04 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Умнової О.В., Савченко В.О., Фаловської І.М., Гримич М.К., Висоцької В.С., Кафідової О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_9, треті особи: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, залучений в якості правонаступника ОСОБА_13, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_14, Саксаганський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, про повернення стягнутого за виконавчим написом нотаріуса, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Саксаганського районного суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2014 року,
У січні 2013 року ОСОБА_7 звернувся до суду з указаним позовом до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») ОСОБА_9, у якому просив суд визнати виконавчий напис № 673, який був вчинений 11 березня 2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_14 таким, що не підлягає виконанню та повернути йому все стягнуте за цим виконавчим написом. Позовні вимоги мотивував тим, що 11 березня 2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_14, вчинений виконавчий напис про звернення стягнення на належне йому нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яким було забезпечено виконання кредитних зобов'язань за генеральною кредитною угодою, укладеною 30 січня 2007 року між ОСОБА_11 та банком. Вважав, що даний напис був вчинений з порушенням діючого законодавства, оскільки нотаріус не врахував, що ОСОБА_15 не отримував письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором, помилково вказав його адресу у виконавчому написі, напис не містить вказівки щодо мінімальної ціни продажу спірної квартири, крім того нотаріусом не з'ясовано чи є стягнення безспірним.
Рішенням Саксаганського районного суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суди попередніх інстанцій, на підставі доказів поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не доведено порушення відповідачами норм чинного законодавства при вчиненні виконавчого напису, у зв'язку з чим правові підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню відсутні.
Із матеріалів справи встановлено, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Судами попередніх інстанцій повно встановлені фактичні обставини справи на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів та вірно застосовані норми матеріального права до спірних правовідносин.
Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про її відхилення та залишення без змін рішення Саксаганського районного суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2014 року, оскільки вони є законними та обґрунтованими.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Саксаганського районного суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М.К. Гримич В.С. Висоцька О.В. Кафідова