів справи, до відповідача Державної авіаційної служби України (Департаменту авіаційних перевезень та аеропортів) 17.07.2014 року електронною поштою надійшло звернення ОСОБА_4 (пасажирки Авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України) стосовно висунутої претензії до Авіакомпанії щодо втрати багажу під час здійснення повітряного перевезення.
Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу XXVIII Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 30 листопада 2012 року № 735, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 28 грудня 2012 р. за № 2219/22531 (далі - Правила № 735), претензії щодо втрати багажу висуваються до перевізника після того, як багаж буде визнано втраченим. Багаж вважається втраченим, якщо його не виявлено за результатами розшуку протягом 21 календарного дня з дати, наступної за тією, коли багаж повинен був прибути до місця призначення. У такому випадку претензія до перевізника у разі міжнародного перевезення повинна бути висунута протягом двох років з дати прибуття повітряного судна до місці призначення або з дати, коли повітряне судно повинно було прибути до місця призначення, або з дати, коли припинялось перевезення.
З приводу зазначеного, на запит Державіаслужби від 23.07.2014 року № 14.18-8081 Авіакомпанія (позивач) пояснила, що багаж пасажирки ОСОБА_4 розшукувався, однак позитивного результату не дав.
Враховуючи наведене, Державним інспектором департаменту авіаційних перевезень та аеропортів Державіаслужби Курвяковою Л.І., в результаті розгляду вищезазначеного звернення ОСОБА_4, було встановлено, що авіакомпанією позивача порушено пункт 5 глави 1 розділу XXVIII (не було проінформовано заявника про строки розгляду його претензії) та пункту 2 глави 5 розділу XXVII (межі відповідальності за втрачений багаж) Правил № 735.
На підставі встановлених фактів порушень правил повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу, державним інспектором Курвяковою Л.І. 05.08.2014 року було складено оскаржуваний протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації № 002534 серії АА.
Відповідно до частини першої ст. 6 КАС України, у судовому порядку можна оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Однак, у даному випадку, оскаржуваний протокол є виключно фіксацією виявленого правопорушення, проте як рішенням щодо застосування фінансової санкції до правопорушника у галузі цивільної авіації є саме постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, яка в даному випадку не виносилася.
А отже, у судовому порядку може бути оскаржена саме постанова у справі про правопорушення, проте як оскарження протоколу (яким зафіксовано порушення, однак не застосовано жодних заходів) законодавством не передбачено.
Зважаючи на таке, в суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача, оскільки, як підтверджується наявними у справі доказами, в даному випадку відповідачем не було порушено прав та інтересів позивача, про які останній зазначає у своїй позовній заяві, та вказаний відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В даному випадку, позивач не довів суду обґрунтованість заявлених ним позовних вимог, що спростовуються наявними матеріалами справи та нормами наведеного законодавства, зважаючи на що, суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови в адміністративному позові.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. В адміністративному позові відмовити.
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Головуючий суддя: Я.І. Добрянська
Судді: А.С. Мазур
М.А. Бояринцева
Дата складання та підписання постанови в повному обсязі - 06.02.2015 р.