Ухвала
іменем україни
28 січня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Колодійчука В.М., Висоцької В.С., Фаловської І.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_5, представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16 жовтня 2014 року,
У лютому 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_5 на свою користь 29 тис. грн, посилаючись на те, що 07 квітня 2008 року між ОСОБА_5 та ТОВ «Амір-К» було укладено договір про надання безпроцентної позики на суму 90 тис. грн, терміном на 90 місяців. 10 вересня 2012 року між ТОВ «Амір-К» та ОСОБА_4 було укладено договір відступлення прав за договором від 07 квітня 2008 року про надання безпроцентної позики, за яким ОСОБА_4 набув права вимоги залишку заборгованості за вказаним договором в розмірі 29 тис. грн, про що 26 вересня 2013 року було повідомлено ОСОБА_5, однак останній відмовляється у добровільному порядку виконати свої зобов'язання за договором безпроцентної позики, у зв'язку з чим ОСОБА_4 був вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 16 жовтня 2014 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 суму боргу у розмірі 29 тис. грн. Вирішено питання про судові витрати.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_6 просять скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення заявлених позовних вимог суд першої інстанції виходив із наявності правових підстав для їх задоволення.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення заявлених позовних вимог, при цьому судами вірно враховано положення ст.ст. 1046-1051 ЦК України та ст. 526 ЦК України, зазначивши про те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Таким чином, судами першої та апеляційної інстанції, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно і всебічно досліджено та оцінено обставини у справі, а матеріали справи та доводи касаційної скарги не свідчать про порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, крім того наведенні у касаційній скарзі доводи стосуються переоцінки доказів, наданих сторонами, та не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржених судових рішень, а тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_5, представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
В.М. Колодійчук
В.С. Висоцька
І.М. Фаловська