4 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 6 червня 2012 року та рішення апеляційного суду Закарпатської області від 14 листопада 2014 року,
У квітні 2011 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 12 листопада 2003 року з ОСОБА_4 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав останньому кредит у розмірі 20 тис. євро на строк до 11 листопада 2004 року. Взяті на себе зобов'язання ОСОБА_4 не виконав, у зв'язку з чим станом на 29 березня 2011 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 683 634 грн 45 коп.
Оскільки ОСОБА_5 згідно з договором поруки поручився перед кредитором за виконання ОСОБА_4 свого зобов'язання, то позивач просив суд стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором у розмірі 683 634 грн 45 коп.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 6 червня 2012 року в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 14 листопада 2014 року рішення суду першої інстанції змінено в частині правового обґрунтування, резолютивну частину рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції в незміненій частині та рішення апеляційного суду ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» з інших правових підстав, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов до правильного висновку про те, що порука припинена, оскільки строк дії кредитного договору - 11 листопада 2004 року, а позов до поручителя пред'явлено у квітні 2011 року, з пропуском строку, визначеного ч. 4 ст. 559 ЦК України.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року № 6-170цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.
Відмовляючи в позові до позичальника, апеляційний суд правильно виходив з того, що рішенням господарського суду Закарпатської області від 22 червня 2006 року з ОСОБА_4 вся кредитна заборгованість стягнута.
Таким чином, оскільки кредитний договір укладено до 11 листопада 2004 року, є рішення суду про стягнення кредиту, то повторне стягнення тіла кредиту, а також процентів за користування грошовими коштами законом не передбачено.
Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення суду першої інстанції в незміненій частині та рішення апеляційного суду без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 6 червня 2012 року в незміненій частині та рішення апеляційного суду Закарпатської області від 14 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:Д.Д. Луспеник
Б.І. Гулько С.Ф. Хопта