05 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Умнової О.В., Висоцької В.С., Кафідової О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про виселення та зняття з реєстрації, за касаційною скаргою ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_8 на заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 квітня 2014 року, ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 08 жовтня 2014 року,-
У лютому 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив виселити ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України у Черкаській області.
Мотивував тим, що 28 січня 2014 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_9 було посвідчено свідоцтво, згідно якого позивачу належить право власності на майно, квартиру АДРЕСА_1, яку ОСОБА_4 придбав на прилюдних торгах, проведених Соснівським відділом ДВС Черкаського міського управління юстиції, 12 грудня 2013 року. Право власності на квартиру було зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. ОСОБА_4, як власник квартири не може належним чином реалізувати своє право власності, оскільки колишні власники квартири - відповідачі так і проживають у даній квартирі і в добровільному порядку звільнити її відмовляються.
Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 квітня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Черкаської області від 08 жовтня 2014 року, позов задоволено. Виселено ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України у Черкаській області.
Представник ОСОБА_5, не погоджуючись з даними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Згідно ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для його скасування.
Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив з того, що спірна квартира не була придбана за рахунок кредитних коштів ОСОБА_5, так як виступала тільки предметом іпотеки в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6 за кредитним договором від 22 червня 2007 року, а сама квартира була придбана відповідачем за договором купівлі-продажу від 31 серпня 2000 року. Зазначив, що доводи щодо надання відповідачам іншого житлового приміщення з фонду для тимчасового проживання є безпідставними, оскільки ст.109 ЖК України передбачає тільки, що виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до статті 132І цього Кодексу.
При вирішенні даної справи судами першої та апеляційної інстанцій правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 квітня 2014 року, ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 08 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Умнова
В.С. Висоцька
О.В. Кафідова