"03" лютого 2015 р. Справа № 21/19/10
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.
при секретарі Катренко І.С.
за участю представників:
заявника скарги - не з'явився,
боржника - не з'явився,
ліквідатора - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод", смт. Велика Лепетиха Херсонської області (вх. №293 З/2) на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.12.2014 р., винесену за результатами розгляду скарги ліквідатора ПП ОСОБА_1 на дії ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області у справі № 21/19/10
за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Херсон
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області
про визнання банкрутом,
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.12.2014 р. у справі №21/19/10 (суддя Черкаський В.І.) скаргу ліквідатора боржника ФОП ОСОБА_1 арбітражного керуючого Молоша О.І. на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області (далі - ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області) задоволено. Визнано дії ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області з винесення постанови від 03.12.2013 р. про закриття виконавчого провадження з виконання наказу №21/19/10 від 29.04.2013 р. неправомірними.
Зобов'язано:
ліквідатора вжити заходи із завершення ліквідаційної процедури, надати звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс, документи, що підтверджують проведення ліквідаційної процедури у строк до 01.03.2015 р.;
відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області надати докази розгляду окремої ухвали суду від 05.11.2014 р. №21/19/10.
Кредитор - Приватне акціонерне товариство "Великолепетиський маслозавод" (далі - ПАТ "Великолепетиський маслозавод"), не погодився з зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.12.2014 р. у справі №21/19/10 в частині задоволення скарги ліквідатора ФОП ОСОБА_1 Молоша О.І. на дії ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області та визнання дій відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області з винесення постанови від 03.12.2013 р. про закриття виконавчого провадження з виконання наказу №21/19/10 від 29.04.2013 р., прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вказаної скарги.
В апеляційній скарзі заявник, зокрема, зазначає, що місцевим господарським судом не була досліджена поважність пропуску заявником строків оскарження постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 03.12.2013 р.
Крім того, скаржник вважає, що суд не врахував тієї обставини, що рухоме майно, зазначене в наказі господарського суду Запорізької області від 29.04.2013 р. №21/19/10, належить ФОП ОСОБА_1, за актом приймання - передачі ПАТ "Великолепетиський маслозавод" не передавалось, угода на зберігання цього майна не укладалась. В ході інвентаризації майна, проведеній товариством 11.04.2012 р., було встановлено, що обладнання, розташоване на території заводу, розукомплектовано, не придатне для використання, ідентифікувати це майно та встановити його власника неможливо.
Також заявник скарги зазначає, що під час здійснення виконавчих дій державним виконавцем за допомогою залученого ним спеціаліста було ідентифіковано рухоме майно та виконано вимоги суду щодо вилучення та передачі стягувачеві майна, яке знаходилось на території заводу. Частина майна, що була власністю ФОП ОСОБА_1, на території заводу не виявлена, про що було складено акт та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
При цьому, на думку скаржника, державний виконавець, враховуючи надані ПАТ "Великолепетиський маслозавод" документи, зокрема, баланс, акт інвентаризації майна від 11.04.2012 р, виходив з того, що маслозавод не є набувачем цього майна, як не є і зберігачем майна, а є лише юридичною особою, на території якої залишено якесь майно.
Отже, все рухоме майно, що знаходилось на території заводу, і було передано державним виконавцем власнику в особі ліквідатора Молоша О. І., тобто, наказ виконано в повному обсязі. Представник заводу у виконавчих діях участі не приймав, так як не був запрошений.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. апеляційну скаргу ПАТ "Великолепетиський маслозавод" прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 03.02.2015 р.; запропоновано:
заявнику апеляційної скарги надати до апеляційного суду докази направлення копії апеляційної скарги боржнику, відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області, письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі;
іншим кредиторам, ліквідатору, ВПВР Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області, боржнику - відзиви на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження своїх заперечень.
Попереджено учасників у справі про банкрутство, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В додаткових письмових поясненнях до апеляційної скарги, надісланих 02.02.2015 р., заявник, зокрема, зазначив наступне.
