Справа № 2206/832/12
Головуючий у 1-й інстанції: Артемчук В.М.
Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.
02 лютого 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Сторчак В. Ю.
судді: Ватаманюк Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 14 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області про перерахунок пенсії,
Позивач звернувся з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Дунаєвецькому районі про визнання дій відповідача неправомірними; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2010 рік, з 01.06.2011 року.
Постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 14.05.2012 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області, як таку, що винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, прийнявши нову постанову про задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст.ст.183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на пенсійному обліку, як отримувач пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та продовжує працювати після призначення пенсії.
Позивач на підставі положень ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" звернувся із письмовою заявою до відповідача про перерахунок його пенсії. В свою чергу, відповідач, обґрунтовуючи власні дії спільним листом Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України від 11.03.2009 р. № 4096/02-01, провів вказаний перерахунок із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням Рішення Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р., передбачено проведення перерахунків пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески, та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Статтею 42 вказаного Закону визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону;
Розпорядження про перерахунок та рішення про відмову в перерахунку пенсії позивач не оскаржив.
Колегія суддів зазначає, що правові наслідки для позивача створює розпорядження як рішення суб'єкта владних повноважень, а не його дії, внаслідок чого вбачається, що неправильно визначений предмет спору. В даному випадку розпорядження суб'єкта владних повноважень у межах спірних правовідносин є способом реалізації відповідачем владних управлінських функцій як суб'єктом владних повноважень.
Перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058, частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
В такій редакції норма існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом "б" підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6, і визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 нього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (чинної) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону № 1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила частини першої статті 40 для перерахунку пенсії застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який враховується заробітна плата (дохід), для обчислення розміру пенсії.
Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Відповідно до пункту "б"статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-12 (надалі Закон 1788) та Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 9 липня 2003 року.
З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України, приписи постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, а відтак правові підстави для перерахунку пенсії Позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні та середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2010 рік відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для проведення перерахунку є безпідставними.
На підставі наведеного, враховуючи положення ст. 195 КАС України та беручи до уваги надане суду апеляційної інстанції право перегляду рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб, строках та межах визначених законом.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, -залишити без задоволення, а постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 14 травня 2012 року, -без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Ватаманюк Р.В.
Мельник-Томенко Ж. М.