09.02.2015 року Справа № 904/5785/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідач)
суддів: Пруднікова В.В., Широбокової Л.П.,
секретар судового засідання: Герун Т.О.,
від позивача: Красовська А.С., представник, довіреність №1/14 від 02.10.2014 року;
від відповідача представник у судове засідання не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2014 року у справі №904/5785/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт-Днепр", м.Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб", м.Нікополь, Дніпропетровська область
про стягнення 155 631 грн. 57 коп.
В серпні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт-Днепр" (надалі - ТОВ "Стандарт-Днепр") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (надалі - ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб") на свою корись 129 207 грн. 49 коп. боргу, 10 451 грн. 18 коп. пені, 1 937 грн. 12 коп. 3% річних, 14 035 грн. 78 коп. інфляційних втрат та понесених витрат по сплаті судового збору.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2014 року у справі №904/5785/14 (суддя Петренко Н.Е.) позов задоволено частково; з ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" на користь ТОВ "Стандарт-Днепр" стягнуто 129 207 грн. 49 коп. заборгованості, 14 035 грн. 78 коп. інфляційних втрат, 1 937 грн. 12 коп. 3% річних, 2 903 грн. 61 коп. судового збору; в решті позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення, яким в частині стягнення з ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" на користь ТОВ "Стандарт-Днепр" 129 207 грн. 49 коп. заборгованості, 14 035 грн. 78 коп. інфляційних втрат, 1 937 грн. 12 коп. 3% річних, 2 903 грн. 61 коп. судового збору в позові відмовити.
Апелянт двічі на виклик суду не з'явився, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином (а.с.140, 156), з огляду на що колегія суддів вважає можливим переглянути справу в апеляційному порядку за його відсутністю.
Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутнього в судових засіданнях представника позивача, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідно-шення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема, з договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (п.1 ст.626 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).
Між ТОВ "Стандарт-Днепр" (постачальник) та ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" (покупець) укладений договір № 862 від 11.10.2013 року (надалі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення, найменування, асортимент, номенклатура, кількість, ціна, умови та строки поставки якої зазначені в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.
На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товару на загальну суму 129 207 грн. 49 коп., що підтверджується наступними видатковими накладними:
ВН-0026 від 29.10.2013 року на суму 10 939 грн. 20 коп.
ВН-0027 від 29.10.2013 року на суму 1 896 грн. 60 коп.
ВН-0054 від 27.11.2013 року на суму 65 623 грн. 88 коп.
ВН-0064 від 02.12.2013 року на суму 18 221 грн. 76 коп.
ВН-0067 від 04.12.2013 року на суму 4 781 грн. 16 коп.
ВН-0074 від 06.12.2013 року на суму 470 грн. 40 коп.
ВН-0075 від 06.12.2013 року на суму 251 грн. 64 коп.
ВН-0082 від 12.12.2013 року на суму 297 грн. 60 коп.
ВН-0085 від 13.12.2013 року на суму 14 474 грн. 40 коп.
ВН-0095 від 19.12.2013 року на суму 252 грн.
ВН-0103 від 24.12.2013 року на суму 2 280 грн.
ВН-0104 від 24.12.2013 року на суму 2 646 грн. 91 коп.
ВН-0105 від 25.12.2013 року на суму 5 280 грн.
ВН-0112 від 27.12.2013 року на суму 1 791 грн. 94 коп.
Розрахунки за договором здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості партії товару на рахунок постачальника в порядку і строки, передбачені відповідною специфікацією (п.4.1 договору).
Спеціфікацією № 1 до договору сторонами узгоджено, що оплата за товар здійснюється протягом 30 -ти календарних днів з моменту поставки; специфікаціями № 2 - №6 до договору передбачено, що оплата за товар здійснюється протягом 60 -ти календарних днів з моменту поставки.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання(неналежне виконання).
Відповідач у встановлений договором строк оплату за отриманий товар не здійснив (відповідних доказів суду не подано).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 Цивільного кодексу України).
У разі несвоєчасного здійснення розрахунків за цим договором покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення (п.7.5 договору).
За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по договору позивачем нарахована пеня у розмірі 10 451 грн. 18 коп.; за період: січень - червень 2014 року інфляційні втрати у розмірі 14 035 грн. 78 коп. та 3% річних у розмірі 1 937 грн. 12 коп.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу, інфляційних збитків та 3% річних підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі, та що, оскільки пунктом 7.5 договору сторонами не конкретизовано, тобто не встановлено розмір неустойки, в частині стягнення з відповідача пені в позові слід відмовити.
Апелянт стверджує, що поставка спірного товару відбулась не за договором, що є підставою пред'явленого позову та вказує, що:
- позивач посилається на видаткові накладні з номерами ВН, тоді як відповідач отримав продукцію за номерами видаткових накладних РН:
- позивач в своєму позові посилається на 11 рахунків на загальну суму 129 207 грн. 49 коп., а як доказ до позовної заяви надав 11 рахунків загальною сумою 129 267 грн. 97 коп.;
- в видаткових накладних підставою здійснення позивачем на адресу відповідача поставки зазначено не договір № 862 від 11.10.2013 року, а номера рахунків-фактур з відповідними датами, а від так, умови оплати відповідно до п. 4.1 договору, не можуть бути застосовані в даному випадку. Вказує, що відповідно до п. 4.2 договору сторони домовилися, що при проведені розрахунків зобов'язуються при заповнені платіжних документів вказувати номер і дату договору, номер додатку, за котрим здійснюється платіж, а в наданих до суду платіжних документах відсутнє будь-яке посилання на договір.
Апелянт вважає, що оплата за отриманий ним товар має бути здійснена після отримання від позивача вимоги на його оплату в порядку ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України; претензію ТОВ "Стандарт-Днепр" №3 від 06.06.2014 року (а.с.49) такою вимогою не вважає.
Приймаючи до уваги ті обставини, що:
- як доказ поставки продукції позивачем додані до позовної заяви видаткові накладні з номерами РН;
- поставлений товар відповідає товару, зазначеному у специфікаціях до договору та поставлений в межах строку його дії;
- всі необхідні реквізити для перерахування грошових коштів за отриманий товар відповідач мав виходи з відомостей, вказаних у видаткових накладних, в договорі та у рахунках на його оплату
- доводи апелянта колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу.
Окрім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.
При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України (інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012).
Враховуючи вищезазначені умови договору та обставини справи, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято з дотриманням норм діючого законодавства, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2014 року у справі №904/5785/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя В.В. Прудніков
Суддя Л.П.Широбокова
(Повний текст постанови складено 10.02.2015 року)