Справа: № 705/314/14-а(2а/705/33/14) Головуючий у 1-й інстанції: Прокулевич В.С. Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
28 січня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Собківа Я.М.,
суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації Черкаської області на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання дій неправомірними та виплату державної допомоги,-
Позивач ОСОБА_2 звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації Черкаської області, в якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті їй допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити їй допомогу по вагітності і пологах в розмірі 8 147,42 грн.
Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 лютого 2014 року даний позов задоволено.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.
В зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Уманським пологовим будинком позивачу була видана довідка форми № 147/о від 02.09.2013р. за № 378 для призначення і виплати державної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (а.с. 8).
Згідно наказу Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини від 02.09.2013 року № 733 о/д, позивачу була припинена виплата стипендії з 01.09.2013 року.
З метою отримання оплачуваної відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами позивач звернулася до деканату Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, де їй на підставі вищезазначеної довідки була надана академічна відпустка.
Відповідно до повідомлення про надання державної допомоги сім'ям з дітьми, виданого Управлінням праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації Черкаської області, позивачу була нарахована допомога у зв'язку з вагітністю та пологами за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року за 30 календарних днів в розмірі 1204,30 грн.
Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами мають за цим Законом всі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 3 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 передбачено, що відповідно до статті 7 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме: жінки з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби; жінки, звільнені з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги; жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів; непрацюючі жінки; жінки, зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, які не сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», підставою для призначення жінкам допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами є, зокрема, видана в установленому порядку довідка лікувального закладу встановленого зразка.
Статтею ст.9 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менше 25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.
Як свідчать матеріали даної справи, на момент звернення позивача з даним позовом позивач була непрацюючою особою, що також підтверджується довідкою форми № 147/о від 02.09.2013р. за № 378, виданою Уманським пологовим будинком.
У зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на отримання допомоги по вагітності та пологам відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та розмірі, встановленому ст.9 даного Закону.
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень матеріального і процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області - залишити без задоволення.
Постанову Менського районного суду Чернігівської області від 07 грудня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик
.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Борисюк Л.П.
Петрик І.Й.