В ході проведення виконавчих дій на виконання наказу господарського суду Запорізької області від 29.04.2013 р. №21/19/10 щодо вилучення майна державним виконавцем за участю представників маслозаводу було ідентифіковано п'ять одиниць обладнання, а саме: ванна довгострокової па стерилізації Г6ОПБ-1000М- 1 шт.; місткість для по стерилізації сливок ВН 600- 1 шт., резервуар для молока В2-ОМВ-6,3 - 1 шт.; резервуар для молока В2-омв-6,3 - 1 шт.; вагон-рефрижератор - 1 шт.
Решту майна ідентифікувати було неможливо. Не було виявлено аміачний компресор Ф411 - 1 шт.
В подальшому вказане виконавче провадження було передано на виконання ВПВР УДВС Головного управління юстиції у Херсонській області.
Виконавчі дії державного виконавця ВПВР УДВС щодо вилучення та передачі ФОП ОСОБА_1 майна, вказаного в наказі господарського суду Запорізької області від 29.04.2013 р №21/19/10, проводились без повідомлення представників ПАТ "Великолепетиський маслозавод".
Для ідентифікації майна було залучено спеціаліста, але письмовий висновок останнього щодо ідентифікації майна в матеріалах виконавчого провадження відсутній.
Актом державного виконавця від 09.10.2013 р. встановлена відсутність майна: ванна довгострокової пастеризації ВДП-300 - 3 шт., насос плунжерний Р-3 ОУЧ-2- 1 шт.; місткість для нормалізації сливок ВН600 - 2 шт.; пастеризатор А-1-ОТЛ-5 - 2 шт.; сепаратор для високожирних сливок Ж5 ОС 2Д 500 - 1 шт.; резервуар для молока В2-ОМВ-2,5 - 2 шт.; резервуар для молока В2-ОМГ-4 - 1 шт.
Крім того, скаржник стверджує, що попереднім ліквідатором ФОП ОСОБА_1 Стахевич Т. В. згідно з договором купівлі-продажу від 20.07.2010 р. було продано сепаратор для високожирних сливок Ж5 ОС 2Д 500 - 1 шт., а згідно з актом опису й арешту майна від 11.12.2007 р., якій складено державним виконавцем, було відсутнє майно: резервуар для молока В2-ОМВ-2,5 - 1 шт.; резервуар для молока В2-ОМГ-10 - 1 шт.
Акт про неможливість виконання рішення згідно зі ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження" державним виконавцем не складався, так як ПАТ "Великолепетиський маслозавод" не є боржником ФОП ОСОБА_1 та зберігачем його майна.
Також заявник скарги на виконання вимог ухвали суду від 20.01.2015 р. надав докази направлення копій апеляційної скарги боржнику та відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області.
Учасники у справі про банкрутство в судове засідання 03.02.2015 р. своїх представників не направили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, відзивів на апеляційну скаргу не надали.
Заявник апеляційної скарги - ПАТ "Великолепетиський маслозавод", надіслав клопотання про розгляд справи без участі його представника на підстві наявних у справі документів та поданих ним додаткових письмових пояснень до апеляційної скарги.
Враховуючи належне повідомлення учасників у справі про банкрутство про час та місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових рекомендованих відправлень, які повернулись до суду з відмітками про вручення копій ухвали апеляційного суду про розгляд справи, а також те, що явка предстанвиків учасників провадження не була визнана обов'язковою, зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду відповідно до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, а також відсутність клопотання сторін про продовження строку вирішення спору в порядку ст. 69 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання заявника скарги та розглянути справу за відсутності представників учасників у дані й справі про банкрутство за наявними у матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та додаткових поясненнях до неї доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.01.2010 р. порушено провадження у справі №21/19/10 за заявою приватного підприємця ОСОБА_2, м. Херсон, до приватного підприємця ОСОБА_1, с. Велика Знам'янка Камянсько-Дніпровського району Зпорізької області, про визнання банкрутом.
