05.02.2015 Справа № 920/119/15
за позовом: Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування», м. Київ
до відповідача: Обласного комунального закладу «Сумський обласний клінічний психоневрологічний диспансер», м. Суми
про стягнення 7 952 грн. 89 коп.
Суддя Б.І. Лиховид
За участі представників сторін:
від позивача: не прибув
від відповідача: Юрченко О.О., довіреність № 01-11/10/125 від 23.01.2015р.
у судовому засіданні брала участь секретар с/з М.О. Ейсмонт
Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 7 952 грн. 89 коп. виплаченого страхового відшкодування, а також витрати по сплаті судового збору.
Представник позивача у дане судове засідання не прибув, проте надійшло клопотання від 28.01.2015р., в якому позивач надає для огляду суду оригінали документів, доданих до позовної заяви та просить суд здійснювати розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю.
Суд ознайомився з оригіналами документів, доданих до позовної заяви, перевірив їх тотожність наявним в матеріалах справи копіям.
Представник відповідача у даному судовому засіданні письмового відзиву на позовну заяву не подав, зазначив, що при вирішенні справи покладається на розсуд суду. Представник відповідача, на запитання суду щодо ознайомлення з оригіналами документів, надісланих позивачем, зазначив, що не вбачає у цьому потреби.
Розгляд справи здійснюється за наявними в матеріалах справи документами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, оцінивши надані докази, суд встановив:
30.11.2010р. між Публічним акціонерним товариством «ХДІ страхування» (страховик, позивач) та Обласним комунальним закладом «Сумський обласний психоневрологічний диспансер» (страхувальник, відповідач) був укладений договір № 040-002310-61 добровільного страхування наземного транспортного засобу, згідно умов якого страховик зобов'язався у випадку пошкодження застрахованого транспортного засобу «Dаеwоо Lаnоs», державний номер ВМ1465АЕ, 2006 року випуску, виплатити страхове відшкодування страхувальнику у розмірі фактичної матеріальної шкоди без нарахування франшизи. Додатком № 1 до вказаного договору сторони узгодили умови добровільного страхування наземного транспорту.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Договір № 040-002310-61 від 30.11.2010 року підписаний повноважними представниками сторін, скріплений печатками сторін та відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.
Як встановлено судом, 18.11.2011р. в м. Суми сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Dаеwоо Lаnоs», державний номер ВМ1465АЕ, під керуванням Бездітько Р. Л. та автомобіля «ГАЗ», державний номер 12587 ХК, під керуванням Пятикоп О. М. Відповідно до Постанови Краснопільського районного суду Сумської області від 12.12.2011р. вказана дорожньо-транспортна пригода сталась з вини Пятикоп Олексія Михайловича внаслідок порушення останнім Правил дорожнього руху України, у зв'яку з чим його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Dаеwоо Lаnоs», державний номер ВМ1465АЕ, під керуванням Бездітько Л. Р. отримав механічні пошкодження.
Відповідно до наявного в матеріалах справи висновку від 16.01.12р. вартість відновлювального ремонту, завданого власнику автомобіля «Dаеwоо Lаnоs», державний номер ВМ1465АЕ, склала 13 755 грн. 61коп.
22.11.2011 року відповідач звернувся до позивача із повідомленням № 5267 про подію, що може бути визнана страховою, а 26.01.2012 року із заявою про виплату страхового відшкодування.
