ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
05 лютого 2015 року № 813/8793/14
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.,
при секретарі Косів М.Б.
за участю:
представника позивача - Фостяка О.Я.
представника відповідача - Середяка Б.В.
розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РБ-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «РБ-Сервіс» (далі - ТзОВ «РБ-Сервіс») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ в Франківському районі), у якому просить визнати протиправними дії ДПІ у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо коригування у внутрішніх електронних базах АІС ДПС «Податковий блок» та АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового зобов'язання та податкового кредиту ТзОВ «РБ-Сервіс» на підставі висновків акта перевірки №1946/22-10/34260071 від 27.11.2014 року; зобов'язати ДПІ у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області відновити в електронній базі даних АІС ДПС «Податковий блок» та АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового зобов'язання та податкового кредиту, а також задекларовані суми валових доходів і валових витрат ТзОВ «РБ-Сервіс», відкориговані на підставі висновків акта перевірки №1946/22-10/34260071 від 27.11.2014 року.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що висновки акта перевірки є такими, що викладені без наявних на те правових підстав, не відповідають фактичним обставинам справи, є необгрунтованими та хибними, порушують права та законні інтереси позивача і спростовуються нормативно-правовими актами. Тому позивач вважає неприпустимими дії податкового органу по коригуванню даних податкових зобов'язань та податкового кредиту в електронній базі АІС ДПС «Податковий блок» та АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі висновків акту перевірки, оскільки це призведе до невідповідності з даними, які зазначені ТзОВ «РБ-Сервіс» у податковій декларації.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Просив позов задовольнити.
Відповідач позов заперечив, подав письмові заперечення на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача в судовому засіданні подані заперечення підтримав. Зазначив, що контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин. Оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб контролюючого органу щодо його складання, оцінка викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки та їх відображення в інформаційній системі «Податковий блок» надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту. Вказав, що на підставі акта перевірки жодного податкового повідомлення-рішення не виносилось та не було здійснено коригувань в особовому рахунку платника. Додатково зазначив, що внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем самі по собі не створюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків. На підтвердження своєї правової позиції послався також на постанову Верховного Суду України від 9 грудня 2014 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Инфинити» до державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Миколаївській області про визнання протиправними бездіяльності і дій та зобов'язання вчинити дії.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.
З матеріалів справи судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «РБ-Сервіс» з питань господарських відносин з ТзОВ «Сана Прим» за квітень, травень 2012 року та із ТзОВ «Інтерлайт» за листопад 2012 року.
За результатами перевірки складено акт №1946/22-10/34260071 від 27.11.2014 року, у якому зазначено, що у позивачем порушено п.135.1., п.135.2. ст.135, п.137.1., п.137.4. ст.137, п.138.1., 138.2., п.138.4. ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України внаслідок чого безпідставно віднесено до складу валових витрат суму 829 104,10 грн. за операціями з придбання робіт (послуг) у ТзОВ «Сана Прим» і ТзОВ «Інтерлайт», а також завищено доходи на загальну суму 829 104,10 грн. по операціях з КБМП «Електропівдензахідмонтаж»; ст.185, п.187.1. ст.187, ст.188, п.198.1., п.198.3., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України внаслідок чого допущено завищення податкового зобов'язання з податку на додану вартість всього на 165 820,82 грн. по операціях з КБМП «Електропівдензахідмонтаж», а також завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 165 820,82 грн. за рахунок проведення взаєморозрахунків з ТзОВ «Сана Прим» і ТзОВ «Інтерлайт».
Для обгрунтування таких висновків в акті перевірки зазначається, що ТзОВ «РБ-Сервіс» фактично не отримувало від ТзОВ «Сана Прим» та ТзОВ «Інтерлайт» товарів (робіт, послуг) і, як наслідок, такі товари (роботи, послуги) не могли бути продані іншим суб'єктам господарювання, тобто господарські операції нібито фактично не відбувались, є нереальними.
У судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що акт №1946/22 10/34260071 від 27.11.2014 року внесено до АІС ДПС «Податковий блок» та АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та змінено у них суми податкового кредиту та податкових зобов'язань, задекларованих ТзОВ «РБ-Сервіс».
Не погодившись з діями відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
При прийнятті рішення суд виходить з наступного.
Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1. статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з пунктом 75.1. статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Пунктом 75.2. згаданої статті передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно з пунктом 86.1. статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Відповідно до пункту 86.8. цієї статті податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Підпунктом 14.1.157. пункту 14.1. статті 14 ПК України під податковим повідомленням-рішенням слід розуміти - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Відповідно до пункту 58.1. статті 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Як встановлено судом з матеріалів справи відповідач, встановивши в акті перевірки порушення ТзОВ «РБ-Сервіс» норм податного законодавства, податкового повідомлення-рішення відповідно до норм ПК України не приймав. Проте, відповідачем здійснено коригування показників результатів господарської діяльності позивача у внутрішній електронній базі АІС ДПС «Податковий блок», АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» (податкового зобов'язання та податкового кредиту, а також задекларованих сум валових доходів і валових витрат).
Згідно зі статтею 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.
Наказом ДПА України №266 від 18.04.2008 року «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» затверджено методичні рекомендації взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів (далі - наказ № 266).
Згідно з пунктом 1.3 наказу № 266 для реалізації методичних рекомендацій створені відповідні програмні продукти, у тому числі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».
Пунктом 2.8 наказу № 266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.
Наказом Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 01.01.2013 року було введено в експлуатацію АІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів.
Суд наголошує, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Так, висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений контролюючим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.
Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження.