Постановою господарського суду Запорізької області від 26.01.2010 р. приватного підприємця ОСОБА_1 визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Стахевич Тетяну Вікторівну. Встановлено термін ліквідаційної процедури - шість місяців.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.05.2011 р. звіт ліквідатора (вх. 09-06/19195 від 28.07.2010) та звіт ліквідатора за травень 2011 р. прийнято до відома. Припинено повноваження ліквідатора банкрута Стахевич Тетяни Вікторівни. Призначено ліквідатором приватного підприємця ОСОБА_1 арбітражного керуючого Довганчука Сергія Миколайовича. Продовжено строк ліквідаційної процедури на шість місяців до 30.11.2011 р.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2011 р. ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.05.2011 р. у справі № 21/19/10 скасовано, зокрема, в частині призначення ліквідатора арбітражного керуючого Довганчука С.М., призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Кукурудзу О.М.
Постановою Вищого господарського суду України у справі № 21/19/10 від 13.10.2011 р. постанову Донецького апеляційного господарського суду по справі від 11.07.2011 р. залишено без змін.
ВАТ "Великолепетиський маслозавод" звернулось до господарського суду Запорізької області у справі №21/19/10 з заявою про виключення з ліквідаційної маси нерухомого майна, власником якого вважає себе на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 06.12.04. виконкомом Великолепетиської сільської ради на підставі рішення № 166 від 24.11.04 р., та рухоме майно власником якого заявник вважає себе на підставі рішення господарського суду Херсонської області у справі №14/497- ПН-07 від 05.02.2008 р., яким визнано право власності за ВАТ "Великолепетиський маслозавод" на нерухоме майно, та зобов'язано ліквідатора боржника приватного підприємця ОСОБА_1 передати вказане майно заявнику.
Місцевим господарським судом встановлено, що рішенням господарського суду Херсонської області від 05.02.2008 р. у справі № 14/497-ПН-07 визнано право власності за ВАТ "Великолепетиський маслозавод" на рухоме майно, а саме: ванна для виготовлення сиру В20СВ-5 (1997 р.) - 2 шт.; ванна для дозрівання сливок ВСМГ-2000 - 2шт; ванна довгострокової пастеризації Г6 ОПБ-1000М - Зшт.; ванна довгострокової пастеризації АДП -300 - 7 шт.; прес для сирів Е8 ОПД-20 - 2 шт.; масловиготовлювач Я-ОМЕ - 1 шт.; насос плунжерний Р-3 ОУЧ-2 - 1 шт.; місткість для нормалізації сливок ВН600 - 3 шт.; пастеризатор П8 ОМФ-3 - 1 шт.; місткість для нормалізації сливок ВН600 - 3 шт., пастеризатор П8 ОМФ-3 - 1 шт., пастеризатор А- ЮТЛ-5 - 3 шт., сепаратор для високожирних сливок Ж5 ОС 2Д 500 -2 шт.; сепаратор сливковідділювач А1-ОМЦ-1- 1 шт., резервуар для молока В2-ОМВ-6,3 - 2 шт., резервуар для молока В2-ОМВ-2,5 - 2 шт.; резервуар для молока В2-ОМГ-10 - 2 шт.; резервуар для молока В2-ОМГ-4 - 1 шт.; резервуар для молока Я1-ОСВ-6,3 - 1 шт., аміачний компресор Ф411 - 1 шт.; вагон рефрижератор -1 шт.; вилучене вказане рухоме майно з належних ФОП ОСОБА_1 приміщень та прилеглої до них земельної ділянки шляхом складання акту приймання-передачі між останньою та ВАТ "Великолепетиський маслозавод", демонтажу вказаного майна і вивезення його у місце зберігання, визначене ВАТ "Великолепетиський маслозавод".
Ухвалою від 02.03.2009 р. у справі № 14/497-ПН-07 змінено спосіб виконання вищенаведеного рішення суду, а саме: стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь зазначеного товариства 886 091,50 грн. вартості майна, що підлягало вилученню.
