26 січня 2015 р. Справа № 876/10173/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.
суддів Левицької Н.Г., Сеника Р.П.
за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання протиправними та скасування постанов ,-
20.08.2014 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання протиправними та скасування постанов заступника начальника Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (надалі - Галицький ВДВС ЛМУЮ) Пиця А.А. від 22.07.2014 року про стягнення з позивача витрат на проведення виконавчих дій та від 23.07.2014 року про відкриття виконачого провадження №44155368. В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що вона виконала рішення суду в термін, встановлений для добровільного виконання.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 року позов задоволено повністю. Суд виходив з того, що боржником виконано судове рішення до початку його примусового виконання. Не заслуговує уваги покликання відповідача, що боржник належно не повідомив про виконання, оскільки доказом слугує нотаріально завірена розписка та заява. Також не подано доказів про вжиття заходів з примусового виконання судового рішення.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
Покликання маються на те, що проводились виконавчі дії по арешту та оцінці майна. Мало місце звернення боржника із заявою про рецензію майна і жодним чином не повідомлялось, що борг погашено. Також зазначає, що не перевірено, що заяву та розписку писав саме стягувач, оскільки підписи різняться із тими, які маються в інших документах.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне задоволити частково з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 16 грудня 2013 року заступником начальника Галицького ВДВС ЛМУЮ Пицем А.А. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 41223719 щодо виконання виконавчого листа №461/4180/13ц, виданого 11.12.2013 року Галицьким районним судом м.Львова про стягнення з позивача на користь ОСОБА_3 555421 гривень. Вказаною постановою боржнику надано термін для добровільного виконання виконавчого документа в строк до 23.12.2013 року.
25 червня 2014 року у Галицький ВДВС ЛМУЮ надійшла нотаріально завірена заява стягувача ОСОБА_3 від 25.06.2014 року з проханням повернути йому виконавчий лист № 461/4180/13ц на підставі ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки боржником - ОСОБА_1 сплачено кошти у встановлений термін для добровільного виконання рішення Галицького районного суду м.Львова від 20.12.2013 року.
22 липня 2014 року заступником начальника Галицького ВДВС ЛМУЮ Пицем А.А. на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 41223719 у зв'язку із погашенням ОСОБА_1 боргу та виділено в окреме провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.
22.07.2014 року заступником начальника Галицького ВДВС ЛМУЮ Пицем А.А. винесена постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 5153, 36 грн.
На підставі вищевказаної постанови 23.07.2014 року заступником начальника Галицького ВДВС ЛМУЮ Пицем А.А. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 44155368 про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій у сумі 5153, 36 грн.
Суд першої інстанції вирішуючи спір по суті, прийшов до висновку, що такий є справою адміністративної юрисдикції та повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Однак, колегія суддів з цим не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч.4 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій,- до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 є стороною по справі, то звертатися з позовом про визнання недійсними та скасування постанов державного виконавця повинна до суду, який ухвалив рішення по справі.
Вищевикладена правова позиція суду апеляційної інстанції відповідає судовій практиці Верховного Суду України (постанова від 17.12.2014 року), яка з урахуванням вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковою для врахування судами при розгляді справ у подібних правовідносинах.
На підставі наведеного, враховуючи характер спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що є наслідком скасування постанови суду та закриття провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 157 КАС України, та у відповідності до ч.2 ст.157 КАС України слід роз'яснити позивачу, що дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст. 157, 160, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції - задоволити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року скасувати та провадження у справі № 813/5875/14 за позовом ОСОБА_1 до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання протиправними та скасування постанов закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що даний спір підлягає до розгляду в порядку цивільного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
Судді Н.Г. Левицька
Р.П. Сеник
Повний текст виготовлено 03.02.2015 року