4 лютого 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Коротуна В.М., Дем'яносова М.В., Штелик С.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Головне управління Держземагенства у м. Києві про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 02 грудня 2014 року,
У грудні 2013 року заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки, обґрунтовуючи вимоги тим, що рішенням Київської міської ради №222/1278 від 02.04.2009 року ОСОБА_4 було надано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,1 га.для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1.
На виконання вказаного рішення ОСОБА_4 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку. 24.12.2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки.
05.07.2013 року ОСОБА_5 уклала з ОСОБА_6 договір оренди зазначеної земельної ділянки строком до 05.07.2014 року.
Прокурор вказував, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.12.2011 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.09.2013 року, визнано протиправним та скасоване рішення Київської міської ради №222/1278 від 02.04.2009 року «Про передачу ОСОБА_4 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за вказаною адресою». Також прокурор зазначав, що факт визнання протиправності рішення Київської міської ради від 02.04.2009 року №222/1278 свідчить про незаконність подальшої передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_5 та в оренду ОСОБА_6
Враховуючи вказане та уточнивши позовні вимоги заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради просив визнати недійсним державний акт направо власності на земельну ділянку виданий на ім'я ОСОБА_4 та витребувати земельну ділянку від теперішнього власника - ОСОБА_5
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 02 грудня 2014 року, позов заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено частково. Державний акт серії ЯЖ №039004 на право власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1, виданий на ім'я ОСОБА_4 на підставі рішення Київської міської ради №222/1278 від 02.04.2009 року, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів направо власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №09-7-02679 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:66:457:0070) - визнано недійсним.
Витребувано від ОСОБА_5 на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради та зобов'язано ОСОБА_5 повернути на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку, площею 0.1000 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за вказаною адресою (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:66:457:0070). В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені судові рішення та справу передати на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, докази та обставини, на які посилається заявник, були предметом дослідження судами і при їх дослідженні та встановленні судами дотримані норми процесуального та матеріального права.
Задовольняючи частково позов, суди дійшли вірного висновку про те, що позовні вимоги заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, є законними та обґрунтованими.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.
Керуючись ч.2 ст. 332, ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_4, відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 02 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
В.М. Коротун М.В. Дем'яносов С.П. Штелик