Справа № 683/3157/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Цимбалюк О. В.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
05 лютого 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Староконстянтинівському районі Хмельницької області на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 10 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Староконстянтинівському районі Хмельницької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання до перерахунку розміру пенсії ,
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулася до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Староконстянтинівському районі (далі - Відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 10 листопада 2014 року позов задоволено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, при цьому згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області, отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» з 01.04.2014 року.
При цьому, розрахунок пенсії Відповідачем проведено без урахування до заробітної плати відомостей про інші виплати, а саме: індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
В серпні 2014 року Позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії із більшого заробітку із врахуванням індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Згідно листа Відповідача № 73/с-4 від 27.08.2014 року ОСОБА_2 відмовлено у включені у розрахунок пенсії суми матеріальної допомоги та індексації, оскільки дані суми не є ні надбавкою, ні премією, а тому не входять в складову заробітної плати та не можуть бути враховані в розрахунок пенсії.
Колегія суддів вважає таку відмову Відповідача неправомірною, враховуючи наступні положення чинного законодавства України.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Також перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)).
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що сума індексації заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, входять до системи оплати праці державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.
Таким чином, з огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, посилання апелянта на Постанову КМУ № 865 від 31.05.2000 року є безпідставним, оскільки спірні взаємовідносини регулюються Законами України, що мають вищу юридичну силу в порівнянні з постановами уряду.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного суду України від 14.05.2013 року, 28.05.2013 року та 04.03.2014 року (справи №№ 21-125а13, 21-97а13, 21-3а14 відповідно).
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що входять до предмета доказування та мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає всі підстави для залишення його без змін.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Староконстянтинівському районі Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 10 листопада 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Курко О. П.
Судді Білоус О.В.
Совгира Д. І.