При цьому, господарський суд Херсонської області виходив з того, що майно, яке підлягало вилученню у боржника, задіяне ФОП ОСОБА_1 у виробничому процесі з виготовлення твердих сирів, отже, демонтаж обладнання призведе до руйнування технологічного процесу, що потягне за собою негативні наслідки для Великолепетиського району Херсонської області.
Таким чином, рухоме майно перейшло у власність ФОП ОСОБА_1, яке остання продовжувала використовувати у виробничій діяльності, та знаходилось це майно на території за адресою: Херсонська обл., смт. В. Лепетиха, вул. Дімітрова, 50, яку на той час займала ФОП ОСОБА_1
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.08.2012 р. у справі №21/19/10 підтверджено, що вищезазначене рухоме майно належить ФОП ОСОБА_1 та входить до ліквідаційної маси.
Ухвалою місцевого господарського суду від 03.12.2012 р., зокрема, звіт ліквідатора прийнято до відома; клопотання голови комітету кредиторів - приватного підприємця ОСОБА_7 від 01.12.2012 р. задоволено, припинено повноваження ліквідатора банкрута Кукурудзи О.М., призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Молоша Олега Івановича; продовжено строк ліквідаційної процедури банкрута на три місяці - до 03.03.2013 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.04.2013 р. звіт ліквідатора станом на 22.03.2013 р. прийнято до відома, клопотання ліквідатора про продовження ліквідаційної процедури задоволено, продовжено строк ліквідаційної процедури до 29.07.2013 р., скаргу ліквідатора та ВАТ "ВТБ Банк" в особі Херсонської філії ВАТ "ВТБ Банк" на дії ПАТ "Великолепетиський маслозавод" задоволено. Вилучено у Приватного акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод" майно, що належить приватному підприємцю ОСОБА_1: 1. Ванна для виготовлення сиру В2 ОСВ-5 (1997 р.) - 2 шт.; 2. Ванна для дозрівання сливок ВСМГ-2000-2 шт.; 3. Ванна довгострокової пастеризації Г6 ОПБ-1000М - 3 шт.; 4. Ванна довгострокової пастеризації ВДП-300 - 7 шт.; 5. Прес для сирів Е8 ОПД-24 - 2 шт.; 6. Масловиготовлювач Я-5 ОМЕ - 1 шт.; 7. Насос плунжерний Р-З-ОУЧ-2 -1 шт.; 8. Місткість для нормалізації сливок ВН600 - 3 шт.; 9. Пастеризатор П8 ОМФ-3 - 1шт.; 10. Пастеризатор А-1-ОТЛ-5 - 3 шт.; 11. Сепаратор для високожирних сливок Ж5 ОС 2Д 500 - 2 шт.; 12. Сепаратор сливковідділювач Ж5 ОСТ - 3 - 2 шт.; 13. Сепаратор молокоочищувач А1- ОМЦ-10 - 1 шт.; 14. Резервуар для молока В2-ОМВ-6,3 - 2 шт.; 15. Резервуар для молока В2-ОМВ-2,5 - 2 шт.; 16. Резервуар для молока В2-ОМГ-10 - 2 шт.; 17. Резервуар для молока В2-ОМГ-4 - 1 шт.; 18. Резервуар для молока Я 1-ОСВ-6,3 - 1 шт.; 19. Аміачний компресор Ф411 - 1шт.; 20. Вагон - рефрижератор - 1 шт. шляхом його передачі ліквідатору банкрута - Молошу Олегу Івановичу (74900, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1). Видано наказ №21/19/10 від 29.04.2013 р.
15.05.2013 р. ліквідатор направив для виконання наказ від 29.04.2013 р. до ВДВС Великолепетиського РУЮ.
23.05.2013 р. головним державним виконавцем ВДВС Великолепетиського РУЮ Філімоненко В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, зобов'язано боржника самостійно виконати наказ №21/19/10 від 29.04.2013 р. у строк до 30.05.2013 р.
