Справа: № 826/15139/14 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П.
Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
29 січня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Шостака О.О.,
при секретарі: Оліщук А. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ДНЕПРГАЗСЕРВИСПРОМОЙЛ» до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, де третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» про визнання протиправною та скасування постанови, -
Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ДНЕПРГАЗСЕРВИСПРОМОЙЛ» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, де третя особа - Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» та просило визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження ВП №44637701 від 09.09.2014 з примусового виконання виконавчого напису від 29.07.2014 № 3303.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач та третя особа подали апеляційні скарги, в яких просять постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційних скарг посилаються на те, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини справи, які мають істотне значення для справи, та неправильно оцінено наявні у матеріалах справи докази.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційних скарг і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 05.09.2014 до відділу ДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві на виконання надійшов виконавчий напис № 3303 від 29.07.2014, виданий Київський міським нотаріальним округом, про повернення ТОВ «КОМПАНІЯ «ДНЕПРГАЗСЕРВИСПРОМОЙЛ» на користь ТОВ «УніКредит Лізинг» транспортного засобу: легкового автомобіля, марки BMW, моделі: 318d; рік випуску: 2013 рік; номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1; об'єм двигуна: 1995 куб.см.; тип транспортного засобу: седан-в; колір: білий; реєстраційний номер: НОМЕР_2; вартістю 377443, 82 грн., що був переданий у користування на підставі договору фінансового лізингу №4792L13/00-LD від 23.09.2013 та підлягає вилученню та поверненню за невиплачені лізингові платежі з 10.05.2014 по 11.06.2014 за користування об'ємом лізингу у сумі: несплачені лізингові платежі - 14693,95 грн., з яких відшкодування вартості об'єкта лізингу складає 5535,49 грн., винагорода без ПДВ - 9158,46 грн.
09 Вересня 2014 року головним державним виконавцем Козаком Р. П. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 44637701, боржнику надано строк для добровільного виконання до 16.09.2014.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно довідки АА №830229 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та виконавчого напису місцезнаходженням ТОВ «КОМПАНІЯ «ДНЕПРГАЗСЕРВИСПРОМОЙЛ» є: вул. Кленова, буд. 24, с. Новоолександрівка, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52070, а тому виконавчі дії повинні проводити Відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції, а не відповідач.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Частиною 2 зазначеної статті визначено, що у заяві про відкриття виконавчого провадження стягував вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Аналіз наведених вище норм законодавства вказує на те, що право вибору місця виконання належить саме стягувачу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Тому вжиття заходів щодо розшуку майна, яке підлягає вилученню, можливе лише у відкритому виконавчому провадженні у ході примусового виконання рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, за замовленням і завданням ТОВ «УніКредит Лізинг» співробітник останнього, ОСОБА_3, в серпні 2014 року встановив, що боржник, ТОВ «УніКредит Лізинг», відсутній за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тобто по вул. Кленовій, 24, с. Новоолександрівка, Дніпропетровський р-н, Дніпропетровська обл. За вказаною адресою знаходиться приватний житловий будинок, а не офісне приміщення і ведення господарської діяльності у вказаному будинку не здійснюється. Таким чином, вказана в ЄДР адреса не є місцезнаходженням боржника.
Разом з тим, 19.08.2014 ОСОБА_3 письмово повідомив про те, що автомобіль, який підлягає поверненню на користь стягувача, було неодноразово помічено під час руху на вулицях м. Києві, а також припаркованим за адресою: вул. Соломянська, 3, м. Київ.
Отже, встановивши, що фактичне місцезнаходження автомобіля є м. Київ, ТОВ «УніКредит Лізинг» задля більшої ефективності виконавчих дій звернулося саме до Державної виконавчої служби у м. Києві, а не до Державної виконавчої служби у м. Дніпропетровську.
В свою чергу, державний виконавець, одержавши від стягувача заяву, яка містить всі обов'язкові реквізити, визначені ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», не мав підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 4463701 від 09.09.2014 відповідає приписам статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» і передбачених статтею 26 Закону підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження за заявою ТОВ «УніКредит Лізинг» у відповідача не було.
Таким чином, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 202 КАС України, - підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.160, 167, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»» задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2014 року скасувати.
Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ДНЕПРГАЗСЕРВИСПРОМОЙЛ» в задоволенні адміністративного позову до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, де третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», про визнання протиправною та скасування постанови ВП №44637701 від 09.09.2014 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 03 лютого 2015 року.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.