03 лютого 2015 р.Справа № 541/2787/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Федоренко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області на постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19.12.2014р. по справі № 541/2787/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області
про визнання дій неправомірними і покладення зобов'язання про перерахунок пенсії,
28.10.2014 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області (далі-відповідач) про визнання дій неправомірними і покладення зобов'язання про перерахунок пенсії в якому просив:
1. Визнати дії Управління Пенсійного фонду в м. Миргороді та Миргородському районі Головного управління в Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1, починаючи з 28.04.2014 року в перерахунку та виплати державної та додаткової пенсії в розмірах, встановленої статтями 50, 54 ч. 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - протиправними.
2. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду в м. Миргороді та Миргородському районі Головного управління Полтавської області провести ОСОБА_1, починаючи з 28.04.2014 року в нарахування та виплату державної та додаткової пенсії в розмірах, встановленої статтями 50, 54 ч. 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат та змін в законодавстві.
Зобов'язати Управління Управління Пенсійного фонду в м. Миргороді та Миргородському районі Головного управління Полтавської області подати звіт до суд першої інстанції про виконання судового рішення на протязі одного місяця з дня набрання законної сили постанови суду.
19.12.2014 року постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області щодо перерахунку ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії по інвалідності відповідно до вимог ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року включно.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області здійснити перерахунок щомісячної державної пенсії по інвалідності 2 групи ОСОБА_1 з 01 січня по 02 серпня 2014 року включно в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до вимог ч. 4 ст. 54, 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених сум.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області здійснити перерахунок щомісячної додаткової державної пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, по інвалідності 2-ї групи ОСОБА_1 з 01 січня по 02 серпня 2014
року включно в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. ст. 50, 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: судом першої інстанції не враховано, що відповідач при обчисленні пенсії діяв на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі- Закон України № 796-ХІІ), постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Заявник також посилається на норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" в редакції зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік".
Позивач постанову суду першої інстанції не оскаржив.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області , має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а. с. 12), є інвалідом другої групи з 26.04.2012 року і безстроково відповідно до копії довідки сер. МСЕ 7-66 ТЕ №0058219 (а.с. 10) та отримує державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України № 796-ХІІ.
Задовольняючи позовні вимоги за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року , суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання державної пенсії в розмірі передбаченому ч.4 ст. 54 та додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України 796-ХІІ, а відповідач у вказаний період неправомірно відмовив у проведенні перерахунку даних пенсій.
Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі №796-ХІІ.
Статтею 49 Закону України №796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до п. 4 ст. 54 Закону України № 796-ХІІ в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по другій групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України №796-ХІІ особам, віднесеним до першої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам другої групи 75% мінімальної пенсії за віком.
При обчисленні державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, розмір мінімальної пенсії за віком розраховується виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". А саме відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону, розмір мінімальної пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України та щороку затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України № 796-ХІІ у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій.
Позивачу призначена та виплачується державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру основної пенсії у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Проте, відповідно до приписів Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розмір державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначається виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком. А згідно ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст.ст.50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не положення постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дії відповідача щодо відмови в здійсненні позивачу перерахунку та не виплати пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі, визначеному Законом № 796-ХІІ, призвели до порушення прав позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.
Проте, судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 28.10.2014 року, в якому просив задовольнити його позовні вимоги з 28.04.2014 року.
Як вбачається з позовної заяви, не були заявлені вимоги про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії за період з 01.01.2014 року по 27.04.2014 року.
Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу. Позивач за вказаний період не просив захистити його права. З огляду на вищезазначене, судове рішення в цій частині є неправомірним і підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за період з 01.01.2014 року по 27.04.2014 року ухвалено з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.
Зважаючи на вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись п. 9 ст. 155, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області задовольнити частково.
Постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19.12.2014 року по справі № 541/2787/14-а скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії в розмірах, встановленої статтями 50, 54 ч. 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат та змін в законодавстві за період з 01.01.2014 року по 27.04.2014 року.
В іншій частині постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19.12.2014 року по справі № 541/2787/14-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.
Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А.
Повний текст ухвали виготовлений 06.02.2015 р.
Помічник судді Цюпак О.П.