іменем україни
4 лютого 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Гулька Б.І., Закропивного О.В.,
Лесько А.О., Хопти С.Ф.,
розглянувши в судовому засіданні справу за поданням старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Сатиренко Ірини Олександрівни про заміну сторони виконавчого провадження за касаційною скаргою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року,
У серпні 2014 року старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві звернувся до суду із вказаним поданням, посилаючись на те, що на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 16 квітня 2010 року про визнання мирової угоди районним судом 18 червня 2010 року видано виконавчий лист № 2-2910/2010 про стягнення з Української асоціації продовольчого машинобудування (Асоціація «Прома») на користь ОСОБА_4 заробітної плати у розмірі 16 770 грн 10 коп., а 6 грудня 2012 року ухвалою цього ж суду звернуто стягнення на майно указаної асоціації на зазначену суму заборгованості. При цьому суд зазначив, що ці кошти мали бути отримані Асоціацією від Державного агентства України з питань управління державними корпоративними правами та майном. 12 вересня 2014 року внесено запис про державну реєстрацію припинення Державного агентства України з питань управління державними корпоративними правами та майном. Відповідно до указу Президента України від 19 липня 2013 року Міністерство промислової політики є правонаступником зазначеного Державного агентства. При цьому 23 березня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 94, якою реорганізував Міністерство аграрної політики України шляхом приєднання до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
Ураховуючи викладене, старший державний виконавець просив суд про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року, подання старшого державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві Сатиренко І.О. задоволено. Замінено сторону у виконавчому провадженні по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого Голосіївським районним судом м. Києва № 2-2910/10 від 18 червня 2010 року, з Української асоціації продовольчого машинобудування (Асоціація «Прома») на Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
У касаційній скарзі Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні подання старшого державного виконавця відмовити.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною 1 ст. 37 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Отже, законодавець визначає нову особу, як правонаступника, на підставі прав та зобов'язань набутих від первісної особи на підставі здійсненого правочину, відступлених прав тощо.
Задовольняючи подання старшого державного виконавця, суд першої інстанції виходив із того, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України є правонаступником Української асоціації продовольчого машинобудування (Асоціація «Прома»), тому до нього перейшли обов'язки по виконанню рішення суду.
Апеляційний суд погодився з таким висновком районного суду, зазначивши також, що державний виконавець довів, що до нового боржника перейшли всі права та обов'язки попереднього боржника.
Проте повністю погодитись з такими висновком апеляційного суду не можна.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Судом установлено, що на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 16 квітня 2010 року про визнання мирової угоди районним судом 18 червня 2010 року видано виконавчий лист № 2-2910/2010 про стягнення з Української асоціації продовольчого машинобудування (Асоціація «Прома») на користь ОСОБА_4 заробітної плати у розмірі 16 770 грн 10 коп., а 6 грудня 2012 року ухвалою цього ж суду звернуто стягнення на майно указаної асоціації на зазначену суму заборгованості.
У поданні до суду старший державний виконавець зазначив, що у процесі виконання ухвали про затвердження мирової угоди було встановлено припинення первісного боржника, а його права та обов'язки перейшли до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
Обґрунтовуючи заперечення проти подання, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України зазначило, що Міністерство промислової політики України знаходиться у стані припинення, передавальний акт не підписаний ліквідаційною комісією та не затверджений Кабінетом Міністрів України, документи про зобов'язання перед ОСОБА_4 також не передані, а тому воно не є правонаступником прав та обов'язків Української асоціації продовольчого машинобудування (Асоціація «Прома»), як і Міністерства промислової політики України. Також посилалось на те, що указана асоціація зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців 14 вересня 1992 року та не перебуває у процесі реорганізації або ліквідації. Ні Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, ні Міністерство промислової політики України не є ні засновником, ні правонаступником указаної асоціації.
Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язково тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
У порушення вимог ст. ст. 212-214, 378 ЦПК України апеляційний суд зазначених вимог закону не врахував, не перевірив доводів сторін та не з'ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявленого подання.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд касаційної інстанції скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, якщо було порушено порядок, встановлений для його вирішення.
Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Д. Луспеник
Судді: Б.І. Гулько
О.В. Закропивний
А.О. Лесько
С.Ф. Хопта