04 лютого 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Коротуна В.М., Дем'яносова М.В., Штелик С.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення страхового відшкодування, за касаційною скаргою ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 02 грудня 2014 року,
У січні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Страхова компанія «Провідна» про стягнення страхового відшкодування, обґрунтовуючи вимоги тим, що 17 вересня 2012 року між ОСОБА_4 та ПАТ «Страхова компанія «Провідна» було укладено договір № 05/0656084/1046/12 добровільного страхування транспортного засобу - автомобіля «HYUNDAI Sonata», реєстраційний номер НОМЕР_1, за програмою страхування «варіант А (повне КАСКО)».
02 травня 2013 року стався страховий випадок, застрахований автомобіль було викрадено, порушено кримінальне провадження.
Вказуючи, що ПАТ «Страхова компанія «Провідна» зобов'язань за договором страхування не виконало, позивач просив стягнути на свою користь з ПАТ «Страхова компанія «Провідна» 120 341 грн. страхового відшкодування.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 02 грудня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, просить скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, докази та обставини, на які посилається заявник, були предметом дослідження судами і при їх дослідженні та встановленні судами дотримані норми процесуального та матеріального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені, дійшли вірного висновку щодо недоведеності позовних вимог.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.
Керуючись ч.2 ст. 332, ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 02 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
В.М. Коротун М.В. Дем'яносов С.П. Штелик