Ухвала від 04.02.2015 по справі 686/22514/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 686/22514/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Демінська А.А.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючий суддя: Боровицький О. А.

судді: Граб Л.С. Совгира Д. І.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання протиправним рішення відповідача та зобов'язання його до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернулась в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому про визнання рішення управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому про перерахунок пенсії позивача в розмірі 80% згідно довідки прокуратури Хмельницької області про заробітну плату від 02.11.2012 та зобов'язання відповідача провести з 14.06.2012 перерахунок пенсії позивача на підставі довідки про заробітну плату, виходячи з розміру 90% від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених коштів за цей період.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 листопада 2014 року позовні вимоги задоволено:

- визнано дії управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо обмеження під час перерахунку розміру пенсії ОСОБА_2 протиправними;

- зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 22.04.2014 відповідно до довідки від 02.11.2012 №18-78 за вих. №12 про заробітну плату прокурора прокуратури м. Хмельницького з 14 червня 2012 року, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погоджуючись із вищевказаним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції процесуальних і матеріальних норм.

Суд апеляційної інстанції відповідно до положень статтей 197, 183-2 КАС України проводить розгляд справи в порядку письмового провадження, при цьому згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Як встановлено судом з матеріалів справи, ОСОБА_2 перебуває на обліку в управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому та отримує пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", в розмірі 90% середнього заробітку посади прокурора. Стаж на прокурорських посадах позивача більше 20 років.

В 2014 році позивач звернулась із заявою до управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому про перерахунок пенсії на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", у відповідь на яку ОСОБА_2 отримала відмову у зв'язку з тим, що її пенсія нарахована і виплачується відповідно до чинного законодавства (а. с. 4).

Зокрема, з 01.07.2012 року перерахунок пенсії здійснюється, виходячи з розміру 80 % від заробітної плати, що зазначена в довідці, на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням змін, внесених Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції правильно виходив з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи ОСОБА_2 працювала в органах прокуратури Хмельницької області та набула право на пенсійне забезпечення за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% середнього заробітку посади прокурора.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури" від 31.05.2012 року № 505 була підвищена заробітна плата працівника прокуратури.

Відповідно до довідки Прокуратури Хмельницької області від 02.11.2012 № 18-78 вих. 12 заробітна плата згідно вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України станом на 14.06.2012 року складає 8876,68 грн. (а. с. 8).

Статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих.

Так, відповідно до частини 1 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, що діяла на час призначення пенсії ОСОБА_2, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни до статті 50-1 Закону "Про прокуратуру", зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права: "Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. (...) Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків, а з 01.05.2014 року в розмірі 70 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії".

Не зважаючи на те, що положення щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 % від суми місячного (чинного) заробітку - втратили чинність, частини 13, 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", якими передбачено перерахунок пенсії, змін не зазнали у зв'язку з Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (змінилася лише нумерація частин цієї статті).

Приписами частини 13 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Частиною 18 статті 50-1 зазначеного вище Закону України передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

З огляду на зазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що внесені зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини 13, 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", які змін у зв'язку із прийняттям Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" - не зазнали.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто в даному випадку у розмірі не більше 90 % від суми місячного (чинного) заробітку.

Аналогічна правова позиція зі спірного питання вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 10.12.2013 у справі № 21 348а13 та від 17.12.2013 у справі № 21-445а13.

Отже, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання дій управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому неправомірними та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому провести перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Хмельницької області від 02.11.2012 за №18-78 вих. №12 у відповідності до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку та виплатити заборгованість, що виникла на день перерахунку з урахуванням раніше проведених виплат - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Статтею 200 КАС України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 листопада 2014 року - без змін.

Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Граб Л.С.

Совгира Д. І.

Попередній документ
42628295
Наступний документ
42628297
Інформація про рішення:
№ рішення: 42628296
№ справи: 686/22514/14-а
Дата рішення: 04.02.2015
Дата публікації: 11.02.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: