04 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Умнової О.В., Савченко В.О., Фаловської І.М., Гримич М.К., Висоцької В.С., Кафідової О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи до ОСОБА_7, третя особа: Грабарівський психоневрологічний будинок - інтернат, про відшкодування матеріальної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Лубенського міськрайонного суду від 30 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 10 вересня 2014 року,
У грудні 2013 року Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив суд стягнути з ОСОБА_7 на користь Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи заподіяну шкоду у розмірі 12 764 грн. Позовні вимоги мотивував тим, що внаслідок невиконання відповідачкою своїх трудових обов'язків, відмови від огляду недієздатних підопічних Грабарівського психоневрологічного будинку-інтернату, що потягло сплату за рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 01 квітня 2013 року, яке змінено рішенням апеляційного суду Полтавської області від 30 травня 2013 року, недієздатним ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 грошових коштів на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, Полтавському обласному центру медико-соціальної експертизи завдано шкоду, що підлягає відшкодуванню в повному обсязі відповідачем.
Рішенням Лубенського міськрайонного суду від 30 квітня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 10 вересня 2014 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи 2 218 грн 48 коп. завданих збитків у межах середнього місячного заробітку, 229 грн 40 коп. судового збору, а всього 2 447 грн 88 коп.
У касаційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суди попередніх інстанцій, на підставі доказів поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки між невиконанням ОСОБА_7 своїх трудових обов'язків та завданою шкодою наявний причинно-наслідковий зв'язок, що встановлено судовими рішеннями, а тому у відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦПК України вказані обставини доказуванню не підлягає.
Із матеріалів справи встановлено, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Судами попередніх інстанцій повно встановлені фактичні обставини справи на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів та вірно застосовані норми матеріального права до спірних правовідносин.
Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про її відхилення та залишення без змін рішення Лубенського міськрайонного суду від 30 квітня 2014 року та ухвали апеляційного суду Полтавської області від 10 вересня 2014 року, оскільки вони є законними та обґрунтованими.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Лубенського міськрайонного суду від 30 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 10 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М.К. Гримич В.С. Висоцька О.В. Кафідова