05.06.2013 р. ВДВС Великолепетиського РУЮ направлено ліквідатору лист № 5419/06-28/3, яким зобов'язано останнього з'явитися 12.06.2013 р. за місцем проведення виконавчих дій (Херсонська область, смт. Велика Лепетиха, вул. Дімітрова, буд. 50).
Місцевим господарським судом встановлено, що за актом державного виконавця ВДВС Великолепетиського РУЮ Філімоненко В.В. від 12.06.2013 р. здійснено передачу стягувачу наступних предметів: Ванна довгострокової пастеризації Г6 ОПБ-1000М - 1 піт.; Місткість для нормалізації сливок ВН600 - 1 шт.; Резервуар для молока В2-ОМВ-6,3 - 2 шт.; Вагон -рефрижератор - 1 шт. При проведенні виконавчих дій з виконання наказу №21/19/10 від 29.04.2013 р. встановлено відсутність аміачного компресора Ф411 - 1шт.
У зв'язку з проблемами ідентифікації майна, зазначеного у наказі №21/19/10 від 29.04.2013 р., державним виконавцем ВДВС Великолепетиського РУЮ 06.08.2013 р. винесено постанову про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні.
У відповідності до ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження з примусового виконання наказу № 21/19/10 від 29.04.2013 р. передано до відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Херсонській області.
Державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області Пасіковим О.М. винесено постанову від 05.09.2013 р. про прийняття до виконання виконавчого провадження.
Господарським судом Запорізької області встановлено, що державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області Пасіковим О.М. за актом від 09.10.2013 р. проведено передачу стягувачу наступних предметів: Ванна для виготовлення сиру В2 ОСВ-5 (1997 р.) - 2 шт.; Ванна для дозрівання сливок ВСМГ-2000-2 шт.; Ванна довгострокової пастеризації Г6 ОПБ-1000М - 2 шт.; Ванна довгострокової пастеризації ВДП-300 - 4 шт.; Прес для сирів Е8 ОПД-24 - 2 шт.; Масловиготовлювач Я-5 ОМЕ - 1 шт.;-Пастеризатор П8 ОМФ-3 - 1шт.; Пастеризатор А-1-ОТЛ-5 - 1 шт.; Сепаратор для високожирнйх сливок Ж5 ОС 2Д 500 - 1 шт.; Сепаратор сливковідділювач Ж5 ОСТ - 3 - 2 шт.; Сепаратор молокоочищувач А1- ОМЦ-10 - 1 шт.; Резервуар для молока В2-ОМВ-6,3 - 1 шт.; Резервуар для молока В2-ОМГ-10 - 2 шт.; Резервуар для молока Я 1-ОСВ-6,3 - 1шт.
Крім того, в ході передачі майна було встановлено відсутність майна, необхідного для передачі стягувачу, а саме:
- ванна довгострокової пастеризації ВДП 300-3 шт.;
- насос плунжерний Р-З-ОУЧ-2 -1 шт.;
- місткість для нормалізації сливок ВН600 - 2 шт.;
- пастеризатор А-1-ОТЛ-5 - 2 шт.;
- сепаратор для високожирнйх сливок Ж5 ОС 2Д 500 -1 шт.;
- резервуар для молока В2-ОМВ-2,5 - 2 шт.;
- резервуар для молока В2-ОМГ-4 - 1 шт., про що було складено акт від 09.10.2013 р.
Державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області Пасіковим О.М. винесено постанову від 03.12.2013 р. про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", тобто, у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі ухвали господарського суду Запорізької області згідно з виконавчим документом.
Також господарським судом першої інстанції встановлено, що інших виконавчих дій після 09.10.2013 р. ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області не проводило.
