Справа № 150/941/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Суперсон С.П.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
04 лютого 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Граб Л.С. Совгири Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області на постанову Чернівецького районного суду Вінницької області від 12 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії ,
В жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області про визнання відмови у зарахуванні позивачу періоду роботи з 24.03.1999 по 19.04.2003 в Чернівецькій філії Вінницької державної с/г МТС протиправною і зобов'язання відповідача при призначенні пенсії ОСОБА_2 враховуючи, що облікові картки застрахованої особи (форма ОК-5) 1999-2003 роки) ОСОБА_2 на якого помилково прозвітував бухгалтер, і ним було допущено помилки в реєстраційному номері облікової картки платника податків ОСОБА_2 код НОМЕР_1 на який помилково прозвітовано, належить ОСОБА_2 з реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_2.
Чернівецький районний суд Вінницької області постановою від 12 грудня 2014 року адміністративний позов задовольнив повністю.
Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій порушив питання про скасування постанови Чернівецького районного суду Вінницької області від 12 грудня 2014 року та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач є застрахованою особою, працював трактористом, комбайнером і шофером в Чернівецькій філії ВАС "Вінницька сільськогосподарська МТС".
Згідно записів трудової книжки позивача, останній в період з 24.03.1999 по 19.04.2003 працював в Вінницькій державній сільськогосподарській машинно-технологічній станції.
В довідці виданій дирекцією Чернівецької філії Вінницької державної сільськогосподарської МТС, зазначено, що підприємством сплачувались обов'язкові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування під помилковим ідентифікаційним номером НОМЕР_1, замість правильного НОМЕР_2.
25 липня 2014 року позивач звернувся з заявою до управління Пенсійного фонду України в Чернівецькому районі про перерахунок пенсії і зарахування в трудовий стаж період роботи в філії Вінницької державної с/г МТС за період з 1999 року по 2003 рік.
Відповіддю від 29.07.2014, управління Пенсійного фонду України в Чернівецькому районі Вінницької області відмовило в зарахуванні позивачу періоду з 24.03.1999 по 19.04.2003 до страхового стажу.
Незгода позивача із такою відмовою слугувала зверненню з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що бухгалтером Чернівецької філії Вінницької державної сільськогосподарської МТС при сплаті обов'язкових внесків за спірний період помилково прозвітовано на ОСОБА_2 код НОМЕР_1, замість ОСОБА_2 код НОМЕР_2, а управління Пенсійного фонду України в Чернівецькому районі в свою чергу не здійснило контроль за достовірністю внесених відомостей.
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується із рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, та вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Власне приписами статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" унормовано, що застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно з статтею 21 зазначеного Закону, органи Пенсійного фонду України ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, здійснюють облік коштів Накопичувального фонду на накопичувальних пенсійних рахунках.
Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять, зокрема, від роботодавців.
Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на кожну застраховану особу відкривається персональна облікова картка, в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті).
За приписами частини 3 цієї зазначеної вище статті, частина персональної облікової картки, яка відображає сплату за рахунок коштів Пенсійного фонду пенсії застрахованій особі за місяцями:
- дата, з якої призначено пенсію;
- місяць нарахування (перерахунку, індексації) пенсії;
- сума періодів страхового стажу;
- коефіцієнт страхового стажу;
- коефіцієнт заробітної плати (доходу);
- заробітна плата (дохід) для обчислення, перерахунку, індексації пенсії;
- розмір пенсії для виплати;
- запис про членів сім'ї, які знаходяться на утриманні застрахованої особи;
Частиною 6 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що відомості про осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-10, 12-15, 18 статті 11 цього Закону, подаються до територіального органу Пенсійного фонду страхувальниками-роботодавцями, відповідними підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують цим особам заробітну плату, грошове забезпечення (заробіток), допомогу.
Відповідно до частини 4 постанови Правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування" у разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб та невиконання страхувальником у місячний строк припису щодо усунення цих порушень територіальні органи Пенсійного фонду країни на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк вносять відповідні зміни до Реєстру застрахованих осіб.
Здійснивши системний аналіз наведених норм, можна дійти висновку, що після надходження до органу Пенсійного фонду обов'язкових внесків від страхувальника, інформація про відповідні суми внесків по застрахованим особам страхувальника, періоди, з якого заробітку розносяться органам ПФУ до персоніфікованого обліку страхових осіб страхувальника, який сплачує обов'язкові внески за працівників. Територіальні органи ПФУ ведуть контроль за достовірністю внесених відомостей.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, допущена бухгалтером Чернівецької філії Вінницької державної сільськогосподарської МТС при сплаті обов'язкових внесків за спірний період помилка щодо ідентифікаційного номера ОСОБА_2 - НОМЕР_1, замість - НОМЕР_2, не може позбавити позивача права на соціальний захист, що регламентоване положеннями статті 46 Конституції України. Більш того, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції підставно зазначив в оскарженій постанові, що управління Пенсійного фонду України в Чернівецькому районі не здійснило контроль за достовірністю внесених відомостей.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржене рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького районного суду Вінницької області від 12 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий суддя Боровицький О. А.
Судді Граб Л.С.
Совгира Д. І.