номер провадження справи 10/165/14
02.02.2015 Справа № 908/6124/14
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Жовтневого р-ну, м. Запоріжжя
до відповідача : Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя
про стягнення 7 656,29 грн.
Суддя: Алейникова Т.Г.
Представники сторін:
від позивача - Іванчік О.М., довіреність № 51/20-19 від 05.01.2015 р.;
від відповідача - не з'явився.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До господарського суду Запорізької області звернувся Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Жовтневого р-ну, м. Запоріжжя із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості у розмірі 7 656,29 грн.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., витягом автоматичного розподілу справи між суддями від 24.12.2014 р., справу 908/6124/14 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.
Ухвалою господарського суду від 25.12.2014 р. порушено провадження у справі № 908/6124/14, справі присвоєно номер провадження № 10/165/14, її розгляд призначено на 02.02.2015 р.
Представник відповідача у судове засідання 02.02.2015 р. не з'явився, відзив на адресу суду не направив, ніяких клопотань не надав. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник позивача у судовому засіданні 02.02.2015 р. підтримав вимоги викладені в позовній заяві.
Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.
Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка відповідача не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 02.02.2015 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд
Концерн „Міські теплові мережі" діє на підставі статуту. Відповідно до статуту підприємства основною метою діяльності КОНЦЕРНУ є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності КОНЦЕРНУ та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу КОНЦЕРНУ.
Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.
Правовідносини в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 року за № 2633-ІV. „Правилами користування тепловою енергією", затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 року за № 1198 (надалі - Правила) та іншими нормативно-правовими актами України.
Зокрема, в Законі та в Правилах законодавець надає поняття „Споживач": споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору (Закон);
Споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору (Правила).
Між Концерном "Міські теплові мережі" м. Запоріжжя був укладений договір 716 від 01.08.2002 року «Про постачання теплової енергії в гарячій воді» (далі Договір) з Приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі Відповідач) .
Згідно п. 1.1 вказаного договору, Концерн взяв зобов'язання відпустити теплову енергію відповідачу в необхідних обсягах, а Відповідач взяв обов'язок прийняти та оплатити її вартість по встановленим тарифам в термін, що передбачені пунктами 6.4, 6.5 договору.
Позивач в період з січня 2014 року по жовтень 2014 року відпустив Відповідачу теплову енергію на загальну суму 7 723,74 грн.
Згідно з п. 6.2 Договору розрахунковим періодом - є календарний місяць.
Підставою для розрахунків Відповідача з Позивачем, згідно п.6.3 Договору, є рахунок та акт приймання-передачі.
Концерн „МТМ" щомісяця направляв акти та рахунки на адресу відповідача (докази направлення рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії на адресу Відповідача.
Згідно Закону серед основних обов'язків Споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів (ст. 24).
Відповідно до Правил Споживач зобов'язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (п. 40).
Відповідач за позовний період здійснював часткову оплату в розмірі 2 126,64 грн.
Таким чином, заборгованість Відповідача за спірний період складає 5 597, 10 грн.
Як стверджує позивач, позивач направляв на адресу відповідача Претензію про погашення заборгованості за теплову енергію, однак споживач заборгованість в повному обсязі не сплатив.
Згідно Розділу 1 Договору Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими цінами (тарифами) в терміни передбачені договором.
Відповідно до п. 3.2.2 Договору споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.
Відповідно до ст. 625 ЦК України - боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням пені, 3 % річних від простроченої суми та інфляційні витрати.
На підставі вказаних норм Договору та закону Відповідачу була нарахована пеня в розмірі 740,70 грн., 3 % річних за весь період порушення грошових зобов'язань складали 154,68 грн., інфляційні втрати - 1 163,81 грн.
Згідно ст. 276 ГК України Відповідач зобов'язаний був оплатити відпущену теплову енергію у встановлений термін за встановленими цінами.
Невиконанням своїх грошових зобов'язань відповідач порушив вищевказані вимоги законодавства й умови діючого Договору.
Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з Теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів (ч. 4 ст. 24 Закону).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 25 Закону України „Про теплопостачання", у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Споживач не виконав свої зобов'язання за договором, щодо сплати отриманої теплової енергії, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед КОНЦЕРНОМ „МТМ" на час подання позову до суду в сумі 7 656,29 грн., яка складається з основного боргу в сумі 5 597,10 грн., пені в сумі 740,70 грн., 3 % річних в сумі 154,08 грн. та інфляційні витрати в розмірі 1 163,81 грн.
Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів. Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим Кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Особа, чиї права порушені може скористатися не будь - яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини відносяться до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 276 ГК України Відповідач зобов'язаний був оплатити відпущену теплову енергію у встановлений термін за встановленими цінами.
Невиконанням своїх грошових зобов'язань Відповідач порушив вищевказані вимоги законодавства й умови діючого Договору.
Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з Теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів (ч. 4 ст. 24 Закону).
Згідно норми ст. 1 ЗУ "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Законом України „Про теплопостачання" також передбачено, що „Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу" (п. 4 ст. 19 Закону).
Згідно Правил користування тепловою енергією затверджених Постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198 - правила користування тепловою енергією визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії (п. 1 Правил).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, на момент розгляду справи по суті, заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги відповідно до договору № 716 „Про постачання теплової енергії в гарячій воді " від 01.08.2002 року становить 7 656,29 грн., яка складається з основного боргу в сумі 5 597,10 грн., пені в сумі 740,70 грн., 3 % річних в сумі 154,08 грн. та інфляційні витрати в розмірі 1 163,81 грн.
У порушення зазначених норм закону та умов Договору № 716 „Про постачання теплової енергії в гарячій воді " від 01.08.2002 року відповідач зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, відзив на адресу суду не направив. Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належним чином та були повністю обґрунтовані належними доказами наданими до суду позивачем.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З урахуванням викладеного, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого р-ну, м. Запоріжжя до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 7 656,29 грн., яка складається з основного боргу в сумі 5 597,10 грн., пені в сумі 740,70 грн., 3 % річних в сумі 154,08 грн. та інфляційні витрати в розмірі 1 163,81 грн. за договором № 716 „Про постачання теплової енергії в гарячій воді " від 01.08.2002 року.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.
Керуючись ст. 44, 49, 75, 82, 84, ГПК України, суд
Позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого р-ну, м. Запоріжжя до Приватного підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути Приватного підприємця ОСОБА_1 ( 69006, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІМЕРЕЖІ»на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26039302042813у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ „ Державний ощадний банк України", код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458:-основний борг в сумі 5 597 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто сім) грн. 10 коп.
Видати наказ.
Стягнути Приватного підприємця ОСОБА_1 ( 69006, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» на рахунок № 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ „Державний ощадний банк України", код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458: пеню в сумі 740 (сімсот сорок) грн. 70 коп.; 3% річних в сумі 154 (сто п'ятдесят чотири) грн. 68 коп.; інфляційні втрати в сумі 1 163, (одна тисяча сто шістдесят три) грн. 81 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
Витати наказ
Суддя Т.Г. Алейникова
Рішення оформлене та підписане 04.02.2015 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.