На виконання своїх договірних зобов'язань, згідно із страховим актом № 128-040/12-61 від 21.03.12р., позивач перерахував відповідачу кошти на ремонт автомобіля «Dаеwоо Lаnоs», державний номер ВМ1465АЕ, у розмірі 12 789 грн. 35 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 4454 від 21.03.12р.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу на суму 12 279 грн. 35 коп. Рішенням господарського суду м. Києва від 18.09.14р. у справі № 910/10574/14 встановлено, що страхувальник (відповідач) також звернувся і до ВАТ «НАСК «Оранта» із заявою про виплату страхового відшкодування, внаслідок чого, ВАТ «НАСК «Оранта» сплатила відповідачу 8 919 грн. 15 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 52706 від 08.08.12р., у зв'язку із чим ПАТ «ХДІ страхування» було відмовлено у позові. У вказаному рішенні господарського суду м. Києва зазначено, що, відповідно до п. 8.4.13 договору добровільного страхування наземного транспорту № 040-002310-61 від 30.11.2010р. страховик має право вимагати від страхувальника повернення виплаченого страхового відшкодування (або відповідної його частини), у випадку, якщо буде з'ясовано обставини, які повністю або частково позбавляють страхувальника права на страхове відшкодування відповідно до умов договору, а отже, ПАТ "ХДІ страхування" має право звернутись до ОКЗ "Сумський обласний психоневрологічний диспансер" для повернення різниці сплаченої суми страхового відшкодування.
Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, відповідач двічі отримав суму страхового відшкодування від ПАТ «ХДІ страхування» у розмірі 12 789 грн. 35 коп. та від ВАТ «НАСК «Оранта» у розмірі 8 919 грн. 15 коп.
Згідно з п. 8.3.16 Умов добровільного страхування наземного транспорту, що є
додатком № 1 до договору від 30.11.10р., страхувальник зобов'язаний протягом 30 календарних днів повернути страховику виплачене страхове відшкодування (або відповідну його частину), у випадку, якщо буде з'ясовано (виявлено) обставини, які повністю або частково позбавляють страхувальника права на страхове відшкодування відповідно до умов договору, умов цього додатку до договору та чинного законодавства України.
У відповідності до п. 8.3.19 Умов добровільного страхування наземного транспорту страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про часткове або повне відшкодування збитку особою, що винна в його заподіянні, або особою, яка причетна до настання страхового випадку, якщо справа про подію має ознаки страхового випадку, не розглядалася в судовому порядку.
Відповідно до п. 8.4.13 Умов добровільного страхування наземного транспорту страховик (позивач) має право вимагати від страхувальника повернення виплаченого страхового відшкодування (або відповідної його частини), у випадку, якщо буде з'ясовано (виявлено) обставини, які повністю або частково позбавляють страхувальника права на страхове відшкодування відповідно до умов договору, додатку до договору та чинного законодавства України.
Зважаючи на те, що ВАТ «НАСК «Оранта» частково компенсувало позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 4 326 грн. коп., заборгованість відповідача перед позивачем на день розгляду справи становить 7 952 грн. 89 коп., яку позивач і просить стягнути з відповідача на свою користь.
Згідно ч. 16 ст. 9 ЗУ «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 16 ЗУ «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.
Частино 2 ст. 21 ЗУ «Про страхування» встановлено, що умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страхувальника.
Згідно ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про страхування», підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є, зокрема, отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні.
Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про страхування» до страховика у межах фактичної виплати, перейшло право вимоги, яке потерпілий страхувальник мав до особи, відповідальної за нанесення шкоди, тобто до відповідача.
Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
31.10.2014р. позивач листом № 960 звернувся до відповідача з претензією на суму 7 959 грн. 89 коп. Як зазначено у позовній заяві, у листопаді 2014 року в телефонному режимі головним бухгалтером підприємства відповідача було відмовлено у виплаті вказаної у претензії суми по причині відсутності коштів та не плануванні таких витрат на рік, а також запропоновано позивачу звернутись до суду.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Суд вважає, що позивачем подано достатньо доказів на підтвердження правомірності та законності своїх вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, правомірними, такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача, а позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Обласного комунального закладу «Сумський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» (40031, м. Суми, вул. Ковпака, 18, код 05483032) на користь Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 102, код 22868348) 7 952 грн. 89 коп. страхового відшкодування, 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 09.02.2015р.
СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД