Копія
Справа № 822/5493/14
03 лютого 2015 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 просить визнати неправомірними дії Головного управління Держземагенства Хмельницькій області щодо не прийняття відповідного рішення та не інформування її за результатами звернення щодо надання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Кутківці Кутковецької сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області та зобов'язати відповідача надати їй дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межах населеного пункту с. Кутківці Кутковецької сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що в травні 2014 року звернулась до відповідача із заявою про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га, розташованої за межами населених пунктів Кутковецької сільської ради. До заяви додала план-викопіювання із зазначенням орієнтовного місця розташування земельних ділянок. Вказує, що за наслідком розгляду зазначеної заяви відповідачем до цього часу не прийняте жодне рішення.
Посилаючись на ст. ст. 118, 122, і 123 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) вважає неправомірними дії Головного управління Держземагенства Хмельницькій області щодо не прийняття відповідного рішення у місячний строк з моменту звернення. Одночасно зазначає, що відсутність наказу, або негативної відповіді за результатом розгляду заяви автоматично є позитивним вирішенням питання в контексті ч.7 ст. 118 ЗК України, тому відповідач зобов»язаний надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
В судове засідання сторони не з»явились. Позивач в надісланій до суду заяві від 16.01.2015 року вх.№951 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить суд розглянути справу без її участі.
Представник відповідача також подав до суду клопотання від 19.01.2015 року вх.№1247 про розгляд справи без його участі, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки звернення ОСОБА_1 відповідач розглянув та надав відповідь від 08.09.2014 року.
З дотриманням вимог ст.41 і ч.4 ст.128 КАС України у зв»язку з неявкою сторін в судове засідання суд розглянув справу у письмовому провадженні без здійснення технічного запису на звукозаписуючий пристрій.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що адміністративний позов необхідно задовольнити частково з підстав, викладених нижче.
Суд встановив, що 06.05.2014 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області (надалі - відповідач) з заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2 га, розташованої за межами населених пунктів Кутковецької сільської ради, з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства. До заяви позивач додала: копії паспорта і довідки про присвоєння ідентифікаційного номера та графічний матеріал, на якому зазначене бажане місце розташування земельної ділянки. Розглянувши заяву відповідач листом від 28.09.2014 року вих.№31-22-05-9155/2-14 повідомив позивача про відмову в задоволенні заяви, оскільки зазначена в ній земельна ділянка підлягає консервації і запроектована під заліснення відповідно до розпорядження голови Чемеровецької райдержадміністрації від 05.07.2004 року №312/2004-р про включення земельної ділянки до земель, які підлягають консервації як малопродуктивні та деградовані.
Досліджуючи правомірність дій відповідача, суд враховує наведене нижче.
Правовідносини щодо передачі земельних ділянок державної або комунальної власності у власність для ведення особистого селянського господарства регулюються Земельним кодексом України (надалі - ЗК України).
В силу ч. 1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектара.
Відповідно до ч.1 ст.118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки (ч.2 ст.118 ЗК України).
За змістом ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Підпунктом 2.2.1 Методичних рекомендацій щодо порядку реалізації головними управліннями Держземагентства в областях, містах Києві та Севастополі повноважень з передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування (на безконкурентних засадах) для всіх потреб, затверджених наказом Держземагентства України 28.02.2013 N 72 (у редакції наказу Держземагентства України 09.04.2013 N 142 (надалі - Методичні рекомендації) передбачено, що у разі якщо земельна ділянка передається у власність у межах норм безоплатної приватизації після реєстрації клопотання відповідний територіальний орган зобов'язаний у строк, що не перевищує двадцяти днів, перевірити: - наявність викопіювання з кадастрової карти (плану) або інших графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, та документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства) (частина шоста статті 118 Земельного кодексу України); - відсутність передачі земельної ділянки безоплатно у власність відповідному громадянину по зазначеному виду використання (частина четверта (п'ята) статті 116 Земельного кодексу України); - чи відносяться землі, за рахунок яких планується формування земельної ділянки, до земель сільськогосподарського призначення державної власності (частина четверта статті 122 Земельного кодексу України); - відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки схемі землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затвердженим у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 Земельного кодексу України); - відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки містобудівній документації (у разі її надання для містобудівних потреб) (частина третя статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"); - чи не порушуватиме бажане місце розташування земельної ділянки вимог раціональної організації території (шляхом створення черезсмужжя) та компактності землекористування (у разі розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) (частина друга статті 29 Земельного кодексу України).
Для отримання додаткової інформації, необхідної для перевірки вимог, зазначених у пункті 2.2 цих Методичних рекомендацій, територіальні органи можуть звертатися до відповідних управлінь (відділів) Держземагентства у районах (містах) (п.2.3 Методичних рекомендацій).
Згідно до п.2.6 Методичних рекомендацій при недотриманні однієї із вимог, зазначених у пункті 2.2 цих Методичних рекомендацій, відповідному територіальному органу у строк, що не перевищує п'яти днів, рекомендується інформувати заявника про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням конкретних причин відмови.
Суд встановив, що отримавши заяву позивача про надання дозволу на виготовлення на розроблення документації із землеустрою, відповідач виконав вимоги ЗК України та Методичних рекомендацій щодо розгляду та перевірки поданих документів, в тому числі щодо звернення до відповідного відділу Держземагентства у Чемеровецькому районі. Так листом від 20.05.2014 року №23-22-0.5-2362/2-14 відповідач зобов»язав відділ Держземагентства у Чемеровецькому районі у п»ятиденний термін опрацювати подані документи та надати відповідну інформацію. Відповідно до отриманої відповідачем Інформації відділу Держземагентства у Чемеровецькому районі від 22.05.2014 року №01-03-1/1458, земельна ділянка, зазначена у заяві позивача, розташована в межах земель, які підлягають консервації на підставі розпорядження голови Чемеровецької райдержадміністрації від 05.07.2004 року №312/2004-р.
За визначенням ст.1 Закону України «Про охорону земель» консервація земель - припинення господарського використання на визначений термін та залуження або залісення деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержувати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров'я.
Відповідно до ч. ч. 1 і 2 ст.172 ЗК України консервації підлягають деградовані і малопродуктивні землі, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним. Консервації підлягають також техногенно забруднені земельні ділянки, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров'я. Консервація земель здійснюється шляхом припинення їх господарського використання на визначений термін та залуження або заліснення.
Порядок консервації земель встановлюється законодавством України (ч.4 ст.172 ЗК України).
Пунктом 2 Порядку консервації земель, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.04.2013 N 283, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 травня 2013 року за N 810/23342, встановлено, що консервація земель здійснюється шляхом припинення їх господарського використання на визначений строк та залуження або заліснення.
В силу 20 вказаного вище Порядку на час проведення консервації земель забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки та ведення будь-якої діяльності, крім передбаченої проектами консервації земель.
Таким чином, на час проведення консервації земель земельним законодавством не передбачене їх використання для цілей, не пов»язаних з консервацією, в тому числі, для ведення сільського господарства.
За змістом ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Той факт, що вказана позивачем у заяві земельна ділянка підлягає консервації підтверджується копією запиту від 20.05.2014 року №23-22-0.5-2362/2-14, надісланого відповідачем на адресу відділу Держземагентства у Чемеровецькому районі, Інфрмацією відділу Держземагентства у Чемеровецькому районі щодо земельної ділянки від 22.05.2014 року №01-03-1/1458 та викопіюванням.
Тому, суд вважає правомірною відмову відповідача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межах населеного пункту с. Кутківці Кутковецької сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області, оформлену листом від 08.09.2014 року.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 ст. 71 цього Кодексу передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на викладене відповідачем доведено правомірність відмови позивачу щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо надання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Кутківці Кутковецької сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області.
Разом з тим, суд враховує, що відповідач порушив встановлений частиною 2 статті118 Земельного кодексу України місячний строк, протягом якого повинен був розглянути звернення позивача, та надав відповідь лише 08.09.2014 року. Відтак, суд вважає протиправними дії відповідача щодо несвоєчасного розгляду звернення.
Враховуючи викладене, позовні вимоги необхідно задовольнити частково.
Керуючись Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України «Про охорону земель» та ст.ст. 11, 69, 70, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.05.2014 року з порушенням строку, визначеного частиною 2 статті118 Земельного кодексу України.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Суддя/підпис/О.К. Ковальчук
"Згідно з оригіналом" Суддя О.К. Ковальчук