03 лютого 2015 р.Справа № 820/16017/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретарів судового засідання Медяник А.О., Федоренко І.М.
представника позивача Славської Н.В.
представника відповідача Суботи Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2014р. по справі № 820/16017/14
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв'язок"
до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування податкових повідомлень - рішень,
02 грудня 2014 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв'язок" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень - задоволено в повному обсязі.
Скасовано податкові повідомлення - рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 20.05.2014 року № 0000562201, №0000572201.
Скасовано податкове повідомлення - рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 19.06.2014 року № 0000802201.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм щодо законності та обґрунтованості судового рішення, Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач, Основ'янська ОДПІ) подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову ПрАТ "Харківський електротехнічний завод "Трансзв'язок" відмовити.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги вказує на відсутність підстав вважати проведені на виконання укладеної угоди між позивачем та його контрагентом ТОВ "Укртехнопромпоставка" господарські операції реальними та такими, що породжують для сторін юридичні наслідки. Наголошуючи на допущених позивачем та виявлених під час проведеної перевірки порушеннях, заявник також посилається на акт перевірки ТОВ "Укртехнопромпоставка" від 06.02.2014 року №5/20-33-22-01-14, яким підтверджується, що останнім проведено транзитні фінансові потоки, спрямовані на надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування податкового кредиту. Наведені обставини заявник вважає такими, що свідчать на користь висновку про здійснення позивачем фінансово-господарської діяльності у період, що перевірявся, без мети настання реальних наслідків.
У письмових запереченнях Приватне акціонерне товариство "Харківський електротехнічний завод "Трансзв'язок" (далі - позивач, ПрАТ "Харківський електротехнічний завод "Трансзв'язок") просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що 30 квітня 2014 року Основ'янською ОДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПрАТ "Харківський електротехнічний завод "Трансзв'язок" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Укртехнопромпоставка" (код 36624074) у грудні 2012 року.
30 квітня 2014 за результатами перевірки складений акт №1494/20-38-22-01-04/01056735 (а.с.8-10), яким встановлено порушення:
- п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст. 201 ПК України в результаті занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 21109 грн., а саме в січні 2013 року на суму 21109 грн.;
- п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.п. 138.8.1 п.138.8 ст. 138 ПК України в результаті занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 21109 грн., у т.ч. за IV квартал 2012 року в сумі 20054 грн.
20 травня 2014 року на підставі акту перевірки №1494/20-38-22-01-04/01056735 від 30.04.2014 року Основ'янською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення:
- №0000562201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ ПрАТ "Харківський електротехнічний завод "Трансзв'язок" на суму 20081 грн., в тому числі 20054 грн. за основним платежем та 10027 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.11);
- №0000572201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ ПрАТ "Харківський електротехнічний завод "Трансзв'язок" на суму 30663,50 грн., в тому числі 21109 грн. за основним платежем та 10554,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.12).
За результатом адміністративного оскарження рішенням Головного управління Міндоходів у Харківській області від 17.06.2014 року № 3917/10/20-40-10-04-17 податкові повідомлення - рішення Основ'янської ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 20.05.2014 року №0000562201, №0000572201 залишено без змін (а.с.14-16).
На підставі висновків акту перевірки та рішення ГУ Міндоходів у Харківській області, Основ'янською ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області додатково винесено податкове повідомлення - рішення від 19.06.2014 №0000802201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток ПрАТ "Харківський електротехнічний завод "Трансзв'язок" на суму 3165 грн., в тому числі 2110 грн. за основним платежем та 1055 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.13).
Рішенням Державної фінансової служби України від 31.07.2014 року № 675/6/99-99-10-01-15 скарга ПрАТ "Харківський електротехнічний завод "Трансзв'язок" залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення Основ'янської ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 20.05.2014 року №0000562201, №0000572201 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги (податкове повідомлення - рішення від 19.06.2014 №0000802201) без змін (а.с. 17-18).
Задовольняючи позов ПрАТ "Харківський електротехнічний завод "Трансзв'язок", суд першої інстанції виходив з того, що досліджені первинні документи свідчать у своїй сукупності на користь правомірності формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за наслідком угод, укладених з ТОВ "Укртехнопромпоставка" за перевіряємий період.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПК України) встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Згідно п.201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Вимоги щодо оформлення податкової накладної передбачено п.201.1 ст. 201 ПК України.
За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п.138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;
інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;
крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно п.138.4 ст. 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Також, п.п.139.1.9 встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Таким чином, обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та включення до складу валових витра є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також наявністю документів первинного обліку (зокрема, податкових накладних), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ "Харківський електротехнічний завод "Трансзв'язок" (покупець) та ТОВ "Укртехнопромпоставка" (постачальник) укладено декілька договорів поставки, а саме:
- від 19.11.2012 року №63 (а.с.54-55);
- від 11.12.2012 року №64 (а.с.56-57);
- від 12.12.2012 року №65 (а.с.58-59).
Згідно п.1.1 договорів поставки передбачено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та сплатити за ТМЦ - плати для блоку прийому. Також пунктом 4.1 зазначених договорів передбачено, що оплата здійснюється покупцем прямим банківським переказом грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
На виконання умов договорів ПАТ "Харківський електротехнічний завод "Трансзв'язок" прийняло товар - плати блока приймального П15/8 с термостійкими конденсаторами тощо, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 66-68), а ТОВ "Укртехнопромпоставка" виписало податкові накладні (а.с.63-65), що підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаними договорами ТМЦ.
Також реальність постачання ТМЦ, їх сплати, використання позивачем у власній господарській діяльності, підтверджується наданими первинними документами, а саме: актами приймання-передачі ТМЦ від 12.12.2012р. (а.с.109-111), специфікаціями до договорів (а.с.55 з зворотної сторони, 57 з зворотної сторони, 59 з зворотної сторони), товарно-транспортними накладними від 12.12.2014 року (а.с.112-114), витягом з журналу реєстрації довіреностей за грудень 2012р. (а.с.106-108), приймально-здавальними накладними (а.с.103-104), платіжними дорученнями (а.с.60-62, 69-71).
Оприбуткування наданих робіт та послуг в бухгалтерському обліку позивача підтверджується відомості аналітичного обліку по рахунку 631 за період з 01.12.2012 року по 31.01.2013 року (а.с.140-148).
Придбані ТМЦ використовуються позивачем для виробництва блоків приймальних, що підтверджується проектно-технічною документацією (а.с.115-139).
В подальшому вироблені позивачем з використанням у виробництві придбаних у ТОВ "Укртехнопромпоставка", комплекти обладнання зв'язку - блоки приймання були реалізовані АТ "Завод ім. С.М. Кірова" (Казахстан), що підтверджується контрактом поставки, специфікацією, товарно-транспортною накладною (а.с.72-78).
Надані позивачем на підтвердження правомірності формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат первинні документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16 липня 1999 року N 996-XIV, а також Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88.
Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими посилання відповідача у апеляційній скарзі на акт від 06.02.2014 року №5/20-33-22-01-14 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Укртехнопромпоставка" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку період з 22.01.2011 року по 06.02.2014 року, яким, на його думку, підтверджується протиправний характер дій позивача в частині формування податкового кредиту та валових витрат у періоді, що перевірявся, по взаємовідносинам із зазначеним контрагентом.
Проте дані проведених звірок контрагента позивача податковими органами не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум ПДВ до податкового кредиту чи віднесення понесених витрат до складу валових. Доказами порушення правил формування податкового кредиту та обчислення податку на прибуток можуть слугувати лише досліджені первинні бухгалтерські документи ПрАТ "Харківський електротехнічний завод "Трансзв'язок".
Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо стосовно контрагента позивача виникли сумніви з приводу правомірного характеру діяльності, оформлення документів бухгалтерського обліку та звітності без мети реального провадження господарських операцій, відповідальність та відповідні негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту та обчислення податку на прибуток позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження.
Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області - залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2014р. по справі № 820/16017/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.
Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А.
Повний текст ухвали виготовлений 06.02.2015 р.
Помічник судді Цюпак О.П.