11.08.2014 р. ліквідатор боржника приватного підприємця ОСОБА_1 надіслав до місцевого господарського суду скаргу на дії державного виконавця (вх. №09-06/17259), в якій просив визнати дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області неправомірними та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області про закінчення виконавчого провадження від 03.12.2013 р. з примусового виконання наказу №21/19/10, виданого 29.04.2013 р. господарським судом Запорізької області.
В скарзі ліквідатор стверджує, що йому стало відомо про вищезазначену постанову державного виконавця від 03.12.2013 р. тільки 31.07.2014 р. під час розгляду в господарському суді Херсонської області справи за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 в особі ліквідатора Молоша О.І. до ПАТ "Великолепетиський маслозавод" про стягнення збитків.
Скарга обгрунтована тим, що зазначені в постанові відомості про фактичне виконання в повному обсязі не відповідають обставинам справи та є неправдивими.
05.11.2014 р. ліквідатор боржника ПП ОСОБА_1 надав додаткові пояснення до скарги на дії державного виконавця (вх. №24403), в яких зазначив, що наданий представником ПАТ "Великолепетиський маслозавод" витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області (копія) не може слугувати належним доказом відправлення копії постанови від 03.12.2013 р., оскільки в ньому відсутній запис про відправлення копії вказаної постанови саме боржнику та докази отримання ліквідатором постанови про закінчення виконавчого провадження. Також ліквідатор стверджує, що доказами отримання оскаржуваної ним постанови може бути повідомлення про вручення поштового відправлення.
10.12.2014 р. господарським судом Запорізької області винесено оскаржувану ухвалу, якою скаргу ліквідатора боржника ПП ОСОБА_1 арбітражного керуючого Молоша О.І. на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області задоволено. Визнано дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області з винесення постанови від 03.12.2013 р. про закриття виконавчого провадження з виконання наказу №21/19/10 від 29.04.2013 р. неправомірними.
Ухвала мотивована тим, що державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області Пасіковим О.М. не виконано у повному обсязі наказ №21/19/10, виданий 29.04.2013 р. господарським судом Запорізької області, а тому неправомірно винесено постанову ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області від 03.12.2013 р. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу №21/19/10 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Запорізької області та, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Пунктом 9.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК України судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання;
- при цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження".
Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Частиною 2 ст. 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.124 Конституції України, з якою кореспондуються (приписи ст.4-5 та 115 ГПК України), судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3).
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Виконання рішення господарського суду, згідно зі ст.116 ГПК України, провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Згідно з ч. 3 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Частиною 1 ст. 11 та ч.1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок,визначені виконавчим документом.
Отже, системний аналіз норм чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що оскільки державний виконавець як представник влади, зобов'язаний вживати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання судового рішення, то саме державна виконавча служба в судовому процесі повинна доводити правомірність своїх дій.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, в ході передачі майна державним виконавцем була встановлена відсутність частини майна, перелік якого зазначений у наказі №21/19/10 від 29.04.2013 р.
Проте, ні відділом примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Херсонській області, ні заявником апеляційної скарги, всупереч приписам ст.33 ГПК України, не надано доказів порушення ліквідатором боржника приватного підприємця ОСОБА_1 строку подання до місцевого господарського суду скарги на дії державного виконавця, оскільки у витязі з журналу реєстрації вихідної кореспонденції відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області відсутній запис про відправлення копії вказаної постанови саме боржнику, а є запис про надіслання постанови господарському суду, а також переконливих доказів правомірності дій державного виконавця, а відтак - і обґрунтованості тверджень заявника апеляційної скарги.
Виходячи з зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що у органу державної виконавчої служби були відсутні правові підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.
За вказаних обставин колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, у зв'язку з чим ухвала господарського суду Запорізької області від 10.12.2014 р. у справі №21/19/10 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод", смт. Велика Лепетиха Херсонської області - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101 п. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод", смт. Велика Лепетиха Херсонської області залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.12.2014 р. у справі №21/19/10 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 09.02.15
Головуючий суддя Гетьман Р.А.
Суддя Бородіна Л.І.
Суддя Лакіза В.В.