03 лютого 2015 р. Справа № 623/5481/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Федоренко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 06.01.2015р. по справі № 623/5481/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області
про перерахунок пенсії,
18.12.2014 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області (далі-відповідач) про перерахунок пенсії в якому просив:перерахувати з 01.01.2014 року розмір пенсії на підставі припису ст. 50 та ст. 54 Закону України № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
06.01.2014 року постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області відмовлено ОСОБА_1 в позові до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області відмовлено.
У апеляційній скарзі позивач просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою в адміністративний позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі- Закон України № 796-ХІІ) та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області, має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с.22) є інвалідом другої групи та отримує державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України № 796-ХІІ. (а.с. 11).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно здійснював пенсійні виплати позивачу застосовуючи постанову Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замість Закону України 796-ХІІ.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі №796-ХІІ.
Статтею 49 Закону України №796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до п. 4 ст. 54 Закону України № 796-ХІІ в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по другій групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України №796-ХІІ особам, віднесеним до першої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам другої групи 75% мінімальної пенсії за віком.
При обчисленні державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, розмір мінімальної пенсії за віком розраховується виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". А саме відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону, розмір мінімальної пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України та щороку затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України № 796-ХІІ у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій.
Позивачу призначена та виплачується державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру основної пенсії у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Проте, відповідно до приписів Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розмір державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначається виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком. А згідно ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст.ст.50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не положення постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що дії відповідача щодо відмови в здійсненні позивачу перерахунку та виплати пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі, визначеному Законом № 796-ХІІ, призвели до порушення прав позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 18.12.2014 року, в якому просив задовольнити його позовні вимоги з 01.01.2014 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період, за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів вважає, що права позивача підлягають захисту з 18.06.2014 року.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги за період з 01.01.2014р. по 17.06.2014р.
Також, Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" п. 6-7 Прикінцевих положень, Кабінету Міністрів України надано право у 2014 році встановлювати розміри соціальних виплат в тому числі відповідно до статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Вказана норма набула чинності з 03.08.2014р. у зв'язку з вступом в законну силу Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31 липня 2014 року N 1622-VII. На даний час чинною є постанова Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 р. N 1210, якою встановлено розмір виплат щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Оскільки з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії при вирішенні спору застосуванню підлягає законодавча норма, що не визнана неконституційною та прийнята пізніше, в даному випадку з 03.08.2014 року мають застосовуватись норми Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31 липня 2014 року N 1622-VII, а не відповідні норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що при визначенні розміру пенсій позивачеві починаючи з 03.08.2014р. відповідач повинен керуватись положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210.
Отже, постанова суду першої інстанції є такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального законодавства та підлягає скасуванню на підставі пункту 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 06.01.2015р. по справі № 623/5481/14-а скасувати.
Прийняти нову постанову якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області про перерахунок пенсії задовольнити частково.
Позов ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 року по 17.06.2014 року залишити без розгляду.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області по невиконанню приписів статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком визначенї ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка призвела до порушення прав ОСОБА_1 та своєчасне нарахування і отримання щомісячної пенсії та призначеної щомісячної додаткової пенсії за період з 18.06.2014 року по 02.08.2014 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області здійснити перерахунок та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком визначенї ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 18.06.2014 року по 02.08.2014 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Сіренко О.І.
Судді Любчич Л.В. Спаскін О.А.
Повний текст постанови виготовлений 06.02.2015 р.