09.02.2015 року Справа № 904/5951/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідача)
суддів: Пруднікова В.В., Широбокової Л.П.,
секретар судового засідання Герун Т.О.,
представники сторін:
від позивача: Омельченко М.І., представник, довіреність №132 від 12.01.15 року;
від відповідача представник у судове засідання не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Актабанк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2014 року у справі №904/5951/14
за позовом державного підприємства "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", м. Запоріжжя
до публічного акціонерного товариства "Актабанк", м. Дніпропетровськ
про зобов'язання вчинити певні дії
Державне підприємство "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (надалі - ДП "Запоріжжя-стандартметрологія"), з урахуванням уточнень позовних вимог, звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про зобов'язання публічного акціонерного товариства "Актабанк" (надалі - ПАТ "Актабанк") перерахувати 16 499 580 грн. 19 коп. в наступному порядку:
- з рахунку ДП "Запоріжжястандартметрологія", відкритому в ПАТ "Актабанк" №26004002301693 на рахунок ДП "Запоріжжястандарт-метрологія", відкритий в ЗРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", м.Запоріжжя, МФО 313399 №26008203795098 грошову суму у розмірі 2 820 724 грн. 81 коп.;
- з рахунку ДП "Запоріжжястандартметрологія", відкритому в ПАТ "Актабанк" №26005001301693 на рахунок ДП "Запоріжжястандарт-метрологія", відкритий в ЗРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", м.Запоріжжя, МФО 313399 №26008203795098 грошову суму у розмірі 13 669 961 грн. 89 коп.;
- з спеціального рахунку №26049001301693 ДП "Запоріжжястандарт-метрологія", відкритому для соціальних виплат в ПАТ "Актабанк", на поточний рахунок ДП "Запоріжжястандартметрологія" №26048055704480, відкритий в ЗРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", м.Запоріжжя, МФО 313399 грошову суму у розмірі 8 893 грн. 52 коп.
В процесі розгляду справи місцевим господарським судом позивачем подана заява про забеспечення позову, яка ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2014 року у справі №904/5951/14 задоволена, накладено арешт на рухоме та нерухоме майно ПАТ "Актабанк" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Шевченка, буд.53, код ЄДРПОУ №35863708), кошти, що знаходяться на кореспондентському рахунку №32002105800, відкритому в НБУ України в Дніпропетровській області, а також на інші рахунки ПАТ "Актабанк" в межах суми 16 499 580 грн. 19 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2014 року у справі №904/5951/14 (суддя Соловйова А.Є.) позов задоволено; ПАТ "Актабанк" зобов'язано перерахувати 16 499 580 грн. 19 коп. в наступному порядку:
- з рахунку ДП "Запоріжжястандартметрологія", відкритому в ПАТ "Актабанк" №26004002301693, на рахунок ДП "Запоріжжястандарт-метрологія", відкритий в ЗРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", м.Запоріжжя, МФО 313399 №26008203795098 грошову суму в розмірі 2 820 724 грн. 81 коп.;
- з рахунку ДП "Запоріжжястандартметрологія", відкритому в ПАТ "Актабанк" №26005001301693, на рахунок ДП "Запоріжжястандарт-метрологія", відкритий в ЗРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", м.Запоріжжя, МФО 313399 №26008203795098 грошову суму в розмірі 13 669 961 грн. 89 коп.,
- зі спеціального рахунку №26049001301693 ДП "Запоріжжястандарт-метрологія", відкритому для соціальних виплат в ПАТ "Актабанк", на поточний рахунок ДП "Запоріжжястандартметрологія" №26048055704480, відкритий у ЗРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", м.Запоріжжя, МФО 313399 грошову суму в розмірі 8 893 грн. 52 коп.;
- з ПАТ "Актабанк" на користь ДП "Запоріжжястандартметрологія" стягну-то 3 045 грн. судового збору.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, судові витрати по справі покласти на позивача.
Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального права, зокрема приписів ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Апелянт зазначає, що постановою правління Національного банку України від 16.09.2014 року №576 ПАТ "Актабанк" віднесено до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.09.2014 року №90, яким з 17.09.2014 року по 17.12.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Актабанк". Вказує, що відповідно до ч.5 ст.36 вищезазначеного Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема, позивача, тому вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що, на думку апелянта, є підставою для його скасування.
Позивач проти доводів апеляційної скарзі заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (п.1 ст.626 Цивільного кодексу України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).
Між позивачем ДП "Запоріжжястандартметрологія" (надалі - клієнт) та відповідачем ПАТ "Актабанк" (надалі - банк) укладено договір №В09/035/Т/301693 КБ від 16.07.2010 року на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку (надалі - договір-1), за умовами якого банк відкриває клієнту поточний(і) рахунок(и) у національній та/або іноземній валюті для зберігання грошей та здійснення розрахунково-касового обслуговування клієнта (надання послуг, які пов'язані з переказом коштів з/на рахуноку(ок) клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також із здійсненням інших розрахунково-касових операцій) за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України.
Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку клієнта і на-дає йому послуги з розрахункового-касового обслуговування відповідно до ліцензії Національного банку України на здійснення банківських операцій, генеральної ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій, вимог чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України, умов цього договору (п.2.2 договору-1).
Згідно п.2.3 договору-1 банк здійснює розрахунково-касове обслуговування клієнта в межах залишку коштів на рахунку клієнта станом на початок операційного дня, за умови, що сума залишку коштів є достатньою для виконання поданого клієнтом розрахункового та/або касового документу та одночасної сплати клієнтом банку разової та/або щомісячної комісії за надання послуги (проведення операції). Банк може виконувати доручення клієнта з урахуванням сум, що надходять на його рахунок протягом операційного дня.
Клієнт має право розпоряджатись коштами, що є на його рахунку на власний розсуд, за винятком випадків обмеження прав клієнта на розпорядження коштами згідно вимог законодавства України та/або випадків, встановлених цим договором (п.3.2.1 договору-1).
Банк зобов'язався вчасно виконувати розрахункові та касові операції відповідно до нормативних документів Національного банку України, законодавства України та умов договору (п.3.3.2 договору-1).
Розрахункові та касові документи клієнта приймаються протягом операційного дня. Розрахункові документи, які надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження згідно умов договору. Розрахункові документи, які надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня згідно умов цього договору (п.2.5 договору-1).
Між сторонами укладено договір №В09/110/Т/301693С/31-11 від 31.01.2011 року на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку із спеціальним режимом використання (зарахування страхових коштів) (надалі - договір-2), за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок №26049001301693 у національній валюті для зарахування страхових коштів згідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та здійснення розрахунково-касового обслуговування клієнта (надання послуг, які пов'язані з переказом коштів з/на рахуку/ок клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також із здійсненням інших розрахунково-касових операцій, пов'язаних із зарахування страхових коштів) за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України.
Відповідно до п. 7.1.2 ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та пере-каз коштів в Україні" поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Станом на 02.09.2014 року залишок коштів позивача на рахунках банку складав:
рахунок №26004002301693 - 2 820 794 грн. 81 коп.;
рахунок №26005001301693 - 13 669 961 грн. 89 коп.;
рахунок 26049001301693 - 8 893 грн. 52 коп., що підтверджується довідками ПАТ "Актабанк" №2281, №2282, №2283 від 03.09.2014 року (а.с.80-82 т.1).
Позивач доручив відповідачу перерахувати грошові кошти з його рахунків, що підтверджується платіжними дорученнями №767 від 05.08.2014 року на суму 1 723 000 грн., №895 від 05.08.2014 року на суму 10 932 000 грн., №906 від 03.09.2014 року на суму 13 673 104 грн. 69 коп., які прийняті банком до виконання.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст. 526 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Стаття 1068 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок банку за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Відповідно до ст. 1089 Цивільного кодексу України, за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.
Обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (ст.1074 Цивільного кодексу України).
Постановою правління Національного банку України від 16.09.2014 року №576 ПАТ "Актабанк" віднесено до категорії неплатоспроможних.
16.09.2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №90, яким з 17.09.2014 року по 17.12.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Актабанк". Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №144 від 15.12.2014 року здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Актабанк" продовжено на 1 місяць по 17.01.2015 року включно.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможності банку в порядку, встановленому цим Законом.
Уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (п.17 ч.1 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на ті обста-вини, що під час запровадження тимчасової адміністрації задоволення вимог кредиторів не здійснюється.
Наслідки запровадження тимчасової адміністрації регулюються ст.36 Зако-ну України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Згідно з ч.5 зазначеного Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється:
1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;
2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;
3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;
4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом;
5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредитором.
До даного переліку не входить здійснення розрахунково-касових операцій банками. Окрім того, п.п. 1 п. 6 зазначеної статті визначено, що обмеження, не поширюється на зобов'язання банку за договорами банківського рахунку вкладників.
Статтею 59 Закону України "Про банки і банківську" визначено, що діяльність зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у цьому Законі термін "вкладник" вживається у значенні "фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката", отже, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та юридичні особи не підпадають під визначення поняття "вкладник" у розумінні вищевказаного Закону, тому на них не поширюється виняток з обмеження, встановленого п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Разом із цим, визначення терміну "кредитор банку" міститься у ст. 2 Зако-ну України "Про банки і банківську діяльність" та під яким розуміється - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
Оскільки вимоги позивача стосуються зобов'язання виконати умови договору банківського рахунку, а не стягнення коштів за договором депозиту тощо, колегія суддів вважає, що позивач не є кредитором банку у розумінні норм чинного законодавства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
З огляду на викладене та враховуючи, що матеріалами справи підтверджується наявність на рахунку позивача грошових коштів, достатніх для виконання розпоряджень про списання станом на момент їх подання, відповідач спірні платіжні доручення позивача не виконав (відповідних доказів суду не подано), судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову про зобов'язання відповідача перерахувати грошові кошти позивача на рахунки, вказані ним в платіжних дорученнях.
Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Актабанк" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2014 року у справі №904/5951/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя В.В. Прудніков
Суддя Л.П. Широбокова
(Повний текст постанови складено 10.02.2015 року)