Разом з тим самостійна зміна відповідачем в автоматизованій системі співставлення показників результатів господарської діяльності позивача на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту, податкових зобов'язань, валових доходів та валових витрат відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.
Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 року у справі №К/9991/74156/12 та від 01.04.2014 року у справі №К/800/39683/13.
Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку. В силу приписів чинного законодавства України протиправні дії не можуть породжувати будь-які правомірні наслідки. Також не може вважатися правомірною, законною та достовірною інформація та дані, що містяться в таких документах.
Оскільки, за наслідками проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення не приймалися, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувалися, то відповідач не мав права на корегування показників податкової звітності з податку на додану вартість та податку з прибутку ТзОВ «РБ-Сервіс, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, згідно з частиною 3 статті 2 КАС України, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн (пункт 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 6 березня 2008 року № 2).
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
Оскаржувані дії не відповідають зазначеним у частині 3 статті 2 КАС України вимогам, оскільки є необґрунтованими, вчиненими не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також погоджується з твердженнями позивача, що висновок посадових осіб ДПІ у Франківському районі м.Львова про відсутність фактичного проведення господарських операцій з ТзОВ «Сана Прим» та ТзОВ «Інтерлайт» грунтується на суб'єктивних судженнях, зроблений без аналізу первинних бухгалтерських документів виходячи з наступного.
Для обгрунтування своїх висновків, в акті перевірки посадовими особами здійснюється посилання на акти ДПІ у Печерському районі м.Києва про неможливість проведення зустрічних звірок ТзОВ «Сана Прим» та ТзОВ «Інтерлайт» та інформаційні бази даних податкової служби, з яких нібито випливає відсутність у вказаних суб'єктів господарювання можливості надавати послуги (виконувати роботи) для ТзОВ «РБ-Сервіс» через відсутність відповідних людських і матеріальних ресурсів, спрямованість їхньої діяльності виключно на надання податкової вимоги третім особам.
Однак, з такими твердженнями ДПІ погодитись не можна. Висновки ДПІ у Печерському районі м.Києва, викладені в актах про неможливість проведення зустрічних звірок ТзОВ «Сана Прим» та ТзОВ «Інтерлайт» не підтверджені жодними доказами, перевірка здійснювалась без аналізу первинних документів цих підприємств, що є грубим порушенням вимог ст.75, 78 Податкового кодексу України. Також жодний пункт Наказу ДПА України від 22.04.2011 №236 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» не надає право податковому органу при встановленні факту неможливості проведення зустрічної звірки робити висновки про фактичне непроведення певних господарських операцій. Такий висновок можливий лише у разі проведення відповідної звірки, аналізу відповідних первинних документів, що в даному разі податковим органом зроблено не було.
Одночасно позивачем подано суду засвідчені копії належно оформлених первинних документів (договорів, актів виконаних робіт, податкових накладних, банківських виписок), які підтверджують факт отримання ТзОВ «РБ-Сервіс» послуг у вигляді виконання будівельно-монтажних робіт від ТзОВ «Сана Прим» і ТзОВ «Інтерлайт» та використання цих послуг у власній господарській діяльності шляхом передачі цих обсягів виконаних робіт КБМП «Електропівдензахідмонтаж».
Наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 затверджено «Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства». Відповідно до п.п.3,5,6 згаданого Порядку акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
При складанні Акту перевірки №1946/22-10/34260071 від 27.11.2014 року ДПІ у Франківському районі м.Львова не дотримано вищеописаних норм Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства. Отже, дії ДПІ у Франківському районі м.Львова по проведенню з 14.11.2014 року по 20.11.2014 року документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «РБ-Сервіс» з питань господарських відносин з ТзОВ «Сана Прим» за квітень, травень 2012 року та із ТзОВ «Інтерлайт» за листопад 2012 року не відповідають вимогам чинного законодавства щодо підстав, порядку та процедури проведення перевірки органом ДПС платника податку. Акт перевірки №1946/22-10/34260071 від 27.11.2014 року оформлено з порушенням вимог щодо форми та змісту акту перевірки, а наявні в ньому відомості жодним чином не доводять порушення ТзОВ «РБ-Сервіс» норм податкового та господарського законодавства.
Частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно з статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи встановлені обставини та враховуючи положення чинного законодавства, суд вважає, що право позивача порушене та підлягає судовому захисту.
Відповідно до статті 162 КАС України у разі задоволення позовних вимог суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Аналізуючи вимоги чинного законодавства та матеріали справи суд приходить до висновку, що дії контролюючого органу щодо коригування у внутрішніх електронних базах АІС ДПС «Податковий блок» та АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового зобов'язання та податкового кредиту, а також задекларованих суми валових доходів і валових витрат ТзОВ «РБ-Сервіс» на підставі висновків акта перевірки №1946/22-10/34260071 від 27.11.2014 року є протиправними, а тому належним способом захисту прав та інтересів платника податків повинне бути поновлення в базі узгоджених показників, які були відображені до цього, тобто задекларовані позивачем.
Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 128, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо коригування у внутрішніх електронних базах АІС ДПС «Податиковий блок» та АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового зобовязання та податкового кредиту, а також задекларованих сум валових доходів і валових витрат ТзОВ «РБ-Сервіс» на підставі висновків акта перевірки №1946/22-10/34260071 від 27.11.2014.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області відновити в електронній базі даних АІС ДПС «Податиковий блок» та АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового зобовязання та податкового кредиту, а також задекларовані сум валових доходів і валових витрат ТзОВ «РБ-Сервіс», відкориговані на підставі висновків акта перевірки №1946/22-10/34260071 від 27.11.2014.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РБ-Сервіс» 146 (сто сорок шість) грн 16 коп. сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Суддя Р. Брильовський
Повний текст постанови виготовлений 10.02.2015