Справа: № 826/16792/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
05 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Літвіної Н.М.
Суддів Коротких А.Ю.
Хрімлі О.Г.
при секретарі Соловіцькій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Брокерського товариства з обмеженою відповідальністю « 8Н8» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Брокерського товариства з обмеженою відповідальністю « 8Н8» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в.о. начальника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Яременко Олега Вячеславовича, за участю третьої особи - головного державного інспектора відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю об'єктів та операцій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Білякової Марини Дмитрівни про визнання протиправними дій та бездіяльності,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в.о. начальника ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Яременко О.В., за участю третьої особи - головного державного інспектора Відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю об'єктів та операцій ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Білякової М.Д. про визнання протиправними дій та бездіяльності.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2014 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - Брокерське товариство з обмеженою відповідальністю « 8Н8», звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 10 грудня 2012 року працівником ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведена камеральна перевірка податкової звітності Брокерського ТОВ « 8Н8» з податку на прибуток за звітний податковий період 1 півріччя 2012 року, за результатами якої складений акт № 2700/15-113/32245271 від 10 грудня 2012 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем строків сплати узгоджених податкових зобов'язань, передбачених п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме:
- по строку сплати 19 серпня 2012 року фактично було сплачено 08 листопада 2012 року суму узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 99 668, 00 грн. (кількість днів затримки 81 день);
- по строку сплати 14 листопада 2012 року фактично було сплачено 19 листопада 2012 року суму узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 101 628, 68 грн. (кількість днів затримки 5 днів).
Також, на підставі п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 76.1 ст. 76 ПК України головним державним інспектором Відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю об'єктів та операцій ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Біляковою М.Д. проведено камеральну перевірку податкової звітності Брокерського ТОВ « 8Н8» з податку на прибуток за звітний податковий період - 2012 рік, за результатами якої складений акт № 1130/26-50-15-04-10 від 09 вересня 2014 року.
Не погоджуючись з висновками Головного державного інспектора відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю об'єктів та операцій ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Білякової М.Д., викладених в акті камеральної перевірки № 1130/26-50-15-04-10 від 09 вересня 2014 року, позивач звернувся до ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві з письмовими запереченнями від 13 вересня 2014 року до акту та проханням у п. 3 здійснення розгляду заперечень за участю Брокерського ТОВ « 8Н8».
ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та в.о.начальника ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Яременко О.В. листом № 11815/10/26-50-15-04-22 від 23 вересня 2014 року повідомили позивача про розгляд заперечення до акту перевірки, відповідно до якого висновки, викладені в акті № 1130/26-50-15-04-10 від 09 вересня 2014 року - залишені без змін.
В зв»язку з чим апелянт вважає протиправними дії та бездіяльності відповідачів щодо позбавлення його права на отримання повідомлення про час і місце розгляду заперечень з порушенням п. 86.7 ст. 86 ПК України, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В адміністративному суді можуть бути оскаржені лише ті рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (тобто правові акти), що призводять до виникнення юридичних наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків у певних осіб.
При цьому позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто, в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо відповідні дії не повинні вчинюватися таким суб'єктом стосовно цієї особи, виходячи з наданої йому компетенції.
Бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такою, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо певні дії повинні, але не вчиняються суб'єктом владних повноважень на реалізацію наданої йому компетенції.
При цьому оспорювані правові акти (рішення, дії або бездіяльність) повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне цій особі право, або шляхом безпідставного покладення на цю особу будь - якого обов'язку.
Отже, в порядку адміністративного судочинства можуть розглядатися спори щодо будь - яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень без обмежень, але відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови, що такі рішення, дії (бездіяльність) є юридично значимими для позивача, тобто порушують права та інтереси останнього шляхом обмежень у реалізації його прав чи покладення на нього необґрунтованих обов'язків.
Згідно до ст. 17 КАС України - предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.
В свою чергу, висновки, викладені в акті податкової перевірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.
Натомість висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків. Відповідно, акти перевірки не порушують права платників податків безвідносно до змісту таких актів, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову щодо протиправності акту перевірки, а так само дій щодо включення до акту перевірки будь-яких даних.
Згідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України - за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до п. 86.7. ст. 86 ПК України - у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.
Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.
Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
Діяльність із складання актів перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Тому як власне акт перевірки, так і дії посадових осіб контролюючого органу із складання цього акту не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім права на надання зауважень до акту перевірки. Водночас, таке право виникає на підставі пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України в зв'язку із самим фактом складення акту безвідносно до його конкретного змісту.
Враховуючи викладене, ані акт перевірки, ані дії посадових осіб із включення до такого акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків. З урахуванням цього, ані акт перевірки, ані дії, посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не можуть порушувати права платника податків.
Діяльність контролюючого органу із оформлення результатів перевірки, зокрема із складання акту перевірки та формування його змісту не може порушувати права та/або охоронювані законом інтереси особи в публічно-правових відносинах. В зв'язку з цим, у судів відсутні підстави для задоволення позовів платників податків, якщо змістом позовних вимог є визнання протиправними актів перевірки та/або дій контролюючого органу зі складання таких актів чи включення до їх змісту певних висновків.
Отже, дії відповідача щодо складання акту про проведення камеральної перевірки, не впливають на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків позивача, а також встановлених законом умов їх реалізації.
Таким чином, колегія суду приходить до висновку, що позовні вимоги Брокерського ТОВ « 8Н8» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню
Вказана позиція узгоджується з рішенням Вищого адміністративного суду України від 04 лютого 2014 року (Справа К/9991/50501/12).
Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Брокерського товариства з обмеженою відповідальністю « 8Н8» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Літвіна Н.М.
Судді Коротких А.Ю.
Хрімлі О.Г.
Повний текст ухвали виготовлений 10 лютого 2015 року.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Хрімлі О.Г.
Коротких А. Ю.