4 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Червинської М.Є.,
суддів: Леванчука А.О., Мазур Л.М.,
Писаної Т.О., Юровської Г.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 6 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 листопада 2014 року,
У червні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 12 900 грн. 03 коп., а також судових витрат.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 25 жовтня 2008 року між ОСОБА_5 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір про надання кредиту в сумі 1 755 грн. 25 коп. у виді встановлювального кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Станом на 4 червня 2014 року заборгованість відповідача по кредиту складається з пені та штрафів і становить 12 900 грн. На підставі викладеного ПАТ КБ «ПриватБанк» просив позов задовольнити і стягнути з відповідача на свою користь вищезазначену суму заборгованості.
Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22 липня 2014 року проведено заміну відповідача по справі ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року на її правонаступників ОСОБА_4 і ОСОБА_3
Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 6 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 листопада 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із відсутності у відповідачів обов'язку задовольнити вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк про стягнення суми боргу за кредитним договором, оскільки заявлені суми банком не було присуджено судом кредиторові до сплати за життя позичальника.
Проте з такими висновками судів погодитись не можна.
Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Судами встановлено, що 25 жовтня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір про надання строкового кредиту на суму 1 755 грн. 25 коп., який складався із заяви позичальника від 25 жовтня 2008 року та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт).
За умовами зазначеного кредитного договору позичальник отримала грошові кошти в сумі 1 755 грн. 26 коп. на строк 12 місяців з 25 жовтня 2008 року по 25 жовтня 2009 року включно за умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 1,0% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 4 грн. 39 коп. Позичальник у свою чергу зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки, винагороди, комісії в обумовлені в Заяві та Умовах строки.
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Судом до участі у справі залучені спадкоємці боржника.
Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості позичальника ОСОБА_5, станом на 4 червня 2014 року сума заборгованості за кредитним договором становить: 11 809 грн. 55 коп. заборгованості з пені за користування кредитом, штрафи - 500 грн. (фіксована частина), 590 грн. 48 коп. (процентна складова). Всього на загальну суму 12 900 грн. 03 коп.
Згідно з повідомлення Рогатинської районної державної нотаріальної контори від 15 липня 2014 року після смерті ОСОБА_5 заведена спадкова справа на підставі поданих заяв про прийняття спадщини донькою померлої - ОСОБА_4 та сином померлої - ОСОБА_3
Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини0 від фізичної особи, яка померла (спадкодавця0, до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов'язанням.
Як роз'яснено у п. 32 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року (із подальшими змінами) «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», з урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.
Тобто, спадкоємці зобов'язані погасити перед кредитором суми, які виникли у позичальника за життя.
Так, з розрахунку кредитної заборгованості ОСОБА_5, наданого до суду банком (а.с. 5-6), вбачається, що заборгованість у останньої за кредитним договором виникла з 25 грудня 2008 року та розрахована банком до 4 червня 2014 року.
Таким чином, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у стягненні боргу спадкодавця із спадкоємців позичальника за період з 25 грудня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року (борг, який утворився за життя спадкодавця, а саме сума кредиту, отриманого у борг, відсотки та пеня, які нараховані до смерті), тобто який утворився за життя ОСОБА_5, неможливо вважати обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам закону.
Ухвалюючи рішення, суди у порушення вимог ст. ст. 212-214, 315 ЦПК України на зазначене вище уваги не звернули, не визначилися з правовідносинами, що виникли між сторонами після смерті ОСОБА_5 Також суди попередніх інстанції у порушення норм процесуального права не з'ясували дійсного обсягу та вартості отриманого відповідачами у спадщину майна, а відтак суди позбавлені були можливості зробити висновок щодо обсягу відповідальності спадкоємців.
За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатись законними й обґрунтованими, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 6 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 листопада 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.Є. Червинська
Судді:А.О. Леванчук
Л.М. Мазур
Т.О. Писана
Г.В. Юровська